28 місце Володимир Литвин

Кабінетний стратег

Голова Верховної Ради,

Минулий рік для Володимира Литвина, спікера українського парламенту, пройшов під знаком втрати впливу.

Людина, яка примудрилася вичавити з двох десятків мандатів своєї Народної партії максимум – крісло голови Ради, – тепер перетворився на сателіта влади. А Партія регіонів не церемониться з його самолюбством, просто вказуючи, що робити.

Така жорсткість зіграла з Литвином злий жарт, коли Рада з ініціативи регіоналів повинна була схвалити законопроект, який розширює права російської мови. Спікер, який позиціонує себе як патріот, хотів уберегти репутацію і не з'явився в зал, щоб не вести процедуру голосування і не голосувати самому. Брудну роботу зробив перший віце-спікер.

Усе це не врятувало Литвина, який вирішив публічно висловити своє обурення: мовляв, закон не підпишу і сам піду у відставку. Але не пішов, і закон пройшов всі необхідні процедури.

Залишати крісло – ідеальну трибуну для піару за держрахунок – Литвину не резон. Треба забезпечити своє майбутнє, яке виглядає невеселим: особиста фракція спікеру не світить – НП йде на вибори не як партія, а як окремі мажоритарники. Найбільше шансів на успіх у самого глави ВР, який балотується по округу на своїй малій батьківщині – Новоград-Волинщині.

Але один у Раді не воїн, а шанси зачепитися за чужу партію (крім ПР) у Литвина мізерні. Стартувати з таких позицій до вершин влади – завдання архіскладне.

РЕЗЮМЕ: Народився в селі Слобода Романівська (Житомирська обл.). Закінчив історичний факультет Київського університету ім. Шевченка. Займався викладацькою і науковою діяльністю. 1999 рік – голова Адміністрації Президента України. 2002-2006-й – нардеп. З 2002 року – спікер. Восени 2007-го знову пройшов до парламенту. У грудні 2008 року повторно зайняв крісло спікера ВР. У січні 2010-го балотувався на посаду президента країни, проте набрав лише 2,35%. Одружений, має сина та дочку.