МК: Язик довів Київ
Спікер Верховної ради Володимир Литвин написав заяву про звільнення. Про це повідомила прес-служба українського парламенту. Це разом з анонсованою відставкою заступника Литвина Миколи Томенко дещо зменшило напруження пристрастей навколо начебто схваленого закону про мову. Опозиція розуміє: поки парламент залишається "обезголовленим", скандальний документ його межі не покине. Отже, президент країни закон не підпише, - пише Олег Базак у виданні Московский комсомолец.
Заява голови Верховної Ради Володимира Литвина щодо його відставки з посади глави парламенту була зареєстрована. Найбільша в українському парламенті фракція Партії регіонів вже пообіцяла звернутися до суду, якщо Литвин не підпише закон про статус російської мови. Про це сказав лідер фракції Олександр Єфремов. За словами Єфремова, Литвин порушує Конституцію держави, не підписуючи документ, оскільки 94-та стаття Основного закону зобов'язує спікера парламенту підписувати закони перед їхньою подачею на розгляд президента.
"Якихось норм, які давали б право спікеру парламенту не підписувати закон, проголосований в залі, просто немає", - підкреслив лідер фракції Партії регіонів. Цікаво, що 11 нардепів вже відкликали свої голоси, раніше віддані за скандальний законопроект. Чим можна пояснити незрозумілу багатьом росіянам теперішню непоступливість спікера Ради?
У жовтні в Україні пройдуть парламентські вибори. Жодне з соцопитувань не дає очолюваній Литвином Народній партії навіть примарного шансу пробитися в Раду наступного скликання. Місце НП впевнено займе Український демократичний альянс за реформи (УДАР), ведений боксером Віталієм Кличком. Ще одна теперішня парламентська партія, Наша Україна, теж не долає 5-відсотковий бар'єр, і її горда назва після фігуруватиме хіба що в підручниках з новітньої історії України.
Якихось норм, які давали б право спікеру парламенту не підписувати закон,
проголосований в залі, просто немає
Щоб зберегтися в політиці, Володимир Литвин і Віктор Ющенко, лідери партій-невдах агіткампанії, щонаближається, щосили працюють у мажоритарних округах. Литвин, зокрема, із завидною регулярністю буває в 65-му виборчому окрузі з центром у Новоград-Волинському. Особливість цієї місцевості відома ще з славетних радянських часів: там говорять тільки українською...
Втім, одної заяви Литвина мало. За чинним законодавством для звільнення спікера Верховної ради потрібні 300 депутатських голосів. Поки голосування з цього питання не було, він продовжує залишатися першою особою. А значить, зобов'язаний підписати закон. Підписувати такий серйозний документ перший заступник голови ВР Адам Мартинюк права не має. Стати ж головою парламенту представнику Компартії навряд чи дозволять. Найбільш обговорювана кандидатура "змінника" Литвина - депутат Іван Плющ. Двічі (з 1991 по 1994 рік і з 2000 по 2002 рік) уже керував українським парламентом і зарекомендував себе вмілим "дресирувальником" всіх депутатських угруповань. Правда, сам Плющ стверджує, ніби спікерство третє у його житті - категорія з розряду примарних, президент Янукович з цією метою поки його до себе не кликав. Третій претендент на місце Литвина, Арсеній Яценюк, незважаючи на досвід управління парламентом при президенті Ющенко, швидше за все, так і залишиться в теперішньому статусі головного опозиціонера країни.
Поки у верхах проговорюються можливі кадрові перестановки у вищому законодавчому органі, народу в центрі Києва стає все більше. Жлдних активних заходів з витіснення протестувальників від Українського дому міліція не робить. Відомо, що в зіткнення 4 липня тут же постраждало 10 міліціонерів.
Щоб зберегтися в політиці, Володимир Литвин і Віктор Ющенко, лідери
партій-невдах агіткампанії, що наближається, щосили працюють в мажоритарних
округах
Обласні ради Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської областей тим часом оголосили мобілізацію людей для участі в протестних мітингах у Києві, блокування парламенту і держслужб. У місцевих ЗМІ вказані телефони осіб, які організовують масові виїзди людей до української столиці. У ряді обласних центрів західного регіону України розбиті наметові містечка. У Львові депутати обласної ради від опозиції 4 липня заблокували будівлю обласної адміністрації, відмовившись пускати на роботу чиновників. Опозиціонери розставили намети біля входу в будівлю, вивісивши на ньому червоно-чорний прапор.
Прокоментувати події, що спровокували чергову політичну кризу в Україні, МК попросив правозахисника одного з провідних експертів в сфері мовного регулювання Руслана Бортника.
- Українська держава в її теперішньому вигляді була створено для людей, які в 1991 році проживали на території Української РСР. Серед них були як мінімум близько 20 мільйонів (з 52 млн громадян УРСР. - Авт.), джля яких російська була рідною. Згідно з результатами перепису населення 2001 року, російська є рідною для 14 млн 273 тисяч українців, з них етнічні росіяни складають лише близько 8 млн. Серед інших 6 млн - українці, євреї, представники інших національностей. Безумовно, Партія регіонів повинна виконувати свої передвиборчі обіцянки. Нинішній закон насправді готувався протягом декількох років. Хочу звернути увагу, що співавторами законопроекту є 5 організацій нацменшин Україні. Крім них практично всі меншини, представлені в Україні, в письмовому вигляді підтримали законопроект.
- Давайте уявимо, що Янукович відмовиться підписувати закон. Яка буде доля російської мови?
- Незважаючи на те що близько 30 відсотків населення України визначають себе як носії російської мови, шкіл з російською мовою навчання в країні залишилося менше 7%. Застосування російської в рекламі, в громадському транспорті, в органах державної влади, в інших сферах, м'яко кажучи, не вітається. Якщо ж люди все одно продовжують спілкуватися російською, націоналісти за допомогою прокуратури і судів легко оспорюють цю їхню життєву позицію. Згідно з офіційною статистикою Нацради з ТБ і радіомовлення, застосування російської мови в ефірах телерадіокомпаній становить сьогодні менше 10%. Рівень застосування російської мови в газетах та журналах значно нижчий, ніж хотіли б громадяни, для яких ця мова є рідною. Ця ось невідповідність не що інше, як порушення основоположних прав людини. Як правозахисник з чималим стажем, я регулярно отримую скарги від російськомовних, мадьяромовних груп, від румуномовних громадян України про факти порушення їхнього права використовувати на території країни свою рідну мову. Починаючи від шкіл і закінчуючи написанням свого національного імені, імен своїх дітей у свідоцтві про народження. Насправді зона конфлікту - саме тут, а не в тексті щойно прийнятого ВР закону, який, я впевнений, більшість українських націоналістів як слід і не читали...
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів