Корреспондент: Ходити світом. Вітчизняні науковці активно працюють на закордонних замовників

Вітчизняні НДІ сьогодні працюють на росіян, китайців чи німців – країна, не зацікавлена у власних інноваціях, сприяє світовому прогресу, пише Кароліна Тимків у №30 журналу Корреспондент від 3 серпня 2012 року.

Борис Юрлов, заступник директора з економіки та маркетингу Інституту електрозварювання імені Євгена Патона, заварює у своєму кабінеті китайський чай, а в його неквапливій манері спілкування відчувається азіатська статечність. Кілька днів тому він повернувся з тривалого відрядження до Китаю.

Два роки тому Інститут Патона почав співпрацювати з китайським департаментом науки і техніки міста Гуанчжоу, в результаті чого на базі інституту було створено українсько-китайську наукову установу і підписано кілька контрактів з розробки зварювального обладнання до 2015 року

"В Україні наші нові технології не потрібні, але вони затребувані в Китаї, де зараз активно розвивається автопром і суднобудування", – пояснює Юрлов. За його словами, завдяки українсько-китайському співробітництву "мізки вчених не запливають жиром", а інститут заробляє гроші на власні дослідження.

З $ 1 млрд,вкладеного у вітчизняну науку у 2010 році, понад $ 200 млн – це іноземні інвестиції. Українські ідеї – товар, найбільше затребуваний у Росії, Китаї, Німеччині і США

Тим самим принципом сьогодні керується більшість наукових установ країни, які не задовольняються мізерним держфінансуванням. З $ 1 млрд, вкладеного у вітчизняну науку у 2010 році, понад $ 200 млн – це іноземні інвестиції. Та й українські вчені, що працюють на закордонних замовників, у кілька разів збільшують свої невеликі зарплати.

Українські ідеї – товар, найбільше затребуваний у Росії, Китаї, Німеччині і США. "Практично всі наші газопроектні інститути "викуплені" російським Газпромом", – образно констатує Ігор Єгоров, завідувач сектором статистики науки та інновацій науково-технічних статистичних досліджень Держкомстату України.

За його даними, якщо в 1995 році доходи від міжнародних проектів українських НДІ становили 15% від усіх зароблених ними грошей, то у 2010-му – вже 25%. Причому експерти впевнені: насправді українські НДІ заробляють значно більше іноземною співпрацею, ніж афішують. Сьогодні майже всі науково-дослідні інститути мають контракти з іноземцями, – так заявив у розмові з Корреспондентом академік НАН Ярослав Яцків.

Академік вважає тенденцію неоднозначною: "Завдяки іноземцям ми отримуємо доступ до сучасних наукових розробок, але втрачаємо національний науковий потенціал. Сьогодні понад 1 тис. українських вчених працюють за довгостроковими контрактами за кордоном".

За склом

Як у відомій пісні, броня харківського науково-технологічного комплексу Інституту монокристалів міцна, але призначена зовсім не для "танків наших швидких". У 2007 році ця установа, обігнавши багато закордонних компаній, виграла тендер вартістю близько 500 тис. євро на поставку прозорої броні для НАТО.

Диво української техніки удвічі тонше за броньоване скло, що застосовується сьогодні у військовій техніці, – лише 35 мм, а показники міцності має набагато вищі. Броня складається з трьох шарів – сапфіру, скла та пластмаси. Під час удару об сапфіровий шар куля сплющується, а інші компоненти утримують її. Людина, що перебуває за таким склом, почуває себе в цілковитій безпеці, запевняють учені.

Один з компонентів "прозорої броні" – пластини сапфіру – виготовляли українські вчені, а установка броні на натівські бронетранспортери – справа рук німецьких і чеських фахівців, розповідає про міжнародне співробітництво Ілля Щербаков, вчений секретар інституту.

Ще один його міжнародний проект – постачання кристалічних елементів німецькій фірмі Smiths Heimann, яка випускає обладнання для митних терміналів – тих самих, що просвічують багаж в аеропортах, а також вантажі і транспорт на дорожніх прикордонних пунктах. Харківські кристали "працюють" у більш ніж 600 аеропортах США.

Продукцією інституту всерйоз цікавляться також компанії, що виготовляють медичну техніку, наприклад Detection Technology – фінський виробник рентгено-діагностичних комплексів.

"Державні замовлення на високотехнологічне обладнання надходять нерегулярно, і робота з іноземцями – єдина можливість розвитку", – зізнається Щербаков.

Не знають, як би почувалися без експорту ідей, і в українському науково-дослідному Університеті харчової промисловості. Їхня технологія виробництва квасу припала до смаку в несподіваному для цього місці – у Німеччині.

"Там живе близько 2 млн емігрантів зі Східної Європи, і сформувався контингент, що вживає нетипові продукти для німців, – розповідає Еріх Бістрикер, експерт з науково-дослідної кооперації німецького бюро DE international, що сприяє співпраці українських учених і німецьких виробників. – Тому в Німеччині вирішили освоювати цей ринок і звернулися до досвідченого українського інституту".

Іноземцями, які полюють за українськими ноу-хау, часто рухає бажання заощадити на гонорарах вченим

Іноземцями, які полюють за українськими ноу-хау, часто рухає бажання заощадити на гонорарах вченим, стверджують експерти. Так, за словами Юрлова, середня місячна зарплата наукового співробітника в Західній Європі в переведенні на українську валюту складає 30-50 тис. грн., тоді як українцю на зарубіжному проекті нерідко платять понад зарплату лише 2 тис. грн. плюс відрядження.

Втім, іноді винагорода істотно вища – в одному з останніх українсько-австрійських проектів, за словами Єгорова, рядові дослідники зароблятимуть по $ 1 тис.

Водночас замовлення розробки в Україні для іноземців дешевше, ніж у розвинених країнах Заходу. "Наші розцінки на 20% нижчі, ніж американські", – зазначає Юрлов.

Також у роботі з українськими дослідниками для замовників є й додаткові "бонуси": наприклад, коли Китай замовляє якусь розробку у німців чи британців, вони не вводять замовника у всі тонкощі своїх винаходів, а лише продають обладнання.

"А українські вчені все пояснять і всьому навчать", – наголошує Юрлов.

При цьому китайці або в'єтнамці не такі вимогливі, як європейці чи американці, і охоче купують іноді не дуже конкурентоспроможні винаходи українців.

Сфери інтересів закордонних компаній в українському науково-дослідному середовищі, за словами експертів, як правило, чітко спеціалізовані

Сфери інтересів закордонних компаній в українському науково-дослідному середовищі, за словами експертів, як правило, чітко спеціалізовані. Росіян приваблює розробка газотранспортних конструкцій та оборонна галузь. Китаю потрібні технології виробництва нових матеріалів для військової промисловості та будівництва, Німеччині – знахідки в біології і морських дослідженнях, які найчастіше застосовуються ними у фармацевтиці та екологічних програмах.

Операція Кооперація

Вітчизняні НДІ ведуть жваву торгівлю своїми науковими розробками, зазначають експерти. Причому зв'язки та довіра до українських дослідників сформувалися ще в СРСР. Євген Уюкін, директор литовської компанії Precision Sapphire Technologies, що займається продажем виробів з монокристалів, сьомий рік співпрацює з вищезазначеними харківськими фахівцями у цій сфері.

"Я знаю цей інститут протягом 30 років, і з рядом його співробітників встановилися довірчі стосунки, – розповідає він. – Без довіри не може бути бізнесу".

Лабораторії Донецького інституту ПівденНДІпрогаз, що займається проектуванням об'єктів газової промисловості, майже на 100% завантажені замовленнями російського Газпрому. Співробітники НДІ проектують трубопроводи та підземні сховища нафти і газу, а також заводи з переробки природних енергоносіїв та багато іншого.

"У Газпрому є гроші, тоді як вітчизняні підприємства послуг донецьких учених не потребують", – каже Михайло Чичаєв, заступник головного інженера інституту.

У таких відносинах експерти вбачають головний мінус міжнародного співробітництва: відкриття українських вчених впроваджуються переважно за кордоном.

Відкриття українських вчених впроваджуються переважно за кордоном. Хоча і в СРСР
відбувалося приблизно так само: дослідження в галузі зварювання, ракетобудування або нових матеріалів традиційно проводилися в Україні, а їхні результати
використовувалися в інших республіках

Хоча і в СРСР відбувалося приблизно так само: дослідження в галузі зварювання, ракетобудування або нових матеріалів традиційно проводилися в Україні, а їхні результати використовувалися в інших республіках.

Однак навіть з такого стану справ можна витягти чималу вигоду для власної держави. "Наука Ізраїлю переважно працює на зарубіжних замовників, і країна домоглася феноменальних успіхів в цій галузі за останні 20 років", – наводить приклад Єгоров. Ця невелика держава сьогодні розробляє технології в галузі електронних систем, озброєння, безпеки авіаперельотів, біології і багатьох інших сферах для замовників з провідних країн.

До того ж Ізраїль є світовим лідером з витрат на дослідницьку діяльність: щорічно на ці цілі виділяється 4,7% ВВП. "Звичайно, всі ці витрати потім з лишком окупаються", – додає Єгоров.

У 2011 році на розвиток науки Україна виділила лише 0,7% ВВП. Для порівняння, Швеція – 3,7% свого значно більшого ВВП, а Японія – 3,06%.

В цілому в багатьох країнах ЄС за чверть століття щорічні відрахування на наукові розробки зросли у 18 разів і навіть під час кризи витрати на наукову діяльність в країнах Єврозони не скорочувалися, а зростали. Наприклад, Данія у 2005 році вклала в наукові дослідження 2,5% ВВП, а до 2010-го збільшила цю статтю витрат до 3,1% ВВП – $ 6,4 млрд. Адже в Європі чітко визначено: економія на наукових розробках відразу стає гальмом у розвитку економіки.

У не надто обласканих державним сприянням українських НДІ намагаються не афішувати своє міжнародне співробітництво – щоб уникнути зайвого контролю і
тиску фіскальних органів

Тим часом у не надто обласканих державним сприянням українських НДІ намагаються не афішувати своє міжнародне співробітництво – щоб уникнути зайвого контролю і тиску фіскальних органів. Так, за словами Єгорова, столичні Інститут фармакології та токсикології та Інститут хімії поверхні, а також севастопольський Морський гідрофізичний інститут виконують іноземні замовлення. Однак у всіх цих установах коментувати факт роботи з закордоном Корреспонденту відмовилися.

Для такої закритості є вагомі підстави. У грудні 2011 року Володимира Стрілка, директора Інституту сорбції та проблем екології, СБУ запідозрило в шпигунстві на користь США, а саме в "зливі" даних наукових досліджень про стан здоров'я українців, за що той нібито отримував великі американські гранти на дослідницьку роботу. Щоправда, в кінці квітня цього року Ігор Калінін, голова СБУ, заявив, що у правоохоронних органів немає претензій до Стрілка, проте ця "справа" добряче залякала українських учених.

Причому за рахунок міжнародних проектів НДІ сяк-так вдається оновлювати технічну базу, а іноземне співробітництво стимулює українських вчених, особливо молодих, зростати професійно. "Неприємно перед іноземними колегами осоромитися", – каже Юрлов.

За рахунок міжнародних проектів НДІ сяк-так вдається оновлювати технічну базу, а іноземне співробітництво стимулює українських вчених, особливо молодих, зростати професійно

Він переконаний, що в Японії, США і Західній Європі українські фахівці мають гарну репутацію. "Якість виробів з сапфіру в Інституті монокристалів достатньо висока і конкурує з аналогічними виробами, виготовленими у США", – підтверджує Уюкін з Литви.

Іноземних контрактів у НДІ не додасться, якщо інститути не будуть повною мірою розвиватися за рахунок держави, попереджають експерти. "За ці копійки ще довго підтримувати свій науково-технічний потенціал ми не зможемо, – резюмує Юрлов. – Наука, як і будь-яка справа, вимагає вкладень".

***

Цей матеріал опубліковано в № 30 журналу Корреспондент від 3 серпня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.