43 місце Олег Тягнибок

крайній форвард

Олег Тягнибок,

Останні два роки Олег Тягнибок, лідер ультраправого флангу української опозиції, та й усієї вітчизняної політики, перебував як би на порозі великої влади. Його партія поступово нарощувала популярність, причому, що дивно, не тільки в традиційному для неї західному "анклаві", а й у центрі.

Місцеві вибори 2010 року додали ВО Свобода мандатів у деяких регіональних радах. Але тільки зараз у Тягнибока і Ко з'явився реальний шанс стати значимою в національному масштабі силою, гідно презентувавши себе на осінніх парламентських виборах.

У свободівців непогані шанси на успіх: за даними GfK Ukraine, на початок серпня 2012 року рейтинг правих радикалів доріс до рівня 4,2%. Ще трохи, і 5%-й прохідний бар'єр буде подолано. А отже Тягнибок зможе "завести" до Ради більше десятка своїх депутатів за партійним списком і приєднати до них ще кілька людей, які балотуються від Свободи за  мажоритаркою в західних областях і мають добрі перспективи.

У Раді у Тягнибока з'явиться ще й шанс довести всім, що його політсила – це справжня опозиція, а не таємний проект Банкової, в чому лідера свободівців час від часу підозрюють інші опоненти нинішньої влади.

РЕЗЮМЕ: Народився у Львові. Отримав диплом хірурга у Львівському державному медичному інституті і юриста – у Львівському держуніверситеті ім. Франка. У 1989-1996 роках – медпрацівник львівських клінік. Був главою Студентського братства Львова. У 1994-му став депутатом Львівської облради. З 1998-го по 2006-й – депутат ВР. З лютого 2004 року – лідер Всеукраїнського об'єднання Свобода. У січні 2010-го брав участь у президентських виборах, набрав 1,43% голосів. Одружений, має сина і двох дочок.