Корреспондент: Дніпровські пороги. Губернатор Дніпропетровської області будує капіталізм в окремо взятому регіоні

Наймолодший губернатор України, Олександр Вілкул, намагається перетворити Дніпропетровщину в зону підвищеного комфорту для бізнесу. Численні держконтролери намагаються йому перешкодити, - пише Олександр Пасховер у №37 журналу Корреспондент від 21 вересня 2012 року.

У 2010 році тоді ще 36-річний новопризначений глава Дніпропетровської обладміністрації Олександр Вілкул пішов на безпрецедентний в історії України крок. Він найняв міжнародних консультантів, щоб ті склали бізнес-план будівництва капіталізму в окремо взятому регіоні і вибудували ефективний бюрократичний апарат.

"Це перший регіон, в якому ми в такому ключі співпрацюємо", - говорить Ганна Шаліна, старший менеджер міжнародної аудиторської та консалтингової компанії Deloitte. У результаті проведених перетворень у регіон пішов капітал. За два роки з $9,2 млрд прямих іноземних інвестицій в Україну $1,2 млрд залучили Вілкул та його команда.

У рейтингу конкурентоспроможності, який розраховується Фондом Ефективне управління (належить українському мільярдерові Рінату Ахметову) спільно зі Світовим економічним форумом у Давосі, Дніпропетровська область посіла перше місце.

Щоб залучити побільше коштів, Вілкул роз'їжджає економічно розвиненими країнами, де вмовляє місцевий бізнес відкривати підприємства в Дніпропетровську і його околицях

Щоб залучити побільше коштів, Вілкул роз'їжджає економічно розвиненими країнами, де вмовляє місцевий бізнес відкривати підприємства в Дніпропетровську і його околицях. "Я є гарантом реалізації всіх тих програм, які відпрацьовуються інвесторами", - заявляє губернатор Корреспонденту.

До кожного з великих капіталістів, щоб уникнути зайвих проблем, Вілкул приставив персонального менеджера. "Аналогів такому супроводу інвесторів в Україні немає", - запевняє Шаліна.

Втім, у цій бізнес-казці є свій Змій Горинич - контролюючі держоргани: податкова інспекція, санітарні служби, митниця і т. д. Місцеві підприємці з французькими або турецькими паспортами зізнаються Корреспонденту, що ніколи раніше з таким пресингом з боку фіскальних служб не стикалися.

"На жаль, уряд ставиться до бізнесу, як до бочки золота, керуючись принципом "треба брати все, що можливо", - говорить Хасан Башер, гендиректор UDK Gazbeton, великої турецької компанії з виробництва будматеріалів. - Якщо хтось не захищає ваші інтереси в політичному середовищі, тоді ви просто незахищені".

Дивіться, хто прийшов

У стратегії розвитку Дніпропетровської області Вілкул та його команда визначили три напрямки розвитку - будівництво, сільське господарство та освіту.

Для того, щоб в регіоні стали з'являтися нові промислові підприємства, регіональне інвестиційне агентство запропонувало підприємцям підготовлені до будівництва ділянки за так званою системою Brownfield, тобто на місці раніше існуючих підприємств. Земля в цьому випадку, як правило, вже має юридичний статус, а до ділянки підведені комунікації.

Восени 2011 року транснаціональна компанія Єврогласс (центральний офіс у Швейцарії) побудувала в Дніпродзержинську завод з виробництва литого скла. Пробна куля привів в регіон великого гравця, але дрібну інвестицію - $5,5 млн.

"Ми їм сказали: ось є земля, є адресний супровід проекту, ось вам аналіз ринку, - розповідає Вілкул, - будь ласка, ми пропонуємо вам реалізувати проект на території Дніпропетровської області". Тепер же інвестори оголосили, що збираються побудувати інший майданчик у Жовтих водах, вклавши в нього $250 млн.

У стратегії розвитку Дніпропетровської області Вілкул та його команда визначили
три напрямки розвитку - будівництво, сільське господарство та освіту

У 70 км від Дніпропетровська два з половиною роки тому французька компанія Maisadour Semences побудувала сучасний завод з виробництва олійного і кукурудзяного насіння преміумкласу, інвестувавши у комплекс $37 млн. До кінця року в підприємство увійде ще $22,5 млн, а потім і всі $40 млн.

Біля воріт компанії Корреспондент зустрічає усміхнений Франсуа-Олів'є Кайо, гендиректор з СНД компанії Maisadour Semences. Він показує величезні цехи заводу і нахвалює надсучасне обладнання. "Таких ліній навіть у Франції немає", - говорить Кайо про обладнання для сортування насіння.

У компанії є ще два подібні заводи - один у Франції, він утричі більший, і в Іспанії, який наполовину менший від українського. Мета Кайо - довести українське підприємство до обсягів французького. За його словами, цьому сприяє внутрішній ринок.

Україна - світовий лідер в експорті кукурудзи та олійних культур, однак свого насіння тут практично немає, і ця прогалина заповнюється імпортом. Кайо сподівається, що в найближчому майбутньому на внутрішньому ринку домінуватиме виключно українське насіння преміумкласу. Пристойних заробітків він очікує і від експортних можливостей українського заводу.

"Насіння - це дорогий товар, - стверджує француз. - Але ми прийшли сюди не для того, щоб виробляти дешеве насіння".

Не збираються продешевити в Україні й бразильці. Дніпропетровський завод Південмаш починає спільний з латиноамериканцями проект Алкантара з будівництва в Бразилії космодрому.

"Ми зараз відпрацювали освітні програми, щоб протягом декількох років навчити 2 тис. бразильських студентів, - хвалиться Вілкул. - Ми розуміємо, що і наступні студенти [з Бразилії] теж будуть їхати сюди".

Кар'єра менеджера

Вілкул - наймолодший губернатор України, йому всього 38 років. Цей фактор частково пояснює енергійність менеджера області. У владу Вілкул прийшов із суворого бізнесу - чорної металургії. Він і зараз числиться почесним президентом Північного і Центрального гірничо-збагачувальних комбінатів, які входять до групи компаній Метінвест (власники - мільярдери Ахметов і Вадим Новинський).

"Я все життя займався металургією, а з вами говорю про інвестиції в зерно, в плоске скло, у фурнітуру, IT, - зазначає Вілкул зміни у своєму діловому розкладі. - Просто я вважаю, що ця диверсифікація потрібна і для зайнятості, і для стабільності [в області]".

Вілкул - наймолодший губернатор України,йому всього 38 років. Цей фактор частково пояснює енергійність менеджера області

Не складати всі яйця в один кошик - цю просту мудрість Вілкулу нашептали міжнародні консультанти. Адже Дніпропетровська область забезпечує 20% промислової могутності країни, і тут закопано 80% всієї залізної руди України, 100% руди марганцевої. Водночас, ці багатства мають високий фактор ризику, оскільки будь-які ринкові зміни, як зовнішні, так і внутрішні, можуть обернутися катастрофою.

"Ви були в 2008 році у Дніпропетровській області, коли люди [з Нікопольського заводу феросплавів] три-чотири дні на тиждень ходили на роботу? - запитує Сергій Гайда, аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital. - Це яскрава ілюстрація того, як небезпечно жити в місцях з містоутворювальним підприємством".

Тому Вілкул мріє переформатувати економіку області: йому подобається досвід побудови капіталізму в Туреччині, а саме - тамтешній розвиток 256 індустріальних парків зі своєю спеціалізацією, преференціями і локалізацією виробництва.

"І цей досвід я збираюся привезти сюди, - каже губернатор. - Також є досвід міста Франкфурта-на-Майні. Це як промислові кластери, так і виставкові кластери. Є досвід Великобританії, яка показала, як освітній кластер стає якорем і драйвером в економіці".

Земля обітована

Олександр Лисенко, заступник директора комунального підприємства Регіон Лідер, дістає смартфон, щоб показати на ньому своє фото, зняте у квітні 2012 року. На фотографії за спиною Лисенка - практично гола земельна ділянка з декількома вбитими в землю бетонними конструкціями. Тепер же, до середини вересня, тут вже зведено перший корпус житлового комплексу.

Сергій Смєлий, гендиректор компанії Регіон Лідер, який приїхав на будівництво, пояснює, як таке стало можливим. У серпні 2011-го отримали в безкоштовне користування пустир, а через рік здали об'єкт під ключ. Обласна рада підготувала всю технічну документацію проекту мікрорайону Лівобережний-3. Це коштувало бюджету 3,6 млн грн. Потім всі комунальні служби за свій рахунок підвели до ділянки площею 5,4 га електрику, газ, воду, каналізацію, зв'язок.

Об'єкт було виставлено на аукціон і його переможець, інвестувавши 19 млн грн., розпочав будівництво, не витрачаючи часу і енергії на проходження всіх дозвільних процедур, що вимагають обов'язкових піднесень чиновникам.

Вілкул зазначає, що витрачені кошти повернуться в казну як у вигляді податків, так і через сплату послуг комунальників майбутніми мешканцями комплексу. Всі квартири в цьому будинку вже викуплені: ціна квадрата тут через скромні витрати інвестора на 40% нижча від ринкової.

Інвесторів доводилося просити:ділова репутація України сильно підмочена невигаданими історіями про тотальне хабарництво, бюрократичне мракобісся, інфраструктурне середньовіччя та інші рудименти вітчизняного феодалізму

"Ми зараз проводимо тендер на наступний проект, - говорить Вілкул. - Я думаю, що з осені почнемо будувати одночасно сім будинків і закінчимо їх навесні наступного року. Після цього почнемо будувати ще вісім".

В обладміністрації розповіли, що проектом зацікавився іноземний партнер - ізраїльська компанія Global International Holdings S. A. Компанія, створена 32 роки тому, що працює в країнах Північної Америки, Євросоюзу, Африки та Азії, спеціалізується на виробництві будматеріалів, проектуванні, зведенні та фінансуванні житлових і комерційних об'єктів.

Щоб зацікавити міжнародний капітал, губернатор також бере під онлайн-контроль роботу чиновників: у режимі реального часу його співробітники стежать за видачею всіляких дозволів і ліцензій. Як результат, всі папери бізнесмени отримують вчасно, а часто і раніше від передбаченого терміну.

У пошуках нових інвесторів Вілкул також роз'їжджає світом: його маршрути пролягають через Польщу, Австрію, Німеччину, Бельгію, Францію, Росію, Австралію. "У мене було по три-чотири зустрічі з керівниками компаній", - згадує губернатор свої поїздки.

Інвесторів доводилося просити: ділова репутація України сильно підмочена невигаданими історіями про тотальне хабарництво, бюрократичне мракобісся, інфраструктурне середньовіччя та інші рудименти вітчизняного феодалізму. - Є легенда про бюрократію - ми її руйнуємо персональним менеджментом і адресним супроводом.

- Є легенда про корупцію - ми руйнуємо її безкоштовним виділенням землі під інвестиції, - заявляє Вілкул.

- Але корупція - це не легенда, вона присутня скрізь, - парирує Корреспондент.

- При виділенні землі інвесторам у Дніпропетровській області корупції немає. Все. Крапка, - відрізає Вілкул.

Ложка дьогтю

Якщо все так добре, то чому ж турецький підприємець Башер так важко зітхає? Бізнесом у Дніпропетровську він займається 11 років. Його завод з виробництва пінобетону - один з найбільших в СНД, виробляє 60 тис. т продукції в рік. Також компанія випускає пластикові профілі. Зараз Башер вводить в експлуатацію ще і завод з виробництва фурнітури для віконних систем. Однак 33-річний бізнесмен каже, що це його остання інвестиція в Україну: за його словами, працювати тут стає нестерпно.

"Нас контролюють різні органи, щоб ми дотримувалися високої якості, - розповідає Башер. - Ми це вітаємо, але імпортерів ніхто не контролює, вони демпінгують. Поки ми намагаємося хоча б відбити свої інвестиції, якийсь імпортер робить з повітря гроші, а на митниці йому ще й занижують ціну розмитнення".

Нас контролюють різні органи, щоб ми дотримувалися високої якості, - розповідає Башер. - Ми це вітаємо, але імпортерів ніхто не контролює, вони демпінгують

Те, що в окремо взятому регіоні побудувати капіталізм з людським обличчям неможливо, впевнений і Кайо. Йому подобається працювати з місцевою владою, але є сфери, на які не може вплинути навіть вона. 38-річний топ-менеджер порівнює умови роботи свого підприємства у Франції і в Україні, і порівняння це не на користь останньої.

Щоденні перевірки - нечувана екзотика для Кайо. Причому у гостя з ЄС створюється враження, що перед кожним контролером стоїть завдання знайти на Сонці плями, щоб потім це Сонце загасити. У Франції податкова відвідує завод Maisadour Semences лише один раз на п'ять років. Директор тамтешнього підприємства витрачає 80% робочого часу на ведення бізнесу, решту - на контакти з державою. В Україні у Кайо, за його словами, 70% часу і зусиль іде на дискусії з контролерами.

"У країні, де великий потенціал, легко не буває, - іронічно зауважує француз. - Вести бізнес в Україні - все ще великий ризик".

***

Цей матеріал опубліковано в № 37 журналу Корреспондент від 21 вересня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.