Lenta.Ru: Така перспектива

У середу, 4 липня, захисники української мови, почали акції протесту після прийняття у другому читанні закону Про мовну політику, зірвали прес-конференцію президента України Віктора Януковича, - пише Петро Бологов в російському виданні Lenta.Ru.

Протестувальники проти підвищення статусу російської мови в Україні вступили в бійку з Беркутом, який застосував проти них сльозогінний газ. Кореспондент Лента.Ру, що розраховував потрапити на прес-конференцію президента, опинився в епіцентрі протистояння спецназу і опозиції.

Київ пережив Євро. Це помітно по лисинами на рекламних щитах, тим більше що з них зникла не тільки символіка чемпіонату, а й Доктор Хаус - Хю Лорі, недавно приїжджав з концертом в українську столицю. Але святе місце порожнім не буває - скоро лисини будуть розкуплені місцевими політиками, спраглими потрапити за підсумками парламентських виборів у Верховну Раду. А Рада це набагато значніше і головне - веселіше за Євро.

Буквально напередодні парламент схвалив у другому читанні один доленосний закон. Тепер під ним фактично залишилося поставити лише підпис спікера Ради і вуаля - головну за останні пару десятків років передвиборну обіцянку всіх так званих проросійських сил в українській політиці буде виконано. Нехай і не на сто відсотків.

Противники російської мови вважають, і треба зауважити, на це у них є всі підстави, що, кажучи словами Жванецького, мова Пушкіна покриє мову Лесі Українки "як бик вівцю". Йдеться, як ви вже здогадалися, про закон, що докорінно змінює мовну політику в країні. Відповідно до цього документа, російська мова отримає статус регіональної, тобто такої, на якій можна буде провадити навчання в школах і вузах, справо- і судочинство і так далі, в тих областях, де вона є рідною щонайменше для десяти відсотків населення. За великим рахунком, мова йде чи не про всю територію Україну. Такий же статус мають отримати й мови інших нацменшин - кримських татар, угорців та інших.

Однак списи ламаються виключно навколо російської. Так звана прозахідна опозиція (треба все ж обмовитися, що обидва цих терміни - і "прозахідна", і "проросійська" - давно вже себе вичерпали) завжди реагувала на "великий і могутній", як солдат на вошу. Тепер же, перед загрозою російськомовного засилля, її неприйняття багаторазово посилилося.

Противники російської мови вважають, і треба зауважити, на це у них є всі
підстави, що, кажучи словами Жванецького, мова Пушкіна покриє мову Лесі Українки "як бик вівцю".

Названа "підсумковою" прес-конференція Віктора Януковича, заради якої я, власне, і приїхав до Києва, повинна була пройти в Українському домі (колишній музей Леніна). Але з вівторка, коли був прийнятий у другому читанні "закон про мову", у цієї будівлі розбили бівуак опозиціонери на чолі з колись вірним соратником Віктора Ющенка, а в пізньорадянську добу і зовсім студентським ватажком В'ячеславом Кириленком. Він і ще кілька парламентаріїв оголосили голодування, метою якого була проголошена відміна горезвісного закону. Опозиціонери провели відповідну підготовчу роботу і з ранку середи біля Будинку зібралося вже від 500 до тисячі захисників "мови": і юнаки з Свободи та УНА-УНСО в чорних масках, і екзальтовані бабусі, і цілком собі інтелігентного вигляду публіка. Додайте до цього полчище журналістів, завжди готових лізти у саме пекло, і вийде досить значна юрба, здатна хай і не на Майдан, але на серйозну заварушку.

Опозиціонери провели відповідну підготовчу роботу і з ранку середи у "Будинку"
зібралося вже від 500 до тисячі захисників "мови": і юнаки з Свободи та УНА-УНСО в чорних масках, і екзальтовані бабусі, і цілком собі інтелігентного вигляду
публіка.

При підході до Європейської площі, на якій розташовується будинок, чутно Океан Ельзи. Наспіви Святослава Вакарчука перемежовуються прокльонами на адресу Януковича і його прісних: "Банду геть!" Між тим, час початку прес-конференції наближається, але будівля настільки щільно обліплена протестувальниками, що просто незрозуміло, як президент зможе просочитися усередину. Пізніше, коли на площі з'являється ціла колона автобусів і мікроавтобусів, набитих під зав'язку бійцями Беркута, я підходжу до капітана міліції і питаю, мовляв, розганяти будете? Капітан знизує плечима. Іду далі, угвинчують у натовп. З розтягнутого транспаранта на мене дивиться великий кобзар Тарас Шевченко. Розписаний у патріотичних тонах, він навіває думки про гепатит.

Мітингувальники зустрічають прибуття Беркута, як мені здалося, радісними криками. Тим часом оратор з числа присутніх кричить міліції в мегафон щось іронічне, на зразок "Привіт захисникам президента!". Кричить російською мовою. З натовпу тою  ж російською йому відповідає якийсь голий по пояс дід з козацькими вусами: "Придурки довбануті, півня президентом називати?". Натовп тим часом не перестає скандувати "Банду геть!", Перемежовуючи це виспівуванням нетлінного хіта Софії Ротару "Червону руту не шукай вечорам".

До початку прес-конференції менше години. Беркут займає позицію з лівого торця будівлі і робить спробу відтіснити вже злегка розлючених від спеки і усвідомлення власної правоти людей від центрального входу. Починається бійка в кращих традиціях "стінка на стінку". У перших рядах з боку протестуючих виступає в основному "Свободівська" молодь, в спецназівців летять пляшки з водою. З одного з бійців вдається зірвати шолом, і він передається назад у натовп під громоподібне "Героям слава!". Поруч зі мною, метрів за п'ять від епіцентру бійки стоїть мила дівчинка років 18, з якимось автоматизмом кидає в сторону блискучої збруї Беркута: "Ми вас не боїмося!". На грудях у неї бантик "Мова - Свобода".

І насправді, міліцію тут не бояться. Навіть коли в хід пішов сльозогінний газ,
натовп майже не зменшила натиск і в підсумку відтіснив варту правопорядку від будівлі.

І насправді, міліцію тут не бояться. Навіть коли в хід пішов сльозогінний газ, натовп майже не зменшив натиск і в підсумку відтіснив варту правопорядку від будівлі. Щоб не потрапити під газ, я зробив крюк метрів у двадцять і виявився ніс до носа з лідером партії УДАР Віталієм Кличко. "Ми їх видавили", - крикнув всесвітньо відомому чемпіону один з мітингувальників. "Головне - триматися разом", - відповів чемпіон і забугрився мускулатурою. До слова, інших політиків у самий жаркий момент я в районі бійки не помітив. Вони з'явилися пізніше. А Кличко, як виявилося згодом, навіть постраждав від сльозогінного газу.

Беркут "беркутом", але пора, думаю, і про мету свого приїзду подумати. Питаю в когось: "Тут один вхід у будівлю" - "Вхiд до будинку?" - Перепитує він. "Так, а то щось я забув, де перебуваю". Виявилося, для журналістів вхід з лівого торця, там де триває протистояння. Іду туди, спостерігаю, як "беркутівці" намагаються стягнути з парапету фотографа. "Це ж журналіст, нелюди", - кричить їм натовп. "Нелюди" від фотографа відстають. У результаті проникаю через оточення, стою біля бічного під'їзду, де зібралися журналісти. Повз під руки проводять спецназівця, тимчасово осліплого від газу, промивають йому очі мінералкою. Через пару хвилин стає зрозуміло, що прес-конференції не буде, хоча до цього часу кількість "беркутівців" чи не рівна кількості протестувальників. Як тільки люди розуміють, що Янукович скасував захід, натовп переповнюється радістю - присутні починають обніматися, скандувати "Слава Україні!" і вітати один одного з перемогою над недругами "рiдної мови".

Біля центрального входу в Будинок опиняється Олег Тягнибок, чий скуйовджений і розпалений вид підказує мені, що лідер Свободи не залишився в стороні від своїх послідовників у найспекотніші хвилини. Тягнибок розповідає на дві камери, який бридкий Беркут ("Як в жодній іншійкрайіні") і які свідомі захисники "мови" ("не за гроші - за ідею"). Журналісти не хочуть відпускати Тягнибока, і він ще кілька хвилин мовить про те, що Україну не можна перетворювати на Малоросію, про те, що Роман Шухевич і Степан Бандера були такими ж послідовними захисниками своєї батьківщини, як і присутні біля Українського дому, про те, що нарешті намітилася "велика українська перспектива". "Я задоволений", - резюмував лідер Свободи. Від журналістів його відвернув тільки якийсь виснажений протистоянням з міліцією шанувальник, похвалитися своїми ратними подвигами. Тягнибок став ще задоволеніший, як ніби не прес-конференція президента зірвана, а як мінімум сам президент вигнаний з країни.

Всі опозиціонери спітнілі і задоволені, за винятком Гриценко, який, схоже,
дивиться на все, що відбувається з певною іронією.

Беркут потихеньку звільняє простір у будівлі, але натовп не розходиться. Більше того - на сходинках перед Будинком збирається весь цвіт української опозиції - Арсеній Яценюк, Микола Томенко, Микола Катеринчук, Анатолій Гриценко, ну і Тягнибок з ними. Прямо на вулиці вони влаштовують оперативну нараду, на якій вирішують їхати до спікера Ради Володимира Литвина, з тим щоб умовити його не підписувати злощасний закон (сам Литвин, до речі, ретируватися з Ради під час вторинного схвалення документа, вирішив подати у відставку).

Всі опозиціонери спітнілі і задоволені, за винятком Гриценко, який, схоже, дивиться на все, що відбувається, з певною іронією. Журналісти лізуть з питаннями до Томенка - віце-спікер Ради зі сміхом каже: "У нас закрите засідання". Яценюк запитує в натовп: "Хто тут старший" Не дочекавшись відповіді, лідер Об'єднаної опозиції захоплює інших політиків за собою. На сходинках вони зустрічають не менш задоволеного Кириленко з білою пов'язкою на голові "Голод". Перекинулись з ним парою фраз, Яценюк, Томенко і Гриценко сідають у мінівен і їдуть до спікера. Кириленко залишається голодувати, а Катеринчук, мабуть, як володар найнижчого рейтингу з присутніх, залишається віщати в мегафон опозиційні гасла.

Мітинг мляво триває, я повертаюся в готель, з балкона якого при бажанні можна розібрати й промови та пісні зібрання біля "Будинку". З повідомлень ЗМІ дізнаюся, що Янукович скасував прес-конференцію нібито через те, що ще раніше у нього була запланована зустріч з керівниками фракцій парламентської більшості - "регіоналами", комуністами та Народною партією.

Це дуже схоже на брехню, оскільки до чого тоді було зганяти стільки бійців "Беркута", а журналістів - попереджати про скасування заходу за півгодини? Ні, Янукович явно збирався приїхати, але забоявся занадто "теплого" прийому. Тим більше в середу ж Окружний адміністративний суд Києва заборонив проведення масових акцій в центральній частині міста аж до 9 липня. А Янукович раптом заговорив про можливість дострокових парламентських виборів. А Литвин, в свою чергу, пообіцяв опозиції, що закон не підпише. А парламентська більшість у відповідь так змінило процедуру обрання спікера, що тепер може зняти голову парламенту силами одних "регіоналів" і комуністів. І однією бійкоюбіля Українського дому, це, схоже, все не закінчиться.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів