DW: Побороти "мовний" закон суди не допоможуть

Опозиція збирається відмінити "мовний" закон через Європейський суд. Юристи, однак, сумніваються, що опозиціонерам вдасться довести у Страсбурзі порушення цим законом прав українців.

Через "мовний" закон опозиція хоче судитися з президентом. Нині до вже наявного опозиціонери подали додатковий позов до Вищого адміністративного суду України про визнання нелегітимними дій основних підписантів Закону про засади державної мовної політики - спікера Володимира Литвина та президента Віктора Януковича, які, на думку опозиції, порушили Конституцію. Утім, на український суд в опозиціонерів надій мало. Їхня головна ціль – Європейський суд з прав людини. Саме там вони шукатимуть правди і захисту для української мови. «Зараз доводиться звертатися до європейських інституцій. Розгляд в адмінсуді дає нам таку можливість», - прокоментував Deutsche Welle народний депутат від фракції Юрій Одарченко.

Хибний шлях?

Водночас юристи сумніваються у правильності вибраного опозицією шляху. На думку юриста, заступника голови Центру політико-правових реформ Віктора Тимощука, питання порушення Конституції в Україні розглядає лише Конституційний суд. Отже, не виключено, що Вищий адміністративний суд відмовить у розгляді справи, або перенаправить цей позов саме туди. «Тільки Конституційний суд може дати трактування, чи легітимний закон, чи ні. Або зрештою визнати окремі «дратівливі» його положення неконституційними», - констатує юрист.

Однак опозиціонери бояться втратити час і не ймуть віри, що саме Конституційний суд їм допоможе. «У Конституційному суді ця справа може тягтися рік чи більше. Ми ж оскаржуємо процедуру прийняття цього закону», - каже Юрій Одарченко. Саме акцент на нелегітимній процедурі голосування за "мовний" закон може допомогти опозиції «пробитися» в Європейський суд, переконана голова правління Судової асоціації України Катерина Тарасова. Вона вважає, що для цього опозиціонерам слід залучити висококваліфікованих правників. «Варто звернути увагу Європейського суду на процедуру ухвалення закону, коли у залі сидять 40 депутатів, а голосують 270», - прокоментувала Deutsche Welle Тарасова. За її словами, таке голосування українських народних обранців порушує право громадян на справедливе ухвалення рішень у парламенті.

Мовна безвихідь

Заступника голови Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук натомість переконаний, що у Європейському суді буде важко довести, права кого конкретно з українців порушує "мовний" закон. Тимощук впевнений, що рішення Європейського суду щодо мовного питання не матиме правових наслідків для України. «Звернення до Європейського суду – це радше політична акція, щоб показати виборцям, що нічого не втрачено і все можна виправити»,- каже Тимощук. Водночас він визнає, що звернення опозиції до Конституційного суду теж приречене на фіаско. «На жаль, Конституційний суд у нас абсолютно кишеньковий і зробить все, як скаже президент», - підсумував юрист.

Тож, аби підстрахуватися, представники опозиції мають намір на рівні місцевих рад ініціювати рішення про невизнання Закону про засади державної мовної політики. Але і такі дії, за словами юристів, не даватимуть законних підстав ігнорувати "мовний" закон чи скасувати його.