Корреспондент: Універсальний магазин. Лист із Малайзії

Малайзійські китайці в побуті невибагливі: їх магазини ближче до ночі перетворюються на вітальні й навіть спальні - серед упаковок із товарами тоненькі чорняві люди їдять паличками смачну їжу та дивляться телевізор, пише журналіст Людмила Шевченко у рубриці Лист з ..., опублікованій у №35 журналу Корреспондент від 7 вересня 2012 року.

Якби мені раптом довелося змінити країну проживання, я змінила б її на Малайзію. А якщо бути точнішою, то на острів Пенанг - із чудовою природою, приємними людьми та морем овочів і фруктів. До того ж, цей острів називають другою Силіконовою долиною: завдяки пільговому оподаткуванню тут розташовані підприємства великих світових виробників електроніки.

Хоча переїжджати на острів слід було років п'ять тому, коли нерухомість не була такою дорогою - її ціна стала стрімко зростати після того, як Джорджтаун, головне місто країни, у 2008 році було внесене до Списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Утім, вартість нерухомості ще не досягла піку, і Пенанг все одно привабливий для інвесторів.

Джорджтаун, кажуть, будувався неохоче. Британці, освоюючи острів, стріляли з берега в джунглі з гармат монетами, щоб змусити людей розчищати територію. Але побудували на славу: Джорджтаун дійсно дуже гарне місто.

Тут змішані сучасний,азіатський та колоніальний стилі, малайзійська, китайська та індійська культури

Тут змішані сучасний, азіатський та колоніальний стилі, малайзійська, китайська та індійська культури. Близько 80% жителів міста - китайці. Є квартал Маленька Індія, однак на те він і маленький, що все інше старе місто - Чайнатаун, де всюди худенькі китайці, червоні ліхтарики, спека, пахощі, щось париться-вариться, в руках - палички із локшиною.

Двоповерхові вузенькі будиночки побудовані впритул, вдень на нижньому поверсі працює якась лавка, ввечері після закриття вона перетворюється на вітальню, і в вікні можна побачити китайців у піжамах із круглими мисками в руках, які дивляться телевізор на дивані серед коробок із двигунами та запчастинами до мотоциклів, які вдень тут продавали. Обов'язково в глибині таких занедбаних житлових магазинів є невеликий вівтар - червоно-золотий міні-храм.

На острові Пенанг мирно вживаються люди різних культур. Малайзійці, китайці та індійці чудово співіснують, дружать будинками і ходять в ресторани один до одного. А оголошення в торгових центрах звучать англійською - щоб всім було зрозуміло. Більш того, я зустрів малайзійця, у якого батько зі Шрі-Ланки, мати - китаянка, а він уже, виходить, громадянин світу, працює на музичну студію Universal, і його дворічний син, в чиїх жилах тече кров ще й індонезійської мами, засинає винятково під Майлса Дейвіса.

Китайці більше закриті, ніж індійці, іноді хмуряться, а іноді дивно жартують і потім самі сміються зі своїх жартів. Вони економні та акуратні. Але можна зустріти й меткого китайця, який, приміром, слухає Deep Purple, доглядає за туристкою-австралійкою і у вільний від роботи час збирає листівки з усього світу від друзів-постояльців - він працює в готелі. І де ще працювати в цьому туристичному раю, як не в ресторані або готелі?

Житло в Джорджтауні знайти легко, в старій частині міста - гестхаус на гестхаусі, та ще й будують нові. Як тільки влаштувалися, закинули речі, перепочили, купили парасольку, що захищає не лише від раптових злив, але і від безжального сонця, а також встигли поїсти яскраво-зеленої локшини Сendol, яка освіжає, із солодким сиропом та кубиками льоду (місцевий десерт) - вперед до визначних пам'яток, їх тут багато.

У перші дні гуляйте по Джорджтауну, поки не набридне, що взагалі неможливо, а потім починайте їздити островом, він невеликий і за день можна потрапити  в один або інший його кінець - до саду прянощів, Національного парку, храму змій, на ферму метеликів і так далі

У перші дні гуляйте по Джорджтауну, поки не набридне, що взагалі неможливо, а потім починайте їздити островом, він невеликий і за день можна потрапити  в один або інший його кінець - до саду прянощів, Національного парку, храму змій, на ферму метеликів і так далі.

Чистота, храми, сади тропічних фруктів, цікаві мавпи, біг підтюпцем у величезних парках, медитація, аюрведа, танці тигрів, дракони, китайська медицина, нічне життя з дискотеками і відкритими кафе, де пиво продають не келихами, а "вежками" та відерцями ... доладні китайці, індійські жінки в сарі, малайзійці у мечетях, бородаті старі європейці-хіппі ... Локшина всіх видів, розмірів та забарвлень на вуличних лотках, які шкварчать та повз які неможливо пройти, - кухня острова знаменита на весь світ.

Ассам лакса, головна страва Пенангу, - для любителів гострих відчуттів. Це вермішель у рибному бульйоні. Бульйон варять із макрелі з лемонграсом, тамариндом та чилі у великих кількостях. Вермішель, звичайно, рисова і дуже тоненька. У страву додають також китайський латук, подрібнені огірки, цибулю, ананас, імбир і, найголовніше, зверху - листя м'яти. Перед подачею зверху кладуть пасту з креветок.

Смажена локшина Koay Teow, напевно, найпопулярніша лоткова страва на острові Пенанг

Смажена локшина Koay Teow, напевно, найпопулярніша лоткова страва на острові Пенанг: крім цієї локшини, додають часник, креветки, соєвий соус, яйце, паростки сої, зелену цибулю. В останню чергу додаються молюски, так, щоб вони були середньої готовності. Гострота залежить від того, скільки пасти чилі додати.

Коли набридне локшина, відправляйтеся в індійський ресторан. Хоча місцеві індійці тут вже енного покоління і більшість із них ніколи не були в Індії, традиції, в тому числі і кухня, зберігаються. Причому в кварталі Маленька Індія вулиці хоч і виблискують чистотою, на відміну від Індії справжньої, майже з кожного магазину на повну гучність звучать індійські ритми, а у вітринах виставлені сарі та браслети.

У той же час особисто для мене Джорджтаун асоціюється з такою картинкою: сидиш за столиком у вуличному кафе, на столі - новітній ноутбук (ми ж у Малайзії), в розплавленій спеці повисла тиша, а в запітнілому бокалі постукують кубики льоду.

***

Цей матеріал опубліковано в № 35 журналу Корреспондент від 7 вересня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.