Професору Хокінґу розробляють нову систему для спілкування
Американський вчений каже, що його технологія дозволить паралізованому професору Хокінґу спілкуватися через пристрій, який розпізнає сигнали мозку.
Американський вчений оприлюднить подробиці дослідження сигналів мозку, яке, за його словами, може зберегти паралізованому фізикові Стівенові Хокінґу можливість спілкування.
Професор Філіп Лов сподівається, що професор Хокінґ зможе "писати" слова силою думки, замість того, щоб використовувати систему, яка розпізнає мовлення через порухи м'яза на щоці.
Професор Лов каже, що його винахід дозволить уникнути ризику синдрому замкнутої людини.
У 1963 році в професора Хокінґа виявили захворювання рухових нейронів. У 1980-х він за допомогою слабких рухів великого пальця міг пересувати курсор на комп’ютері, складаючи таким чином речення.
Пізніше його стан погіршився, і вченому довелося перейти на систему, яка через інфрачервоний датчик на окулярах, який замірює зміни в освітленні, відстежує порухи його правої щоки.
Оскільки нерви на обличчі фізика працюють дедалі гірше, швидкість мовлення впала до одного слова на хвилину, що змусило професора шукати іншу технологію для спілкування.
Існують побоювання, що професор Хокінґ може повністю втратити можливість комунікації через рухи тіла і опиниться в ситуації так званого синдрому замкнутої людини, коли розум фактично заблокований у тілі.
У 2011 році він дозволив професорові Лову сканувати свій мозок за допомогою пристрою, який розробила компанія з Кремнієвої долини Neurovigil.
Сигнали мозку
iBrain – це пристрій, який прикріплюється до голови і записує дані про мозкові хвилі через ЕЕГ (електроенцефалограму) – електричну активність, яка зчитується зі шкіри голови.
Професор Лов каже, що розробив комп’ютерну програму, яка вміє аналізувати отримані дані та розпізнає сигнали високої частоти, які, як вважалося раніше, не проникають через шкіру.
"Можна провести аналогію з тим, як ви віддаляєтеся від концертної зали, де грає набір інструментів, - розповів він Бі-Бі-Сі. – Відійшовши на якусь відстань, ви більше не чутимете високочастотних елементів, таких як звуки скрипки чи альта, але зможете розпізнати гру тромбона або віолончелі. Схожим чином, чим далі ви від мозку, тим більше губиться високих частот".
"А ми зробили так, що їх можна відшукати й виловити, використовуючи певний алгоритм, щоб можна було працювати з ними", - додав він.
За словами професора Лова, якщо застосувати його алгоритм до даних ЕЕГ, то пристрій зможе фіксувати сигнал, який посилатиме мозок професора Хокінґа, коли той думатиме про рух рукою чи ногою.
Він каже, що це може працювати як "кнопка ввімкнути/вимкнути", і, якщо побудувати місток до схожої системи, яку зараз використовує технологія фіксування руху м'язів на щоці, професор Хокінґ зможе спілкуватися.
За словами професора Лова, потрібно провести ще деяку роботу, аби пересвідчитися, що його обладнання вміє розрізняти різні типи думок – наприклад, думки про рух лівою рукою чи правою ногою.
Якщо виявиться, що це справді так, то професор Хокінґ, каже він, зможе використовувати різні комбінації думок, створюючи різні типи віртуальних сигналів, аби прискорити добір потрібних слів.
Щоб перевірити на практиці свої міркування, професор Лов планує провести в США експерименти з іншими пацієнтами.
Джерело: BBC Україна