НГ: Україні загрожує мовне цунамі

16 серпня 2012, 09:23
💬 0
👁 13

Учора в Харкові була розігнана акція захисників української мови, а в Одеській області російська визнана регіональною мовою - в Україні почав діяти Закон "Про основи державної мовної політики", - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.

Тріщина у відносинах між регіонами України поглиблюється, але президент Янукович упевнений, що все ще можна виправити. Він сподівається на поправки, які будуть внесені в мовний закон у вересні.

Першою до практичної реалізації нового закону, який набув чинності тільки 10 серпня, приступила Одеська міськрада. У понеділок 73 із 120 депутатів проголосували за надання російській статусу регіональної в місті. Місцеві націонал-демократичні організації заявили протест, адже влада не радилася з народом і не отримувала від російськомовної громади звернень. Але депутат Олексій Костусєв пояснив українським ЗМІ, що "для 89% одеситів зручніше спілкуватися саме російською. Немає ніяких сумнівів у тому, що це рішення підтримує переважна кількість одеситів".

Учора за прикладом міської влади вчинила облрада: тепер і в Одеській області російська отримала статус регіональної. Нею буде вестися діловодство, дублюватися всі бланки, печатки, штампи, вивіски і назви.

Уже сьогодні російська може одержати такий самий статус в Донецьку та області:
місцева влада оголосила про скликання позачергової сесії для вирішення мовного
питання

Крім того, жителі отримали право вибору, якою мовою навчати дітей в дитсадках і школах. Уже сьогодні російська може одержати такий самий статус в Донецьку та області: місцева влада оголосила про скликання позачергової сесії для вирішення мовного питання.

Очікувалося, що до сьогоднішнього дня російську зрівняють в правах з українською і в Криму. З понеділка депутати республіканського парламенту говорили, що рішення буде прийнято з дня на день. Але вчора стало відомо, що питання відкладено до середини жовтня, на період після парламентських виборів. Прем'єр-міністр автономної республіки Анатолій Могильов раніше пообіцяв, що статус регіональних в Криму отримають і російська, і кримськотатарська мови. Але вчора він запропонував не поспішати, а порадитися з жителями автономії.

На ситуацію в Криму, ймовірно, вплинуло оприлюднене днями звернення до місцевої влади десятка українських організацій,  які діють у Криму. Вони зажадали надати українській мові статус регіональної. Автори документа відзначили, що російській в автономії нічого не загрожує, вона є основною мовою спілкування. А ось права українців, які становлять чверть населення півострова, ущемляються, оскільки в тотально російськомовному середовищі їм загрожує мовна асиміляція. "Українців у Криму проживає 24% населення, тому ми маємо право на 24% україномовних шкіл і садків, 24% від мовного бюджету на розвиток української. Зараз ми не маємо навіть 1%", - пояснив інформагентствам лідер організації Український дім Андрій Щекун. Раніше кримські татари, які претендують на підвищення статусу своєї мови, зажадали від місцевої влади, щоб відповідно до нового закону всі чиновники всіх рівнів володіли усно і письмово кримськотатарською мовою. Хоча представники місцевої влади визнали подібні заяви провокаціями, але, по суті, заперечити не змогли. І вважали за краще відкласти небезпечне питання до більш спокійних часів.

Українців у Криму проживає 24% населення, тому ми маємо право на 24%
україномовних шкіл і садків, 24% від мовного бюджету на розвиток української.
Зараз ми не маємо навіть 1%

Між тим у західних областях України цього тижня почалася справжня мобілізація на захист державної мови. Івано-Франківська облрада затвердила власну Програму захисту і розвитку української мови на території області на 2012-2015 роки. У преамбулі до документа сказано, що прийнятий з порушеннями Закон Про основи державної мовної політики суперечить Конституції і законодавству країни, а його реалізація "свідчить про наявність політичних спекуляцій і сепаратистських настроїв, що суперечить інтересам національної безпеки України, ставить під загрозу її суверенітет і може призвести до поступового зникнення з етнічної та політичної карти Європи української нації".

У Львові місцева влада готується подати до Конституційного суду запит щодо конституційності прийнятого закону. А місцеві депутати від праворадикальної партії Свобода розгорнули активну діяльність, закликаючи громадян подавати до судів позови - як щодо легітимності нового закону і законності дій осіб, що підписали його, так і проти тих політиків, які в процесі обговорення проблеми неполіткоректно відгукувалися про державну мову. Під шквал критики потрапив один із співавторів закону, депутат Верховної Ради Вадим Колесніченко, який в запалі суперечки назвав західноукраїнський діалект державної мови "відрижкою". А також депутат Луганської облради від Партії регіонів Родіон Мірошник, який раніше сказав, що громадяни, які навчають та виховують дітей українською, ростять "недорасу". Депутат Львівської облради від Свободи Ірина Фаріон повідомила, що юристи партії розробили зразок звернення до суду, яким можуть скористатися всі бажаючі: "Тільки масовий опір суспільства в різних формах вияву може крапля за краплею потопити цей титанік кримінальної та українофобської влади. Важливо мобілізувати суспільство на активні форми протесту, щоб засвідчити відверте й масове неприйняття колоніального режиму. Не допоможуть юридичні заходи - не за горами інші форми протесту".

У Львові місцева влада готується подати до Конституційного суду запит щодо
конституційності прийнятого закону

Поки опозиція в Києві тільки обіцяє, прийшовши до влади, скасувати закон і почати процедуру імпічменту проти президента, який ввів його в дію, активісти в областях вже намагаються судитися з Януковичем. У Дніпродзержинську правозахисник Віталій Купрій подав позов до Вищого адміністративного суду України з вимогою визнати протиправними дії президента Януковича і голови Верховної Ради Литвина. Він вважає, що керівники держави вчинили злочини, передбачені двома статтями Кримінального кодексу України - про зловживання владою і про службову підробку.

З подібними ініціативами виступають активісти і в Харкові, де, як і в Києві, досі тривають акції протесту проти закону, прийнятого з порушеннями. Участь у них брали все менше людей. Але в ніч на середу заборонене судом наметове містечко в Харкові розгромили невідомі. Це розлютило захисників української по всій країні. Ситуація може ускладнитися вже через тиждень: на 24 серпня, День незалежності України, у всіх великих містах України заплановано початок безстрокових акцій протесту проти дій влади, яка веде себе подібно до окупаційного режиму.

Влада, приймаючи суперечливий закон до виборів, дуже поспішала, а тому проігнорувала норми законодавства і думку половини країни, чим поглибила розкол між двома частинами України. Справа не в самому законі про мови, який не здатний вирішити мовну проблему, а в тому, що розкол на 13 формально російськомовних областей проти 14 стільки ж формально україномовних почав набувати реальних рис, вважає керівник Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. "Нещодавно це була тріщина, але з кожним новим рішенням місцевих органів влади вона поглиблюється, перетворюючись у прірву", - сказав НГ керівник Інституту публічної політики Віктор Чумак. Він особливо відзначив, що раніше умовний розкол України проходив більше за географічною ознакою, а зараз набуває етнічні риси: "Історія вчить, що це найнебезпечніше, що може бути".

Поки опозиція в Києві тільки обіцяє, прийшовши до влади, скасувати закон і
почати процедуру імпічменту проти президента, який ввів його в дію, активісти в
областях вже намагаються судитися з Януковичем

Політологи відзначають також, що передвиборчий розрахунок Партії регіонів не виправдав себе: більшість жителів України, як і раніше, не вірять у щирість влади, а вважають, що мовний козир використовується як традиційна передвиборча приманка. Більше того, за два місяці баталій навколо мовного закону партія влади, за даними Центру Разумкова, втратила близько 5%: виборці в західних і центральних районах вважають, що соратники Януковича готуються "здати Україну Росії", а мешканці східних областей обурені очевидною спробою відволікти їхню увагу від соціально-економічних проблем, на півдні представники народів, що мирно уживаються в роки незалежності, побоюються втрати стабільності і початку конфліктів. Політично виграли від цього тільки праві радикали і комуністи, адже у тих і інших додалося прихильників через мовну ситуацію.

Віктор Янукович, виступаючи в Севастополі у вівторок, сказав, що прийнятий і введений в дію закон не є догмою: "Пройде час - ми з вами побачимо переваги і недоліки. Якщо буде необхідно внести деякі поправки в цей закон - ми це зробимо". Експерти відзначають, що може бути пізно: по-перше, доведеться скасовувати десятки рішень місцевої влади, прийнятих на основі чинного зараз закону, по-друге, хвиля міжрегіональної нетерпимості може вийти на рівень політичного цунамі.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів

ТЕГИ: мовне питання мовний закон