DW: Новий тренд в Україні. Обережно, трудове рабство!

На Львівщині викрили групу сучасних «рабовласників». Для регіону злочини такого роду є рідкістю, кажуть правоохоронці. Експерти ж заявляють, що трудове рабство стає поширеним явищем в Україні.

У Бориславі серед білого дня, просто на вулиці, викрадали та перевозили до власного будинку молодих людей - за такою схемою працювали троє осіб, мешканців цього ж міста. Зловмисники шукали для себе «рабів», які б виконували всю хатню роботу та продавали мед, заробляючи гроші для «господарів». Людей утримували у нелюдських умовах, залякували, застосовували фізичну силу і надягали ланцюги. Потерпілі, яким таки вдалося втекти, заявили про викрадення до правоохоронних органів.

«Це резонансний випадок, справа не типова для Львівщини, такі злочини є рідкістю. Обурює зухвалість, викрадення на вулиці, - зазначила у коментарі DW співробітниця відділу громадських зв’язків УМВСУ у Львівській області Уляна Флишко. - Одна особа – молодий чоловік, насильно утримувався три місяці, інші – кілька тижнів, серед них – жінка. Причому це люди середнього достатку, жінка з благополучної родини, яка самотужки виховує малолітню дитину». Як розповіла Уляна Флишко, потерпілих постійно залякували. Нині проти зловмисників порушено кримінальну справу за статтею 146 ч.2 Кримінального кодексу – незаконне викрадення людей з корисливих мотивів за попередньою змовою. Передбачене покарання – 5 років ув’язнення. Однак, як зауважила Уляна Флишко, в ході слідства можлива перекваліфікація злочину на торгівлю людьми.

Люди втрачають пильність

Ризик потрапити у рабство в Україні зростає, переконана експерт Західноукраїнського центру Жіночі перспективи Олена Кальбус. Їдучи на заробітки за кордон, люди перестраховуються, шукають родичів і знайомих, тому небезпека опинитися у «трудовій пастці» мінімізувалася, каже Кальбус. А от в межах України, молоді люди подекуди втрачають пильність і стають жертвами експлуататорів, нарікає Кальбус.

За її словами, якщо ще вісім років тому в Україні серед різновидів торгівлі людьми переважала сексуальна експлуатація, то нині «пальму першості» тримає трудове рабство. Переважно злочинці заманюють людей на роботу обманом чи шахрайством, обіцяючи гарну оплату. В першу чергу, каже представниця Жіночих перспектив, потерпає молодь, що шукає підробітку. Нерідко таким обставинам передують і родинні конфлікти.

Найбільше повідомлень про факти примусової праці надходять з сільськогосподарських районів півдня країни, розповіла DW Олена Кальбус. Утім, останнім часом стали відомі і випадки трудового рабства у західних областях. Так, резонансна справа нещодавно була розкрита на Волині. Там група осіб ромської національності насильно утримувала з десяток людей, які працювали на їхній «бізнес»: шукали речі на сміттєзвалищі для подальшого продажу в Закарпатській області. У такий спосіб зловмисники діяли 15 років, нині вони чекають рішення суду.

Масштаби проблеми стають очевидними

Щоправда, у судовому процесі, зауважує Олена Кальбус, звинувачення часто перекваліфіковують на статті з більш м’яким покаранням. Відтак, за статтею торгівля людьми вироків не багато. З наявністю в Україні тенденції до зростання кількості випадків примусової праці погоджується і координатор програм протидії торгівлі людьми Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні Рут Крчмар. Це стосується як внутрішньої, так і зовнішньої трудової експлуатації. Україна, за її словами, стає країною призначення торгівлі людьми.

Водночас в інтерв’ю DW Крчмар підтвердила, що поширеною є примусова праця у сільських господарствах та на виробництвах. На думку представниці МОМ, така тенденція зумовлена нестачею дешевої робочої сили в Україні, передусім у сільському господарстві, де робота особливо важка. А ще «олії у вогонь» підливає європейська криза. І ті, хто колись їздили на заробітки за кордон, тепер змушені шукати підробітку в Україні.

За даними МОМ, зі ста повідомлень про трудову експлуатацію, які надходять телефоном гарячої лінії організації, у 60 випадках зазвичай йдеться про наругу саме в Україні. Експерти констатують, що за останні кілька років, потерпілі від примусової праці українці все частіше відважуються звертатися до правоохоронців та громадських організацій. Відтак, стають очевидними масштаби цієї проблеми.

Джерело: Українська служба DW