НГ: Крим більше не хоче в Росію

Росія втрачає вплив на кримських жителів - до такого висновку приходять в Києві, оцінюючи підсумки соціологічного опитування, проведеного влітку компанією Research & Branding Group на замовлення представництва Програми розвитку ООН в Криму. З'ясувалося, що за останній рік на 15% зменшилася кількість кримчан, які підтримують включення автономії до складу РФ. Майже на стільки ж збільшилося число прихильників статус-кво. Ще 9,9% громадян, як і раніше, вважають оптимальним варіантом розвитку півострова проголошення незалежності.

У кримському офісі ПРООН, який володіє всіма правами на результати дослідження, "НГ" повідомили, що питання про майбутнє, який задавався кримчанам, був сформульований коректно: "Існують різні думки про те, який статус був би оптимальним для Криму.

Який з наведених варіантів найбільшою мірою відповідає вашим поглядам? "Нижче наводився перелік можливих відповідей. У підсумку 40% жителів Криму підтримали автономний статус Криму у складі України, а 38% побажали бачити свою малу батьківщину адміністративною одиницею РФ. Мова йшла виключно про погляди, про висловлення симпатій, а не про сепаратистських настроях, підкреслюють експерти. Згідно з дослідженням, тенденція зниження проросійських настроїв в Криму намітилася ще в кінці минулого року.

Співробітники Research & Branding Group сказали, що за умовами договору із замовником не мають права ні оприлюднити результати дослідження, ні коментувати його. Однак керівник компанії, соціолог Євген Копатько зазначив, що не тільки в Криму, але і в Україні в цілому думка пересічних громадян щодо відносин із Росією не є константою, ситуація весь час змінюється. "У 2009 році, на піку конфліктності у міждержавних відносинах, більшість українців вважали Росію не просто партнерської, але братської для України країною. Через рік, коли були підписані Харківські угоди, їх підтримали понад 60% українських громадян. Але вже в 2011 році це число скоротилося на 20% ", - розповів він.

Дані опитування про статус Криму, можливо, обумовлені думкою молодих людей. Але так це чи ні - не беруся судити. Нам немає з чим порівнювати. Росія, наприклад, не замовляє опитувань громадської думки в Криму. Складно сказати, чому. Адже не можна адекватно і успішно проводити політику, не знаючи настроїв людей, з якими потрібно працювати ", - сказала" НГ "керівник кримської соціологічної служби фірми" КБ-САМ "Наталя Кисельова. Політолог Віктор Харабуга погодився з цією думкою, засумнівавшись у тому, що більшість кримчан змінили погляди: "Якщо зараз зменшилася кількість людей, що орієнтуються на зближення з Росією, то потрібно з'ясувати - чому це відбувається, що впливає на такі настрої. Але поки більшість тут складають росіяни, можна відновити зв'язки і дружні відносини, вийти на новий рівень співпраці ".

Політолог Віталій Бала зазначив, що свою роль в охолодженні відносин зіграло розчарування: "В момент підписання Харківських угод людям обіцяли дешевий газ. Час йде, газ дорожчає, а переговори з" Газпромом "не зрушуються з мертвої точки". Він додав, що на настрої українців впливає очевидна непоступливість Росії в життєво важливих для партнера питаннях: "Щоб зберігати рівень симпатій в Україні, російській стороні потрібно було зробити хоч якісь кроки назустріч партнерові і братньому народу".

При цьому експерт сказав, що суспільні настрої в цій сфері пластичні. Бала зазначив цікаву особливість: "На думку українців впливає зовнішньополітичний вектор, обраний владою. Але цей вплив означає підтримку лише до тих пір, поки влада користується довірою половини і більше населення країни. Як тільки рейтинг знижується, настрої українців стають протилежними зовнішньополітичної лінії влади". Як приклад він нагадав, як після помаранчевої революції українці стали дружно орієнтуватися на інтеграцію в західні структури, але через кілька років, коли рівень довіри до президента Віктора Ющенка досяг критичних показників, переорієнтували симпатії в бік Росії. На цій хвилі прийшов до влади вважався проросійськи налаштованим президент Віктор Янукович. "Але рейтинг влади зараз знижується. Не в останню чергу через внутрішні проблеми, багато в чому зумовлених суперечностями (в тому числі торговими війнами і газовими суперечками) з Росією. Українці знову подивилися в бік ЄС і США".

У Криму ситуація має свої особливості, сказав "НГ" керівник Інституту української політики Костянтин Бондаренко. Він зазначив, що на жителів півострова робить вплив думка місцевих еліт: "До недавнього часу ситуація визначалася тим, що багато кримських" барони "намагалися послабити свою залежність від Києва, дистанціюватися від центру, триматися подалі від українських органів юстиції. Цим пояснювалися декларувалися проросійські гасла , які часто не можна було назвати щирими або ідеологічно обгрунтованими. Але з моменту приходу до влади в Криму представників команди Віктора Януковича ситуація змінилася: представників колишніх еліт відтіснили, почали наводити порядок ". Цим пояснюється посилення симпатій жителів півострова до центральної влади, вважає експерт.

Крім того, на ситуацію впливає і позиція Росії, зазначив у коментарі "НГ" лідер партії "Російський блок" Геннадій Басов: "Співвітчизники відчувають себе непотрібними, кинутими. Росія докладає надто мало зусиль до того, щоб правильно зорієнтувати жителів Криму, серед яких більшість росіяни за національністю. Якісь програми десь проводяться. Але вони непомітні на тлі пропаганди з іншого боку ".

Але до організацій співвітчизників у багатьох у Криму теж є претензії. "Роками випрошуючи гроші, перетворивши ідеологію в прибутковий бізнес, вони розгубили довіру людей. Так, питається, а через кого, через які структури Росія могла б ефективно працювати в Криму?" - Сказав "НГ" один з колишніх урядовців, який попросив не називати його імені. Він нагадав, що в червні в Сімферополі було відкрито представництво Росспівробітництва. Але воно ще не розгорнуло свою діяльність в повну потужність, а опертися на місцеві організації складно, оскільки вони, за словами співрозмовника "НГ", "маргіналізованих і загрузли в конфліктах між собою".

У Росспівробітництва вказують іншу складність: скоординоване протидію західних структур. Як передало недавно агентство УНІАН, глава представництва Росспівробітництва в Україні Костянтин Воробйов заявив у Москві: "Всі західні інформаційно-культурні центри, які існують в Україні, забезпечують єдність державної гуманітарної політики, яка спрямована на залучення України в орбіту Євросоюзу, США та їх партнерів" . Він зазначив, що для цього реалізуються широкомасштабні і добре фінансовані проекти і програми, більшість з яких направлено на формування думки і поглядів молоді.

***