Рада прийняла мовний закон

Верховна Рада України на засіданні у вівторок 248 голосами прийняла закон про основи державної мовної політики.

Документ передбачає значне розширення сфер вживання російської мови.

Перед прийняттям закону у зв'язку зі спробами розглянути його в залі засідань відбулася бійка між народними депутатами опозиції і більшості.

На вечірньому засіданні головуючий перший віце-спікер Адам Мартинюк виносив на голосування депутатів законопроекти до включення до порядку денного, в тому числі запропонував депутатам включити до порядку денного законопроект Про засади державної мовної політики. Почувши назву цього документа, депутати фракції БЮТ-Батьківщина і НУ-НС кинулися до президії, щоб не дати можливості Мартинюку оголосити голосування з цього питання. Оскільки в залі стояв крик, то перше голосування не набрало необхідної кількості голосів. Друге голосування було результативним - 248 голосів "за".

Депутат фракції БЮТ-Батьківщина Сергій Соболєв, відповідаючи на питання про те, чи прийняли мовний закон, сказав: "Ніхто нічого не зрозумів, зараз будемо розбиратися".

Депутат фракції Партії регіонів Юрій Мірошниченко сказав, що закон прийнятий в цілому.

Коментуючи ситуацію з прийняттям мовного закону і бійку між депутатами, Вадим Колесніченко заявив: "Ми не збиралися битися. Ви бачили - ідіоти намагалися розбити свої лоби об трибуну. Нехай ідіоти йдуть і далі собі лоби розбивають".

***

Закон встановлює, що державною мовою є українська мова. Згідно з документом, українська мова як державна застосовується по всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, в міжнародних договорах, в навчальному процесі, в навчальних закладах, в межах і порядку, визначених цим законом.

Закон також встановлює, що держава сприяє використанню державної мови в ЗМІ, науці, культурі та інших сферах суспільного життя.

Крім того, в законі передбачається, що в контексті європейських регіональних мов або мов меншин, до регіональних мов або мов меншин України віднесені мови: російська, білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська , румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська, кримчацька.

Відповідно до закону, до кожної вище переліченої мови застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов і мов меншин, за умови, якщо кількість осіб-носіїв цієї мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова, становлять 10 і більше відсотків від чисельності населення.

Закон передбачає, що за рішенням місцевої ради, в окремих випадках, з урахуванням конкретної ситуації, може застосовуватися мова національних меншин, якщо регіональна мовна група складає менше 10% відповідної території.

У законі передбачено, що у випадку збору підписів більше 10% осіб, які проживають на певній території, місцева рада зобов'язана прийняти відповідне рішення протягом 30 днів з моменту надходження підписних листів.

Закон також передбачає, що засідання Верховної Ради і її комітетів і комісій ведуться державною мовою, однак виступаючий може говорити іншою мовою. В такому випадку переклад його виступу державною мовою забезпечує апарат парламенту.

Крім того, відповідно до закону, акти вищих органів державної влади приймаються державною мовою і офіційно публікуються державною, російською та іншими регіональними мовами. Акти місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування приймаються і публікуються державною мовою, однак, в межах територій, на яких поширена регіональна мова, приймаються державною мовою і мовою регіональної меншини.

Тому в законі передбачено, що основною мовою роботи, діловодства і документації органів держвлади і місцевого самоврядування є державна мова, проте в межах територій, на яких поширена регіональна мова, в роботі, діловодстві і документації місцевих органів влади може використовуватися регіональна мова.

Крім того, в законопроекті встановлюється, що посадові та службові особи зобов'язані володіти державною мовою, спілкуватися нею з відвідувачами, але в рамках територій, де поширена регіональна мова, посадові особи можуть вживати їх і спілкуватися ними з відвідувачами.

Закон також встановлює, що назви органів держвлади місцевого самоврядування, об'єднання громадян, підприємств, установ і організацій, написи на їх печатках, штампах, бланках офіційних і таблицях виконуються державною мовою, однак, в межах територій, де поширена регіональна мова, за рішенням місцевої ради, всі ці назви і написи можуть виконуватися державною та регіональною мовами.

Крім того, в законі встановлюється, що документація про вибори президента, народних депутатів, депутатів місцевих рад, а також на проведення всеукраїнських і місцевих референдумів оформляється державною мовою. Проте в межах територій, де поширена регіональна мова, така документація оформляється і регіональною мовою. Те ж стосується і мови, якою друкуються виборчі бюлетені -  державною та регіональною мовами.

Згідно із законом, паспорт громадянина або документ, який його замінює, а також дані про власника цього паспорта вносяться в цей паспорт державною мовою, однак за вибором громадянина такі записи в паспорті можуть бути зроблені і однією з регіональних мов.

У законі пропонується поширити дію цього положення на інші офіційні документи, що посвідчують особу громадянина, а саме: на акти реєстрації громадянського стану, документи про освіту, трудову книжку, військовий квиток та інші офіційні документи.

Також встановлено, що судочинство в цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою, а в межах територій, де поширена регіональна мова, за згодою сторін, суди можуть проводитися з використанням регіональної мови.

В опозиції неодноразово заявляли, що закон де-факто зробить російську мову другою державною в порушення Конституції.