НГ: Російській в Україні, схоже, нічого не світить

Учора скандальний Закон Про основи державної мовної політики надійшов на розгляд президента України, який має право ввести його в дію або ветувати, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.

 

Напередодні під документом поставив свій підпис голова Верховної Ради Володимир Литвин. Але, відфутболивши проблему главі держави, він звернувся до Віктора Януковича з листом, в якому застеріг про небезпеку, і запропонував свій вихід із ситуації. Литвин зареєстрував у парламенті новий законопроект - "Про порядок застосування мов в Україні", який передбачає скасування нинішнього мовного закону. Ситуація стає схожою на чергову передвиборчу гру на мовному полі.

Нагадаємо, Закон Про основи державної мовної політики було розроблено депутатами від Партії регіонів. Він припускає, що в будь-якому населеному пункті і в адміністративній одиниці, де 10% і більше мешканців складають представники нацменшини, місцева влада може ввести регіональну мову, фактично зрівнявши її в правах з українською, яка залишається єдиною державною. На центральному адміністративному рівні діє тільки українська мова. Йшлося про підвищення статусу 18 мов нацменшин, але автори закону визнали, що найбільше виграють російськомовні громадяни: російська зрівнялася б у правах з українською приблизно на половині території країни.

Литвин, подумавши один день, дійшов висновку, що раз депутати не скасували рішення, прийняте з явними порушеннями, то він зобов'язаний його підписати

У травні спроба провести закон через парламент закінчилася масовою бійкою, в червні депутати від партії влади хитрістю добилися затвердження документа в першому читанні. Після цього до нього було подано більш ніж 2 тис. пропозицій про поправки і уточнення, опозиція готувалася до нових боїв, щоб не допустити затвердження закону. Але 3 липня депутати з пропрезидентської більшості за кілька секунд провели два голосування, після чого заявили, що закон прийнятий. При цьому були порушені і норми регламенту Верховної Ради, і законодавство України, що поставило під сумнів легітимність підсумків голосування. Литвин відмовився підписати закон і подав у відставку.

Передбачалося, що ситуація розв'яжеться в ході позачергового парламентського засідання 30 липня: опозиція вимагала поставити на голосування питання про скасування незаконного рішення. Депутати від партії влади збиралися провести повторне голосування, щоб витримати всі процедури і дати Литвину можливість без порушень підписати документ. Проте опозиція не проявила наполегливості, а провладні фракції вирішили не ускладнювати собі життя. В результаті ситуація не змінилася: закон знову надійшов на підпис спікера в колишньому вигляді. Литвин, подумавши один день, дійшов висновку, що раз депутати не скасували рішення, прийняте з явними порушеннями, то він зобов'язаний його підписати.

У вівторок ввечері на сайті Верховної Ради з'явилося повідомлення про те, що документ переданий на розгляд президента. Янукович поки не сказав своєї думки. Але радник глави держави з юридичних питань Марина Ставнійчук у відповіді на офіційний запит однієї з громадських організацій перерахувала всі норми законів, які були порушені в момент голосування 3 липня. І зазначила: "Значна частина положень закону не узгоджується з відповідними положеннями Конституції України та міжнародних документів, ратифікованих Україною". А радник президента з питань гуманітарної політики Ганна Герман у коментарі українським ЗМІ запевнила, що глава держави ухвалить справедливе і зважене рішення: "Президент не образить жодну соціальну групу - ні тих людей, які вважають рідною українську мову, ні тих, для кого рідна російська або будь-яка інша мова".

Значна частина положень закону не узгоджується з відповідними положеннями Конституції України та міжнародних документів, ратифікованих Україною

Можливий вихід зі складної ситуації запропонував президенту спікер парламенту, який у листі застеріг Януковича про "правові недоліки закону і можливі негативні наслідки з урахуванням політичної кампанії". Він зареєстрував у Верховній Раді новий законопроект на ту ж тему, який суттєво відрізняється від вже прийнятого закону. Литвин пропонує вводити регіональні мови не за бажанням мешканців села-селища, а на рівні Автономної республіки Крим, областей, а також міст Києва та Севастополя, які мають особливий адміністративний статус. У своєму законопроекті спікер зробив ставку на захист позицій української мови.

Пропозиція Литвина дозволяє Януковичу підписати прийнятий закон зараз, напередодні парламентських виборів, а після них скасувати його - за рішенням Конституційного суду - і домогтися затвердження нового закону. Експерти вважають, що в будь-якому випадку найближчим часом новий закон не буде введено в дію. Опозиційні депутати вчора повідомили, що подали до Окружного адміністративного суду Києва позов проти Литвина і його заступника Мартинюка, які порушили закон в момент розгляду і затвердження законопроекту.

У Києві сперечаються, хто більше виграв від скандалів, пов'язаних з прийняттям закону. "Мобілізували свій електорат і представники партії влади, і, звичайно, опозиція, для якої прийняття закону стало просто подарунком, підставою організувати акції протесту, виступити на мітингах", - сказав НГ керівник Інституту української політики Костянтин Бондаренко. Голова Центру політологічних проблем і конфліктології Михайло Погребинський вважає, що опозиція навіть перестаралася: всі політики з цього табору стали схожими на лідера праворадикальної Свободи Олега Тягнибока. "Для партії влади все могло бути дуже кепсько (в контексті передвиборчої ситуації. - НГ) з урахуванням сьогоднішнього формату російсько-українських відносин, якщо б не допомогла опозиція, яка фактично вже забезпечила перемогу влади на майбутніх парламентських виборах. Якою б поганою не була ця влада, доведеться за неї голосувати, тому що ці хлопці (опозиція. - НГ) ще гірші", - сказав він українським ЗМІ.

Експерт Центру Разумкова Микола Мельник вважає, що главі держави варто пам'ятати про небезпеки, які таїть мовний закон. Адже обставини прийняття і спірні підстави для набуття чинності закону можуть розколоти суспільство, яке вже й так значною мірою розділене за ознакою Схід-Захід.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.