Ъ: Колесніченко підготував альтернативні поправки до мовного закону

Народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко зареєстрував законопроект зі змінами до закону про мови. Як пише КоммерсантЪ-Украина, свій законопроект регіонал зареєстрував на противагу документу, підготовленому робочою групою, яку сформували за дорученням Президента Віктора Януковича.

Газета пише, що законопроект Колесніченка містить поправки до дев'яти законів, у тому числі і до закону про основи мовної політики, прийнятого 3 липня.

Зокрема, він запропонував зберегти положення мовного закону в частині 10-відсоткової квоти на кількість носіїв мови нацменшин. "Норма у 30%, запропонована робочою групою, означає звуження прав національних меншин", – пояснив депутат.

Він також має намір ввести норму про зміцнення статусу української мови "як одного з чинників національної самобутності українського народу і державного суверенітету". Повноваження щодо вжиття заходів про захист мов нацменшин пропонується залишити у компетенції місцевих органів влади, без участі Верховної Ради.

Колесніченко також запропонував публікувати акти вищих органів державної влади на українській і російській мовах. За його словами, це "технічна міра", покликана впорядкувати законодавчу базу. Насправді Колесніченко має намір повернути норму закону 1989 року про мови в Україні, згідно з яким державні акти повинні публікуватися на українській і російській мовах.

Як повідомлялося, робоча група з доопрацювання закону про мови підготувала його нову редакцію. Положення розробленого документа не передбачають для мов нацменшин статусу регіональних, а лише припускають заходи щодо їх захисту в разі, якщо на певній території проживає не менше 30% носіїв такої мови (в цей час визнання регіональної мови дозволено там, де число носіїв становить не менше 10 %). При цьому остаточне рішення щодо підтримки та захисту цих мов пропонується закріпити за Верховною Радою.

Крім того, проект зберігає за українською мовою статус державної і містить заходи щодо її захисту. Зокрема, використання державної мови є обов'язковим у судо- та діловодстві, у діяльності органів державної влади, збройних сил, у сфері науки й освіти, рекламі.