Lenta.Ru: Тмутараканський фарватер

12 липня в Ялті, в рамках засідання українсько-російської міждержавної комісії, відбудеться зустріч президентів двох держав - Володимира Путіна і Віктора Януковича, які, як очікується, нарешті поставлять крапку в 16-річній прикордонній суперечці, - пише Петро Бологов в російському виданні Lenta.ru.

Україна і Росія поділять Керченську протоку, причому, за попередніми даними, офіційно і остаточно контроль над її судноплавною частиною, через яку сторони досі не могли знайти спільну мову, отримає українська сторона.

Раніше українська сторона твердо дотримувалася переконання, що протока має бути розмежована по адміністративному кордоні, який розділяв УРСР і РРФСР. При цьому в Києві постійно посилалися на приклад делімітації кордону Росії з Естонією по Чудському озеру, Нарвській і Фінській затоках. Але в Москві з цим погоджуватися не бажали, наполягаючи на тому, що в даному випадку ні про які паралелі з озерами і внутрішніми водоймами не може бути й мови. "Посилання на Чудське озеро, Аральське море - це посилання на проведення кордону по суші. Азовське море і Керченська протока внесені в довідники як частина Світового океану. Це води двох держав", - заявляли в Москві.

Щоб знайти вихід з глухого кута, Україна запропонувала змінити статус Азовського моря - з внутрішніх на міжнародні води, але Росія і цей варіант не схвалила.

Посилання на Чудське озеро, Аральське море -це посилання на проведення кордону
по суші. Азовское море і Керченська протоку внесені в довідники як частина
Світового океану. Це води двох держав

Тривалий спір за протоку загострився у 2003 році, коли російські будівельники, за рішенням адміністрації Краснодарського краю, почали зводити в напрямку розташованого в протоці острова Коса Тузла дамбу. Пояснили це тим, що розмив частини острова нібито загрожував цілісності берегової лінії Таманського півострова. Тузла, згідно з картами радянського часу належала Україні, виходить на Керч-Єнікальський канал, по якому проходить керченський фарватер. Отже, влаштувавшись на острові, росіяни отримали б законне право на його використання. Однак українці, відчувши недобре, оперативно розмістили на Тузлі прикордонний пост, і в результаті будівництво дамби зупинили, коли між українськими прикордонниками і російськими будівельниками залишалося близько 100 метрів. У Києві дії росіян розцінили як посягання на суверенітет країни.

І ось, за інформацією видання Коммерсантъ-Украина, переговори про розмежування акваторії в протоці і Азовському морі, які з перемінним успіхом йшли аж з 1996 року, нарешті завершені - під відповідною угодою залишилося тільки поставити підписи. Як тільки це відбудеться, острів Коса Тузла, який де-факто і так є частиною України, перейде до неї офіційно, як і Керч-Єнікальський канал. По ньому можуть проходити судна довжиною до 215 метрів і з осіданням до 8 метрів.

У розпорядженні Росії таким чином залишиться тільки так званий фарватер 50,52, але він призначений лише для суден з осіданням до 3,6 метра. А цього недостатньо навіть для більшості суден типу "ріка-море", які в основному і йдуть з Таганрога або Ростова-на-Дону до Туреччини і далі в Середземне море. При цьому в російські порти Азовського моря в чималій кількості проходять і судна набагато більшого осідання. І за них доводиться платити. Не кажучи вже про те, що, оформивши юридично контроль над протокою, Україна в разі необхідності взагалі зможе її закрити.

Острів Коса Тузла, який де-факто і так є частиною України, перейде до неї
офіційно, як і Керч-Єнікальський канал. По ньому можуть проходити судна довжиною
до 215 метрів і з осіданням до 8 метрів

За великим рахунком, протягом усіх останніх років існування СРСР Україна благополучно володіла Керч-Єнікальським каналом, і нинішня угода лише підтвердить статус-кво, звівши нанівець попередні спроби росіян якимось чином "зачепитися" за найбільш зручний фарватер, щоб користуватися ним задарма. Щорічно через протоку проходить близько 9000 суден - загальний дохід українців, що складається з плати іноземців за користування фарватером та збору за лоцманський супровід (лоцманське проведення обов'язкове для суден під іноземним прапором, суден в аварійному стані, нафтоналивних суден і суден, що перевозять небезпечні вантажі, суден з ядерною енергетичною установкою, всіх суден в період льодової кампанії), становив до недавнього часу близько 80 мільйонів доларів на рік. З цих грошей частка Росії становила приблизно 15 мільйонів доларів.

Джерела "Коммерсанта" поки не готові говорити про обумовлені в угоді умови проходу російських суден через український фарватер. Однак, як вважає заступник гендиректора українського Центру економічних і політичних досліджень імені Разумкова Валерій Чалий, незважаючи на те, що кордон в протоці пройде по лінії, на якій наполягали українці, Київ у відповідь може погодитися на спільне використання Керч-Єнікальського каналу, що призведе до втрати доходів від лоцманської і навігаційної діяльності. Втім, подібний розвиток подій, з урахуванням того, що Віктора Януковича зараз в Україні тільки лінивий не звинувачує в здачі державних інтересів, не настільки очевидний, як здається експертові. Або ж Києву натомість буде запропоновано щось істотне.

Зрозуміло, що як тільки мова заходить про можливі поступки Росії українській стороні, так відразу ж на перший план виступає газове питання. Однак на майбутній зустрічі, судячи з останніх даних, воно не буде головним, і ніяких конкретних рішень з приводу обсягів, знижок, модернізації ГТС, сторони приймати не планують.

За великим рахунком, протягом усіх останніх років існування СРСР Україна
благополучно володіла Керч-Єнікальським каналом, і нинішня угода лише
підтвердить статус-кво, звівши нанівець попередні спроби росіян якимось чином
"зачепитися" за найбільш зручний фарватер, щоб користуватися ним задарма

В українському МЗС, кажучи про майбутню зустріч президентів, темнять. "Планується досить результативна зустріч. Добрий десяток, навіть більше, угод підготовлено", - заявив директор департаменту інформаційної політики МЗС Олег Волошин, відмовившись вдаватися в деталі переговорів. Разом з тим той же "Коммерсантъ -Украина" пише, що, можливо, сторони підпишуть угоду, що регламентує порядок пересування військовослужбовців і військової техніки ЧФ поза межами їх дислокації, а також документ щодо взаємодії сторін при ліквідації стихійних лих. А ось щодо більш важливих питань: про інвентаризацію майна російських баз і про модернізацію самого флоту, - сторони поки так і не домовилися.

Втім, не виключено, що питання про розподіл протоки і не вийде за рамки обговорення делімітації державного кордону. Так, наприклад, досі незрозуміло, де конкретно проляже кордон в акваторії Азовського моря (багатого рибопромислового регіону) - тут обидві сторони могли піти на поступки, а також в прилеглій до протоки частині Чорного моря, де розташовано кілька нафтогазових родовищ.

У середу також стало відомо, що Російська залізниця розробили проект міжурядової угоди, згідно з яким український кордон в районі сходження Ростовської (Росія) і Луганської (Україна) областей передбачається зрушити на захід. Тут проходить 30-кілометрова залізнична гілка, яка експлуатується РЖД і яка кілька разів перетинає кордон двох країн. Щоб усунути численні незручності, пов'язані з цим, РЖД і пропонує Україні або поступитися Росії шматком своєї території, або здійснити рівноцінний обмін. Поки ця пропозиція ніяк не ув'язується з майбутніми переговорами в Ялті, та й взагалі виглядає досить фантастично, враховуючи, яку реакцію подібне рішення може викликати в українському суспільстві. Адже ще невідомо, чим історія з протокою закінчиться.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів