23 місце Митрополит Володимир (Віктор Сабодан)
між Богом і Президентом
Митрополит Володимир (Віктор Сабодан),
Хвороба митрополита Володимира, яка привела його в жовтні 2011 року в лікарню і довго тримала у "стабільно важкому", за словами лікарів, стані, ледь не позбавила його крісла. Тоді обов'язки глави впливової і найбільшої за кількістю парафій православної церкви в Україні спробували прибрати до рук його "колеги".
Так, митрополит Одеський Агафангел (Олексій Саввін) забрав печатку Синоду УПЦ, призначивши себе самого головуючим на засіданнях і разом з іншими прихильниками проросійської лінії змістив з позицій найближче оточення Володимира, тобто патріотично налаштованих молодих єпископів.
Але переворот не вдався – незважаючи на нездужання, Володимир зумів повною мірою повернутися до керівництва. Він не став мститися або карати єпископів, що зарвалися, а зробив кілька кадрових перестановок, що зміцнюють його власну позицію.
Втім, вплив Володимира завжди буде обмежений несамостійністю його церкви, яка формально є частиною Російської православної церкви. Хоча під час останнього візиту її лідера патріарха Кирила оточення Володимира дозволило собі зробити російському патріарху зауваження: мовляв, через його численну охорону віруючі не можуть пробитися на богослужіння.
З іншого боку, ступінь впливовості митрополита Володимира в Україні обумовлена одним вагомим фактом: у його церкві моляться Президент, прем'єр, спікер парламенту і вся Партія регіонів. А хто може бути більш значущим для віруючої влади, ніж головний посередник між нею і богом?
РЕЗЮМЕ: Народився в селі Марківці (Хмельницька обл.). Навчався в Одеській духовній семінарії. Пізніше став її ректором. Також закінчив Ленінградську духовну академію, кандидат богослов'я. У 1962-му прийняв чернецтво, а 20 років потому возведений у сан митрополита. Займався громадською діяльністю. З 1992-го – голова Української православної церкви (Московського патріархату). У 1996-му обраний почесним головою Міжнародного комітету при ООН з питань святкування 2000-річчя Різдва Христового. У 2011-му удостоєний звання Героя України.