За допомогою гри в покер вчені встановили, що мозок оцінює соціальність вчинків
Сеанси гри в покер між людьми і комп'ютером показали, що в корі мозку на межі між тім'яною та скроневою частинами існує особлива ділянка, яка оцінює "соціальність" майбутніх дій, заявляють нейрофізіологи в статті, опублікованій в журналі Science.
"Існують фундаментальні нейрологічні відмінності між прийняттям рішень у соціальних і не соціальних ситуаціях (тобто при взаємодії з людьми в першому випадку, і в інших ситуаціях у другому випадку). Соціальна інформація може змусити наш мозок діяти не так, як людина вчинила б в несоціальній ситуації. Розуміння тих принципів, за якими наш мозок визначає можливих суперників і союзників, дозволить нам усвідомити сутність таких феноменів, як дегуманізація і емпатія", - заявив керівник групи біологів Скотт Хюттель з університету Дьюка в місті Дарем (США).
Ігри розуму
Хюттель і його колеги відкрили зону оцінки соціальності дій, спостерігаючи за активністю мозку двох груп добровольців, які грали в покер з людьми і комп'ютером.
Як пояснюють вчені, їх підопічні не були професійними гравцями в покер. Вони знали правила гри, але не вміли блефувати - намагатися створити помилкове враження про наявність виграшної комбінації карт.
Це вміння є одним з ключових елементів гри в покер і вимагає від гравця високої спостережливості і здатності оцінювати подальші вчинки суперників. Якщо гравець помиляється в своїх очікуваннях, то інші гравці не "клюють" на прийом і забирають виграш.
У ході експерименту добровольці грали з двома типами суперників - з відносно простим комп'ютерним симулятором гри в покер і з живим гравцем. Під час кожного сеансу гри вчені періодично підтасовували карти і здавали добровольцям завідомо програшну комбінацію. У гравців був вибір - блефувати або втратити ставку. Під час прийняття рішення Хюттель і його колеги записували активність мозку своїх підопічних за допомогою комп'ютерного томографа.
Соціальна біомашина
Автори статті зібрали дані про роботу мозку добровольців при грі з машиною і людиною, порівняли їх і виділили ті зони, які були активні тільки під час матчів з живим суперником.
Як стверджують вчені, порівняння активності мозку підтвердило його "соціальну" сутність - підопічні Хюттеля і його колег більше старалися під час гри з людиною, а не з комп'ютером. Це відбивалося у загальній високій активності їх мозку.
За словами біологів, за оцінку "соціальності" дії і подальше включення відповідних зон мозку відповідала мікроскопічний ділянка на межі тім'яної та скроневої частин кори, так званий темпорально-парієтальний вузол.
Після аналізу даних учені навчилися розшифровувати сигнали, що надходять з цього вузла, і передбачати, чи буде їх підопічний блефувати, чи ні при грі з живим суперників.
З іншого боку, ця частина кори не проявляла видимої активності при грі з комп'ютером, що не дозволяло дослідникам "читати" думки добровольців. Хюттель і його колеги вважають, що мозок по різному підходить до вирішення соціально значущих і несоціальних проблем і використовує для цього різні ланцюжки нейронів.
Нагадаємо, в 2008 році група психологів провела дослідження, результати якого поставили крапку в давній суперечці: що важливіше для гравця в карти - вміння чи везіння.