Ізраїльський експерт припустив, що полоній потрапив у речі Арафата після його смерті

Ізраїльський фахівець з галузі антитерору вважає, що полоній на особистих речах Ясіра Арафата міг виявитися набагато пізніше від його смерті.

Старший науковий співробітник Міждисциплінарного центру в Герцлії Елі Кармон, дослідник аспектів біологічного, хімічного та радіаційного тероризму, поставив під сумнів версію катарського телеканалу Аль-Джазіра про загибель Арафата від впливу полонію-210.

Сліди речовини виявили швейцарські вчені, яких журналісти привернули до вивчення особистих речей, зразків слини, сечі та поту палестинського лідера, який помер у грудні 2004 року.

Кармон звертає увагу на те, що полоній-210 - порівняно недовговічний елемент з періодом напіврозпаду 138 днів.

"Тобто приблизно кожні чотири з половиною місяці половина речовини розпадається", - пояснив учений в коментарі для преси.

Згадані в матеріалах Аль-Джазіри показники наявності полонію - 54 міллібеккереля на зубній щітці і 180 міллібеккерелів у плямі сечі - Кармон вважає надмірно високими для зразків, яким майже вісім років.

"Якби полоній використовували для отруєння, то зараз би фіксувалися набагато менші цифри ... Хтось підклав полоній набагато пізніше", - стверджує він.

Кармон запитує, чому вдова Арафата Суха, яка всі ці роки зберігала речі чоловіка, сама не отруїлася полонієм, і чому її будинку на Мальті і в Парижі не були досліджені на зараження.

"Якщо Суха Арафат зберігала ці матеріали, то чому після семи років вона сама не отруїлася? Вона ж торкалася до цих речей і до самого Арафата, коли той лежав у паризькому госпіталі", - говорить учений, нагадуючи також, що історія хвороби Арафата і досі не оприлюднена.

Після появи репортажу Аль-Джазіри Палестинська національна адміністрація на чолі з Махмудом Аббасом виступила з ініціативою проведення міжнародного розслідування смерті свого лідера і дала згоду на ексгумацію його решток на прохання вдови.

У палестинських версіях про неприродний характер смерті Арафата одним із головних підозрюваних традиційно виступає Ізраїль.

У 2007 році колишній помічник Арафата Басам Абу Шаріф, член ФАТХ, звинуватив у смерті екс-глави ізраїльські спецслужби. Він також заявив, що про причини смерті знає екс-президент Франції Жак Ширак, приховуючи їх з побоювання погіршити політичну ситуацію на Близькому Сході.

Ізраїльські чиновники, що діють і відставні, категорично заперечують причетність до усунення палестинського лідера з політичної сцени.

"Спроби вибудовувати конспірологічні теорії ... настільки безглузді, що більше підходять не для новинного телеканалу, а каналу комедій", - цитує агентство AP офіційного представника ізраїльського МЗС Ігаля Пальмора.

На думку експертів, що підтримують версію про непричетність Ізраїлю, до кінця 2004 року друге палестинське повстання, "інтифада Аль-Акси", було ослаблене.

Дов Вайсглас, який очолював у минулому десятилітті канцелярію прем'єр-міністра Ізраїлю того часу Аріеля Шарона, каже, що ніякої зацікавленості в такому розвитку подій в ізраїльської влади не було.

"(Шарон) не думав, що фізична ліквідація Арафата піде на користь. Навпаки", - сказав він в ефірі радіостанції Галей ЦАХАЛ, пояснивши, що Шарон побоювався, зокрема, сплеску насильства у разі усунення Арафата.