Мовні колізії в Криму: татари побоюються, що їхня мова не стане регіональною
Кримські татари побоюються, що їхня мова не стане регіональною, як, наприклад, російська, і жаліються, що обмежені у її використанні.
Натомість, уряд автономії запевняє, що гроші на реалізацію нового мовного закону знайдуть? а гуманітарні права кримчан - захистять.
ІГС: маємо право
За словами голови кримськотатарської організації Інститут громадянського суспільства (ІГС) Рустема Аблятіфа, головне управління юстиції у Криму відмовляється розглядати документи, надані кримськотатарською мовою. Так, днями на вимогу управління він направив туди на перевірку внутрішні документи організації про статутну діяльність, які ведуться кримськотатарською мовою.
У відповідь чиновники зробили висновок, що ІГС веде свою діяльність із порушенням законодавства, оскільки "неможливо встановити основні питання, розглянуті на засіданнях керівних органів об’єднання громадян й правомірність проведення засідань". В управлінні наполегливо рекомендували Аблятіфу "надати протоколи засідань статутних органів, викладені українською чи російською мовою".
На це організація відповіла листом українською мовою, де зазначила, що ст. 10 Конституції гарантує "вільний розвиток, використання і захист" мов національних меншин, а ст. 11 сприяння "розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин". ІГС також послався на ратифіковану Україною Європейську хартію регіональних мов, згідно з якою держава зобов’язується сприяти розвиткові мов національних менших, у тому числі в офіційно-адміністративній сфері. Враховуючи це, організація вимагає розглянути її звітну документацію кримськотатарською мовою, залучивши, за необхідності, спеціалістів у галузі кримськотатарського мовознавства, яких випускає два кримських університети.
"Законодавство України дозволяє громадським організаціям національних меншин та корінних народів вести діловодство рідною мовою. Реакція управління юстиції – ніщо інше, як спроба обмежити наші права за національною ознакою. Вимога ж надати документи мовою іншої національної меншини, тобто, російською, взагалі є такою, що виходить за межі правового поля України", - каже Рустем Аблятіф.
При цьому він наголошує, цей конфлікт розпочався у розпалі кампанії з надання в Україні мовам національних менших регіонального статусу: "Кримськотатарську мову обіцяють зробити регіональною, відповідно до нового закону Про засади державної мовної політики. Як це виглядатиме на практиці, якщо в державних органах немає навіть спеціалістів, які хоча б були здатні прийняти звернення кримськотатарською?".
Мін’юст: не розуміємо
В Головному управлінні юстиції у Криму, своє чергою, наполягають: доки кримськотатарська не стане регіональною, вони не мусять розбиратися в ній. Теоретичну правоту голови ІГС у відомстві визнають, однак запевняють – практично реалізувати його права наразі неможливо.
"В службовій інструкції не вказано, що я, чи мої співробітники маємо володіти кримськотатарською мовою. Проте чітко вказано, що ми маємо досконало знати українську та російську мови. А на перекладачів у нас грошей немає. Якщо вони оплатять перекладача, нехай подають кримськотатарською", - сказала ВВС Україна начальник відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Ірина Демецька.
Вона додала: "Якщо кримськотатарська стане регіональною й нас направлять на відповідні курси і навчать їй, тоді ми будемо готові розглядати такі документи. Ще вихід – дати нам в штат відповідних перекладачів".
Рустем Аблятіф впевнений, не він має оплачувати перекладача, а держава, "у якої є обов’язки щодо виконання конституційних гарантій".
"Ця справа найближчим часом нічим не закінчиться, бо керівник організації не відмовляється надавати документи на перевірку, а у мене немає технічних засобів, щоб їх перевірити. Замкнуте коло. Я навіть не уявляю собі, що буде, коли документація кримськотатарською піде пачками", - жаліється Демецька.
Відклали до осені
Втім, у Криму розглядати мовне питання. Поки інші південні та східні регіони один за одним проголошують російську мову регіональною, Крим відклав це до осені. 15 серпня парламент автономії доручив місцевому уряду до 10 жовтня підготувати і внести на розгляд пропозиції з реалізації закону Про засади державної мовної політики.
Перший заступник голови кримськотатарського меджлісу та депутат кримського парламенту Рефат Чубаров, який пообіцяв з жовтня виступати на сесіях трьома мовами, побоюється, що це пов’язано із імовірними змінами у законі, які можуть виключити кримськотатарську зі списку претендентів на регіональний статус. Про можливість внесення таких змін 10 серпня в інтерв'ю радіостанції Эхо Москвы заявила радниця президента Ганна Герман. За її словами, незабаром можливе збільшення в два або три рази бар'єру, необхідного для надання мові статусу регіональної.
"Я вважаю, що цю норму дуже занижено (зараз бар’єр складає 10% - ред.). Цей рівень потрібно піднімати – до 20-30%. Це ті зміни до закону, про які ми говорили на зустрічі з президентом, які можуть ухвалити", - сказала вона.
Кримськотатарська мова має в регіоні 13% носіїв.
"Мої побоювання небезпідставні. Але я впевнений, якщо вони наважаться на такі зміни – це викличе велику напругу в суспільстві по всій Україні", - заявив Рефат Чубаров ВВС Україна.
Своєю чергою, прем’єр-міністр автономії Анатолій Могильов переконує, що фінансування на реалізацію мовного закону знайдуть, і з високою долею імовірності припускає, що кримськотатарська також отримає регіональний статус.
Він навіть сказав журналістам, що у нього самого з кримськотатарською "problem yoq", в перекладі з кримськотатарської це означає "проблем немає".
"Ми обов'язково знайдемо необхідні кошти і будемо впроваджувати передбачені в законі механізми щодо функціонування регіональних мов. Ми усвідомлюємо, що, виконуючи мовний закон, ми захистимо гуманітарні права переважної більшості кримчан. Для нас фактор суспільного спокою і громадянської консолідації важливіший за гроші", - запевнив Могильов.