Винокуров: Я довів усім, що можна виграти олімпійське золото в 38 років

На прес-конференції, присвяченій велогонці Race Horizon Park 2013, ексклюзивне інтерв'ю СПОРТ bigmir)net дав легендарний казахстанський велогонщик Олександр Винокуров.

- Розкажіть, будь ласка, як ви оцінюєте ваш виступ на Олімпіаді в Лондоні.

- Зараз повертаюся в звичайний графік: відпочиваю, проводжу час з сім'єю. Безумовно, дванадцяте загальнокомандне місце - це прорив для Казахстану, грандіозний успіх. Я щасливий і гордий, що відкрив рахунок цих медалей. Поставив жирну крапку в своїй кар'єрі, дуже пишаюся цим великим успіхом.

- Ваша перемога якось позначиться на розвитку велоспорту в Казахстані?

- Великий імпульс дало ще срібло в Сіднеї. Рух почався ще в 2000 році, почали відкриватися велошколи, все поступово почало розвиватися. Діти вже горять бажанням займатися велоспортом, а це подвійний поштовх для молоді.

Основна запорука перемоги на Олімпіаді - це робота команди Астана. Не було б команди, медалі теж не було б. Є Астана - є результати і перспективи. Найближчим часом буде продовжено контракт з головним спонсором до наступних Олімпійських Ігор. Перемога дала поштовх вдвічі, а то і втричі сильніше за срібло. Я їздив по містах Казахстану з медаллю. Діти, які займаються велоспортом, торкалися до неї, і було видно їх щиру радість, а також бажання займатися.

- Вас вважають одним із найбільш холоднокровних гонщиків у велоспорті. Розкажіть, будь ласка, про останні кілометри дистанції в Лондоні, проаналізуйте цей відрізок.

- У цей день зійшлися всі зірки. Пік форми, удача, досвід. Все разом зібралося і дало такий результат. Був стрес всі шість годин, 1,5 мільйона глядачів на трасі. Це лотерея, де всі хочуть перемогти. У цей день вів себе відмінно, намагався витрачати поменше сил, постійно триматися попереду, щоб не потрапити в завал.

Останні 15 кілометрів окреслив всіх претендентів. Мало не впав разом з Канчелларою, не знаю, що мені допомогло втриматися. Напевно щось згори. Досвід допоміг знайти момент, щоб атакувати. Сказав собі, що це мій момент. Або зараз або ніколи. Потрібно було вкручувати і тікати від пелотона. На останньому кілометрі сконцентрувався на перемогу. Хотілося виграти. Ця важка гонка - 250 кілометрів, у кого, що залишається в ногах, то й на цьому і фінішує. У мене все зійшлося. Я дуже щасливий і гордий.

Зараз не хочу нічого особливо згадувати. Після падіння на Тур де Франс хотів завершувати кар'єру, але не захотів закінчувати саме так. Перед Олімпіадою дружина боялася, що на Турі не виграв жодного етапу, сподівалася, що хоч би на трійку для завершення кар'єри. Я довів всьому світу, що можна вигравати майже в 39 років. Це був знак згори за всі мої страждання і працю.

- Яким бачите своє майбутнє після завершення кар'єри? Чим збираєтеся займатися?

- Плани на найближче майбутнє поки такі: зараз ведемо переговори з федерацією велоспорту Казахстану. Швидше за все, візьму управління командою Астана. Поміняю статус велогонщика на статус менеджера команди. Будемо ростити майбутніх чемпіонів. Офіційно мене повинні представити на початку вересня, коли повернуся в Казахстан, президент дуже хотів зробити це особисто.

- Що думаєте щодо ситуації з Ленсом Армстронгом, якого можуть позбавити численних титулів через застосування допінгу?

- Я спостерігаю за всім цим збоку. Тонкощів не знаю, але абсолютно точно - це ще один удар для велоспорту, іміджу Тур де Франсу. Можливо, Ленс втомився боротися із звинуваченнями, які проти нього постійно висуваються. У кожного своя думка. Я думаю - це вбиває велоспорт. Я вважаю, що це неправильно, але оскільки не знаю всіх деталей, не хочу сказати зайвого.

- Яка перемога для вас більш цінна? Вуельта чи Олімпіада?

- Тут сумнівів бути не може - Олімпіада. Це змагання, яке проходить лише раз на чотири роки. До певного часу ним нехтували, але з 2000 року всі їдуть туди тільки з однією метою - виграти. Нехай це тільки одна гонка, але вона проходить вкрай рідко. Багатоденки проходять кожен рік, а Олімпіада тільки раз на чотири. Скільки переможців велосипедистів, всього чоловік 30, і я в їх числі, це дуже приємно і значно.

- Олександре, як вам вдалося піднятися до вершин велоспорту, починаючи з найнижчих сходинок?

- Після Олімпіади в Сіднеї почали з хлопцями шукати команди, так вийшло, що пощастило підписати контракт з Casino, в якій я провів два роки. З перших гонок показав, що здатний перемагати, а там вже хлопці стали працювати на мене, плюс із кожною гонкою, з кожним роком додавав у досвіді.

- Коли ви сильно розбилися на Тур де Франс, ви сказали, що завершуєте кар'єру, але потім вирішили повернутися...

- Я не міг уявити, щоб моя кар'єра обірвалася на узбіччі траси. Це було головною причиною мого повернення. Тур де Франс, а потім і Олімпіада стали моїми цілями. Все спрацювало. Я дійсно думаю, що це подарунок від Бога. Без нього і удачі не було б перемоги на Олімпіаді.

- Багато хто вважає, що велоспорт дуже втрачає в іміджі через численні допінгові скандали. Що б ви змінили в правилах антидопінгової політики?

- Останнім часом зроблені серйозні зміни, за останні 4-5 років ми багато здавали аналізів. При цьому велоспорту приділено особливу увагу, наприклад, в Лондоні якщо спортсмени інших видів спорту здавали тільки сечу, то ми і сечу, і кров. Що стосується особисто мене, то я молодь намагаюся направити в потрібний напрямок. У нашій команді є свої правила стеження за цим, всі знають, готуються, хлопці самі розуміють, що треба вигравати без вітамінів.

- Враховуючи серйозну увагу керівництва вашої країни до велоспорту, чи можливе проведення в Казахстані або на просторах СНД престижної велогонки?

- Ми ще тільки починаємо цей шлях. У цьому році в Астані пройде етап розіграшу Кубка світу з велотреку, в 2015 році в Астані пройде чемпіонат світу з велоспорту серед юніорів. Ми ще не маємо міжнародних гонок, як наприклад Україна, це величезна праця багатьох людей, і можливо, колись ми прийдемо до цього.

- Що допомогло після травми повернутися і добитися такого результату?

- По-перше, це моя сім'я, 90% моєї медалі - заслуга моєї дружини Світлани, дочки Іри (13 років) і двійнят Ніколя і Олександра, яким по 10 років. Я намагаюся принести кожну медаль для них. Перед Олімпіадою вони просили привезти з Лондона медаль. Я звичайно розумів, що це буде важко, але все-таки пообіцяв родині, і дотримав своєї обіцянки. Не можу сказати, що це був повний сюрприз, але багато букмекерів не вірили в мене і приймали ставки на мою перемогу 1 до 41. У моїй кар'єрі було багато яскравих перемог, де я вигравав там, де від мене цього не чекали. Мужність, терпіння і працьовитість допомагають мені досягти таких результатів.

- Чому ви вибрали саме велосипед? І чи не було у вас варіантів в юності зайнятися вельми популярною в Казахстані боротьбою чи якимось іншим видом спорту?

- У той час, у 80-ті роки, в моєму селі не було таких можливостей. Я походив трохи на дзюдо, потім прийшов до нас у школу мій перший тренер Сергій Кручина і набрав хлопчиків і дівчаток, і ми пішли всім класом в секцію велоспорту, тому що там давали велосипеди. Хоч і не всім одразу, а один на трьох, але вони були, адже спортивні велосипеди були розкішшю. Потім вже втягнувся і залишився, перш за все завдяки тренеру, який на голому ентузіазмі їздив в місто зі мною на автобусі на тренування. Він досі працює і думаю, що він ніколи навіть не мріяв, що хтось із його хлопців буде брати участь в Олімпійських іграх, на Тур де Франс. Це зайвий раз доводить, що можна з простого сільського хлопця вирости до Олімпійського чемпіона. Було б бажання і працьовитість.

 - А ви самі в дитинстві мріяли про такі висоти, як участь в Олімпійських іграх?

- У дитинстві, звичайно ж, ні. Тоді просто займалися спортом, потім вже почали щось вигравати, стали їздити по республіці, мріяв хіба що дорости до професіонала, а потім вже підвищувалися цілі. Хоча багато хто говорить, що я так до кінця і не розкрив свій потенціал, але я щасливий, що добився таких результатів, адже це майже 60 перемог, дві олімпійські медалі, перемоги на чемпіонатах світу. Не вдалося виграти Тур де Франс, але є перемога на Вуельті в 2006 році. Може, вдасться виграти Тур де Франс в іншому статусі, з командою, будемо працювати над цим.

Олімпійські ігри для будь-якого спортсмена - це номер один, хоч і раніше професійні спортсмени ставилися до них як до звичайної гонки, а вже з Сіднея ставлення змінилося. Для кожного спортсмена участь, а тим більше перемога - це найвище досягнення. Я радий, що мені це вдалося і я гордий за команду, за свою країну.

- Зараз виникає багато видів у велоспорті, не виникає бажання спробувати себе в чомусь новому, наприклад BMX або Downhill?

На байку катався і досі катаюся, але переходити туди не збираюся, є команда, потрібно передати хлопцям досвід, тому що з нас будуть питати на наступних Олімпійських іграх, а ці 4 роки пролетять дуже швидко.

Нагадаємо, що Міжнародний союз велосипедистів (UCI) офіційно підтвердив проведення Міжнародних змагань з велоспорту Race Horizon Park 2013 в рамках UCI Europe Tour в категорії 1.2 чоловіки еліта і до 23 років. Змагання пройдуть з 24 по 26 травня 2013-го року.