Lenta.Ru: Довга дорога до Ради

Поки в Києві, під стінами Українського дому, вже шостий день голодують і мітингують учасники акції, спрямованої проти нового закону про мовну політику, у всій країні розпочалася не те що підготовка до майбутніх парламентських виборів, а справжнісінька виборча кампанія, - пише Петро Бологов у російському виданні Lenta.Ru.

Хоча офіційно вона стартує лише наприкінці липня, політичні партії вже перейшли до прямої передвиборної агітації. Нехай до виборів залишилося ще майже чотири місяці, загострення ситуації через мову і обстановка невизначеності, що склалася навколо діяльності Верховної Ради в цілому, сприяють всіляким політичним рухам.

У п'ятницю, вже після того як спікер Ради Володимир Литвин спростував заяву опозиціонерів про те, що він, мовляв, пообіцяв їм не підписувати "мовного" закону, голова парламенту знову підтвердив свої попередні висловлювання: документ він президенту на затвердження відправляти не має наміру. Тепер, однак, Литвин аргументує свою позицію не якимись там міркуваннями державної безпеки (раніше спікер вважав, що підвищення статусу російської мови може фактично знищити мову українську), а формальними порушеннями, з якими проходило прийняття закону в другому читанні. Причому, до самого Литвина питань нібито і немає: він благополучно ретирувався з Ради прямо перед голосуванням і залишив на своїй посаді віце-спікера Адама Мартинюка - комуніста, який свідомо підтримує мовний закон.

Литвин аргументує свою позицію не якимись там міркуваннями державної безпеки (раніше спікер вважав, що підвищення статусу російської мови може фактично знищити мову українську), а формальними порушеннями, з якими проходило прийняття закону у другому читанні

Метання Литвина не завадили йому залишитися на чолі парламенту принаймні до осені - в п'ятницю ж Рада відмовилася розглядати його заяву про відставку. За включення до порядку денного цього питання не проголосував жоден депутат, і зрозуміло чому. Правлячу більшість кандидатура нинішнього спікера цілком влаштовує, оскільки сам він входить до об'єднання з Партією регіонів і, отже, апріорі є її союзником. А опозиціонери, розуміючи, що Литвин дотримується набагато менш радикальних поглядів, ніж "регіонали" чи комуністи, і що свою людину в крісло спікера їм провести все одно не вдасться, вибрали з двох зол менше.

Одночасно з Литвином у відставку подав і віце-спікер Микола Томенко, який представляє опозиційний блок БЮТ - Батьківщина. У 2004 році він був одним із "польових командирів" Майдану, та й зараз є активістом біля Українського дому. Однак його відставку Рада розглянути не встигла (або не захотіла), що дало привід більшості виступити з ініціативою проведення позачергової сесії парламенту - із сьогоднішнього дня Рада офіційно перебуває у відпустці до осені. За словами голови фракції Партії регіонів Олександра Єфремова, позачергова сесія може відбутися 31 липня. На ній парламентарії, як заявив Єфремов, розглянуть "цілий ряд економічних питань", а заодно і розберуться з Томенком.

Тобто у захисників української мови, а головне - у тих партій і передвиборних об'єднань, які стоять за ними, тобто Свободи, УДАРу, За Батьківщину - є майже місяць на те, щоб ще більше розкрутити в суспільстві мовне питання, яке і так вже розділило півкраїни на два табори, залишивши другу половину у здивуванні, яке можна висловити в одному-єдиному запитанні: "Їм всім що, більше немає чим зайнятися?"

Опозиціонери, розуміючи, що Литвин дотримується набагато менш радикальних поглядів, ніж "регіонали" чи комуністи, і що свою людину в крісло спікера їм провести все одно не вдасться, вибрали з двох зол менше.

Але, з іншого боку, підтримувати високий рівень протестної активності за темою, яка на час парламентських канікул залишається замороженою, завдання вкрай складне навіть для таких популярних політиків, як Арсеній Яценюк чи Олег Тягнибок. Та й голодувати до кінця липня у захисників "мови" навряд чи вийде. Тим більше якщо Київ почнуть заливати дощі. Тому не виключено, що до моменту проведення позачергової сесії від протестів залишиться "пшик" і "регіонали", які все ж “донесуть” закон до президента. А вже підписати його Віктор Янукович не забариться.

Поки ж по всій країні захисники "мови" приковують себе до будівель місцевих адміністрацій, виряджаються в костюми оленів, палять прапори "регіоналів" і б'ються з Беркутом. І все це відбувається під банерами політичних партій. Не вистачає поки лише слів Голосуй за і Вибирай, а в іншому схожість із передвиборними мітингами - стовідсоткова.

Мабуть, найбільше користі з цих акцій може отримати Свобода, яка бореться на передовій мовного фронту. Раніше партія Тягнибока розглядалася як виключно маргінальна сила, а її рейтингові показники балансували на рівні прохідного бар'єру. Виявлена ​​"свободівцями" протестна активність фактично гарантує націоналістам місце в майбутньому складі Ради. Інша справа, що Тягнибок збільшує кількість власних прихильників за рахунок політичних союзників - тієї ж об'єднаної опозиції За Батьківщину, чиї ліберальні принципи вже не влаштовують тих, хто цілими днями готовий скандувати "Банду геть!".

У свій час, до речі, ходили чутки, ніби Свобода - не що інше, як проект Януковича і К, покликаний якраз розколоти електорат головних суперників чинної влади. Звучить, звичайно, фантастично, але якщо це все ж так, то проект можна визнати вдалим. Ярлик маріонетки нині клеять і на колишню соратницю Тимошенко Наталю Королевську, кількість агітаційних матеріалів якої на вулицях Києва перевищує всі межі, і на екс-президента Віктора Ющенка.

Мабуть, найбільше користі з цих акцій може отримати Свобода, яка бореться на передовій мовного фронту.

Останній також з'явився біля Українського дому, де поставив свій підпис за скасування мовного закону і намагався не помічати крики "Ганьба!", якими його вітали деякі мітингувальники. Втім, Ющенко, навіть якщо він піде підривати адміністрацію президента або вчинить спробу самоспалення на Банковій, все одно вже навряд чи поверне собі довіру українців.

Між тим, нинішній господар Банкової - Віктор Янукович - доручив кабінету міністрів розглянути поправки до закону про мовну політику для того, щоб підготувати зміни до вже прийнятого Радою документа. Як заявив в ефірі українського ТБ представник президента в парламенті Юрій Мірошниченко, Янукович, як і Литвин, взагалі не був у курсі планів фракції "регіоналів" щодо закону і не знав про те, що відбувалося в Раді під час голосування. Звучить це непереконливо, але найближчим часом інших коментарів від глави держави навряд чи дочекаєшся - президент відбув у "робочий відпустку" до Криму, де 12 липня, зокрема, його чекає зустріч із російським колегою Володимиром Путіним. Не виключено, що президенти згадають і про мову. Ту саму,  якою обидва розмовляють без зусиль.

Україна без ...

6 липня українська опозиція розпочала безстрокову протестну акцію Україна без Януковича. Як заявив лідер партії Фронт змін Арсеній Яценюк, опозиційна кампанія повинна закінчитися проведенням дострокових президентських і парламентських виборів. У 2000-2001 роках в Україні вже проводилася кампанія України без Кучми, що розпочалася через скандал навколо викрадення і вбивства журналіста Георгія Гонгадзе, до якого Кучма був оголошений причетним. Тоді деякі учасники акції, в тому числі Юлія Тимошенко, були заарештовані. 19 осіб були засуджені за "організацію масових заворушень" на термін від 2 до 4,5 років. Під тиском акцій протесту Кучма відправив у відставку міністра внутрішніх справ і голови Служби безпеки, проте сам у відставку не пішов, благополучно досидівши до кінця терміну.

***