В Японії знайшли спосіб визначати "час" за біологічним годинником людини
Молекулярний "розклад" появи в крові людини тих чи інших продуктів обміну речовин дозволяє визначити "час" за її біологічним годинником за допомогою всього двох аналізів крові з інтервалом у 12 годин.
Інформація про хід біологічного годинника організму корисна, наприклад, для прийому ліків, ефективність яких у різний "час" відрізняється, а також для деяких "тимчасових" дієт.
Хірокі Уєда з університету Осаки та його колеги запропонували власний спосіб визначення "часу" організму, який спочатку випробовували на мишах, а тепер адаптували і для людини.
Учені зазначають, що стандартний спосіб визначення добових ритмів людини передбачає періодичні вимірювання рівнів мелатоніну або кортизолу в крові протягом 24 та більше годин, які необхідно проводити в контрольованих умовах лабораторії.
Дослідники запропонували простіший метод, який самі вони порівнюють із квітковим годинником Карла Ліннея, підбирати різні види рослин так, щоб квіти кожної з них розпускалися і закривалися у певний час.
Уєда та його колеги щогодини протягом півтора днів брали аналізи крові у шести добровольців, а потім на основі даних трьох з них побудували своєрідний розклад піків і падінь концентрації різних продуктів обміну речовин протягом доби.
Цей розклад дав ученим можливість не тільки коректно визначати внутрішній "час" у всіх учасників експерименту, але і виявляти його зрушення при переході випробовуваних на інші режими сну та неспання.
Автори заявляють, що запропонований ними метод не тільки практичний, оскільки вимагає значно менше аналізів, але й універсальний, тому що рівні обраних з'єднань-компонентів розкладу коливаються незалежно від особливостей організму, прийомів їжі, сну, освітленості та температури.
Також, вважають вчені, з його допомогою можна виявляти й порушення циркадних ритмів, причому як генетичні, так і викликані екстремальними режимами роботи, тривалими перельотами та іншими зовнішніми причинами.
Раніше вчені визначили, що порушення сну, синдром зміни часових поясів та інші "тимчасові" порушення, що виникають після загального наркозу під час хірургічних операцій, є наслідком того, що анестезія "зрушує" циркадні ритми і тим самим порушує сприйняття часу.