Lenta.Ru: Не страшний чорт

13 серпня 2012, 10:31
💬 0
👁 7

Підписаний цього тижня президентом України Віктором Януковичем закон про мовну політику наробив стільки шуму під час обговорення у Верховній Раді, що лише тепер до цього документу почали придивлятися не як до червоної ганчірки для націоналістів, а як до нормативного акту, який слід втілювати в життя, – пише Петро Бологов у російському виданні Lenta.Ru.

І, судячи з перших вражень, мовний закон фактично зберігає статус-кво в сфері застосування російської мови. Можливо, він лише відкоригує ті перекоси, які спостерігалися у мовній політиці під час президента Віктора Ющенка.

Як відомо, відповідно до нового закону мова національної меншини отримує статус регіональної у тій чи іншій області або місті, де її вважають рідною хоча б десять відсотків населення. Мова може стати регіональною як автоматично – за результатами перепису населення, так і за ініціативою місцевих жителів через збір підписів (це стосується і тих регіонів, де мовою нацменшини говорить менше 10 відсотків населення, але за надання їй статусу регіональної висловлюється необхідна кількість громадян). Присвоїти мові регіональний статус можуть і місцеві органи влади, якщо представники нацменшини їх про це попросять.

Відповідно до закону на всіх територіях, де та чи інша мова буде визнана регіональною, мешканці матимуть право здобувати освіту цією мовою (українська мова й одна з регіональних мов будуть обов'язкові для вивчення в усіх школах) і дублювати всю інформацію на ній в офіційних документах, у тому числі в паспорті. Також на регіональній мові може вестися судочинство або, наприклад, здійснюватися теле- і радіомовлення. При цьому кожен громадянин України має право використовувати своє прізвище та ім'я (по батькові) рідною мовою згідно з традиціями цієї мови, а запис особистих даних у паспортах та інших офіційних документах здійснюється за попереднього схвалення власника.

Якщо відштовхуватися від даних останнього перепису, то російська мова теоретично стане регіональною у 10 областях України (із 24): у Дніпропетровській,
Донецькій, Запорізькій,Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській,
Харківській, Херсонській,Чернігівській, а також в автономній республіці Крим,
Києві та Севастополі. При цьому в Криму статус регіональної отримає також кримськотатарська мова, у Закарпатській області - угорська, в
Чернівецькій-румунська

Це насправді дуже цікавий пункт. На пам'ять відразу приходить ситуація, коли влада, піддавшись загальному мовною безумству за часів Ющенка, виборців перед виборами Верховної Ради вносили до списків, піддавши їхні імена та прізвища українізації. Через це громадяни часто не могли знайти себе на пунктах голосування, оскільки Воробйови стали Горобцями, а Кузнєцови – Ковалями.

Стосовно назв міст, сіл та іншого на дорожніх покажчиках, найменувань залізничних станцій, вулиць, площ і так далі, то в цьому разі для Криму, наприклад, нічого не зміниться, тому що всі зазначені написи, згідно з законом, подаються державною мовою, але "поруч може відтворюватися відповідний топонім регіональною мовою".

У законі також прописано, що українська мова залишиться єдиною мовою Збройних Сил та Верховної Ради, її комітетів і комісій, хоча оратори в парламенті можуть виступати іншими мовами. Але ось проекти законів, угоди на рівні держави, всілякі офіційні картографічні видання будуть лише українською.

У зв'язку з відсиланням на перепис населення, що міститься у законі, виникає нюанс: останній раз українців переписували в 2001 році, і один з авторів закону – парламентарій від Партії регіонів Вадим Колесніченко, коментуючи зміст документа, постійно посилався саме на дослідження 12-річної давності. Але закон у кращому разі запрацює у наступному році, коли в Україні запланований черговий перепис, і його дані, очевидно, будуть суттєво відрізнятися від цифр 2001 року.

Якщо відштовхуватися від даних останнього перепису, то російська мова теоретично стане регіональною у 10 областях України (з 24): у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській, а також в автономній республіці Крим, Києві та Севастополі. При цьому в Криму регіональний статус отримає також кримськотатарська мова, у Закарпатській області – угорська, в Чернівецькій – румунська. Інші мови традиційних національних меншин України отримають захист у менших адміністративно-територіальних одиницях. Наприклад, в Ізмаїлі регіональною може стати болгарська мова, в Луцьку – ідиш, у приазовському селищі Сартана з населенням у 10 000 чоловік – грецька, а, припустимо, у Мостиському районі Львівської області – польська.

Безліч претензій до закону було висловлено у зв'язку з тим, що він, на думку захисників української мови, утискатиме "мову" у сфері освіти. Проте у багатьох регіонах країни вже давно існує практика, за якої батьки, що віддають дітей до школи, самі визначають,  якою мовою їхні нащадки будуть
навчатися

Безліч претензій до закону було висловлено у зв'язку з тим, що він, на думку захисників української мови, утискає "мову" в сфері освіти. Проте у багатьох регіонах країни вже давно існує практика, за якої батьки, що віддають дітей до школи, самі визначають, на якій мові їхні нащадки будуть навчитися. До того ж позиції української мови тут здаються непорушними навіть у регіонах, що традиційно тяжіють до російських. Так, наприклад, за даними Управління освіти Одеської міськради, перед початком нового навчального року 52 відсотки батьків написали заяви, в яких висловили бажання віддати дітей до українських шкіл, а 48 відсотків (у 2011 році – 50) обрали для своїх дітей російську як мову навчання.

"Безумовно, ми будемо виконувати закон, але поки він не набув чинності, поки немає доручень, неможливо говорити про терміни, – вважає заступник міністра освіти України Борис Жебровський – Виходячи з практики, можу сказати, що у школах-новобудовах, де все починається з нуля, створення класів з різними мовами навчання пройде швидше. У школах з усталеним навчальним процесом знадобиться більше часу – на замовлення підручників, зміна навчальних програм". На думку чиновника, головним у цьому питанні як і раніше буде бажання батьків школярів.

Стосовно ВНЗ, то російська мова, завдяки діяльності міністра освіти Дмитра Табачника, почала повертатися до них задовго до того, як був винесений на обговорення нинішній закон – цього просто вимагала кон'юнктура

Стосовно ВНЗ, то російська мова, завдяки діяльності міністра освіти Дмитра Табачника, почала повертатися до них задовго до того, як був винесений на обговорення нинішній закон – цього просто вимагала кон'юнктура. "Не можу не похвалитися: ми зняли табу на російську мову у вищих навчальних закладах і скажу, що ефект перевершив найоптимістичніші очікування", – повідомляв міністр у червні цього року. Судячи з того, що захисники "мови" останнім часом все рідше висувають претензії до Табачника, баланс російської та української, що склався у вузах, влаштовує обидві сторони.

Окреме питання про теле- і радіомовлення. У цей час існує вимога до теле- і радіокомпаній, відповідно до якого ефір повинен бути на 80 відсотків україномовним. У регіональному мовленні відсоток україномовних програм повинен становити від 70 до 100 відсотків ефіру, у супутниковому – не менше 80 відсотків. Ці норми були прийняті за часів Ющенка, але з того часу Національна рада з телебачення та радіомовлення задовольнила безліч прохань з боку телекомпаній зменшити їм норму мовлення українською. Тут свої умови диктує ринок, тобто вимоги аудиторії, тому Нацрада з прийняттям нового закону готова взагалі скасувати в ефірі мовні обмеження. У законі щодо цього говориться: "Телерадіоорганізації України можуть на власний розсуд вести мовлення державною мовою, регіональними мовами або мовами меншин, мовами міжнародного спілкування та іншими мовами – як на одному, так і на кількох мовах".

Те ж саме стосується і реклами ("рекламні оголошення, повідомлення та інші форми аудіо- та візуальної рекламної продукції виконуються державною мовою або іншою мовою на вибір рекламодавця") і дубляжу фільмів ("з урахуванням мовних потреб споживачів"). Тут, звичайно, позиції "мови", цілком можливо, і похитнуться. Але з іншого боку, насильно змушувати людину дивитися кіно на нерідній для нього мовою – це якось зовсім не в дусі часу.

Втім, українська опозиція думає дещо інакше. У разі перемоги на майбутніх парламентських виборах, противники Віктора Януковича та Партії регіонів погрожують скасувати закон, а самого президента і спікера парламенту Володимира Литвина засудити за "за наругу над Конституцією та державною мовою". Ось, значить, залишилося лише виграти вибори.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів

ТЕГИ: закон мовне питання російська мова