Лондонський суд: Березовський і його свідки були непереконливими

Високий суд Лондона оприлюднив мотивувальну частину рішення за позовом Бориса Березовського до Романа Абрамовича, яка пояснює, чому опальний бізнесмен не зміг довести, що Абрамович винен йому $5,5 млрд.

Наприкінці серпня лондонський суд відмовив Березовському в задоволенні позовних вимог до Романа Абрамовича в справі про продаж активів ряду російських компаній на початку 2000-х років.

Перше, на що звертається увага в рішенні, яке займає понад 500 сторінок, - це неповнота представлених суду відомостей за домовленостями, які нібито були досягнуті між сторонами. З цього моменту пройшло 16 років, і велика частина документів, які могли б допомогти пролити світло і прояснити суть взаємин Березовського і Абрамовича, були втрачені або знищені за непотрібністю, що в поданні лондонського суду цілком логічно в ході ведення бізнесу.

Відсутність будь-якої документації як істотний чинник, що визначив результат розгляду, суд відніс на користь позиції Абрамовича, зазначивши, що тягар доведення обґрунтованості претензій лежав саме на Березовському.

Лондонському суду в результаті довелося задовольнятися спогадами учасників процесу і численними свідками. При цьому деякі свідки, виступи яких могли стати ключовими на процесі і які, на думку суду, також могли б допомогти суду розібратися в хитросплетіннях спору, померли.

Частина ж свідків, які постали перед судом,  виявилася неготова давати свідчення, інша частина не справила на нього належного враження.

Одним з таких свідків виявився колишній акціонер ЮКОСа Леонід Невзлін, що свідчив на стороні опального підприємця за допомогою відеозв'язку з Нью-Йорка. Невзлін дав свідчення на догоду Березовського, зазначається у рішенні.

Втім, суд в рівній мірі не повірив самому позивачеві, який "сказав би все, що завгодно, на доказ своєї позиції".

Така недовіра зумовлена в тому числі тим, що Березовський приховав від Абрамовича і його юристів існування домовленості зі своїм ключовим свідком - Наталією Носовою, давньою соратницею Березовського, яка перебралася до Лондона слідом за ним. Носова зізналася на процесі, що вони разом з чоловіком, юридичним консультантом Березовського, розраховували отримати по 1% від виграної Березовським суми. Її виступ також не справив на суд особливого враження.

Слабким аргументом в поданні суду виявився інший козир Березовського – запис зустрічі в 2000 році в паризькому Ле-Бурже. Причому якийсь неназваний посередник, що передав цей запис Березовському, також мав отримати відсоток з суми, яку підприємець сподівався виграти.

Засумнівався суд і в достовірності історії з одним і діловим партнером Березовського – Миколою Глушковим, якому, за твердженням Березовського, погрожували вбивством.

Повною протилежністю став "вдумливий" виступ Абрамовича, в щирості якого лондонський суд не сумнівається. "Як свідок пан Абрамович постав людиною, яку відрізняє вимогливість до деталей, достовірності і ясність вираження", наголошується в рішенні суду.

Що стосується показань свідків з його сторони, то відомості, на думку суду, в цілому відповідали позиції Абрамовича.

У позові, поданому до Високого суду Лондона, Березовський вимагав з Абрамовича компенсацію за ряд активів російських компаній, який нібито було продано за заниженою ціною. Зокрема, мова йшла про близько 43% акцій Сибнафти і частці в компанії РУСАЛ.

Березовський стверджував, що він і його діловий партнер Бадрі Патаркацишвілі в 2000-2003 роках продали ці активи за ціною, набагато нижчою від ринкової, під тиском з боку наближеного до влади Абрамовича, який погрожував, що в іншому разі акції будуть насильно експропрійовані державою. Загальна сума претензій Березовського досягала 5,5 мільярда доларів.

Після закінчення розгляду Березовський заявив, що його віра в британське правосуддя підірвана і що він обговорить з юристами можливість оскаржити рішення.

Між тим, сотня найбільших адвокатських контор Лондона заробила за минулий фінансовий рік рекордну суму – 5,4 мільярда фунтів стерлінгів, частково завдяки розгляду російських підприємців.