Шовковський розповів про травму, Париж і розставання зі збірною
Капітан київського Динамо Олександр Шовковський у четвер вперше після майже п'ятимісячної перерви, спричиненої травмою плеча, з'явився на полі, зігравши матч за молодіжний склад своєї команди.
Після гри Олександр поспілкувався з журналістами.
- Після цього матчу що ви скажете Юрію Сьоміну?
- Він усе чудово знає, адже я щодня тренуюся з першою командою. Він усе бачить.
- Що стосується плеча, ви можете сказати, чи у вас ніяких "зайвих" відчуттів і ніяких обмежень від лікарів?
- Погода міняється - я відчуваю. Але фізичний стан нормальний. Обмежень немає.
- У вашому віці і з вашим досвідом страшно виходити на поле після травми або такого вже немає?
- Звичайно, страшно. Але якщо боятися, то й виходити не треба. Боїшся до гри, а коли виходиш на поле, переживаєш, аналізуєш, вгадуєш, а боятися вже не можна. Якщо почуття страху залишається - до добра це не приведе.
- Що б ви сказали молодому воротареві, який потрапив в аналогічну ситуацію?
- У кожного свої методи, але, перш за все, треба привести себе в такий стан, щоб не боятися реагувати на будь-який удар на тренуваннях. Тоді твій організм вже в грі буде готовий повністю, як ментально, так і фізично. Звичайно, фізичний біль і відповідний психологічний стан подолати важко, але над усім можна працювати і з усім можна боротися.
- На що ви сподіваєтесь в подальшому в своїй кар'єрі?
- Сподіваюся бути корисним команді Динамо Київ, допомагати їй домагатися найкращих результатів, вірою і правдою служити їй стільки, скільки вже служу, хоча, швидше за все стільки ж - це вже в іншій якості (посміхається).
- Те, що ви сьогодні відіграли 90 хвилин, означає, що ви завтра не потрапите в заявку основного складу?
- Я точно вже знаю, що завтра не потраплю в заявку. І знаю, що лечу разом з командою в Париж.
- Як довго ви думали над рішенням завершити кар'єру в збірній?
- Це було рішення не одного дня. Я досить серйозно підходив до цього питання, багато розмовляв і з Роменським, і з Блохіним. І розмови, загалом, були конструктивні. Вони мене зрозуміли, і мені приємно, що вони і поставилися до цього доброзичливо, і, врешті-решт, прийняли моє рішення і поставилися до нього з розумінням. Я не хотів би зараз говорити про причини. Якщо проаналізувати мої останні два роки, то все можна зрозуміти.
- Для багатьох це ваше рішення стало несподіваним ...
- Ну чому? Я про це хотів сказати після Євро, багато хлопців знали, як знали і про Шевченка, і про Вороніна, але вийшло так, що я до цього навіть не готувався.
- Воронін прощався зі збірною у Львові, ви нічого такого не плануєте?
- Я не знаю. Можливо, подумаємо з Олегом Володимировичем. Поки нічого не можу сказати.
За матеріалами: ФК Динамо Київ