Однокласники можуть передбачити ваше майбутнє, стверджують психологи
Друзі дитинства знають нас краще, ніж ми самі: ніхто не зможе більш точно передбачити, як складеться ваша доля, ніж це зроблять однолітки з початкової школи, вважають канадські вчені.
Викладач факультету психології в університеті Конкордії у Монреалі Ліза Сербін і аспірантка Алекса Мартін-Стор опублікували результати дослідження, розпочатого ще в 1976 році: протягом 35 років учені спостерігали за дорослішанням і розвитком двох поколінь дітей.
Перші дані були зібрані у 1976 і 1977 роках, розповіла Сербін: учням перших, других і сьомих класів пропонувалося заповнити анкету, в якій вони оцінювали своїх однокласників з точки зору агресії, симпатичності та соціальної ізоляції. Крім того, діти також заповнювали схожу анкету про себе, після чого їх безпосередня участь в експерименті закінчувалася.
Як наголошується, наступні 20 років психологи просто уважно спостерігали за своїми підопічними, відстежуючи їх прогрес у дорослому віці.
Нові "виміри" були зроблені тільки в 1999 - 2003 роках: вчені знову опитали понад 700 своїх випробовуваних. Тепер психологів цікавив їх невротичний стан, ступінь екстровертності, відкритості, приємності і сумлінності.
"Ми змогли порівняти сприйняття однолітків, а також самосприйняття в дитинстві з їх особистісними рисами у дорослому житті, - пояснила The Daily Mail Мартін-Стор. - При цьому ми виявили, що оцінки однолітків набагато тісніше пов'язані з тим, які риси проявляються в зрілому віці, ніж те, як оцінював себе в дитинстві сам піддослідний".
"І це цілком зрозуміло, - додала вона. - Справа в тому, що діти спілкуються зі своїми однолітками протягом усього дня, а агресивність і приємність мають для них велике значення".
У результаті психологам вдалося виявити деякі закономірності.
Наприклад, діти, які в дитинстві сприймають себе соціально ізольованими, у дорослому житті, швидше за все стануть менш сумлінними. Водночас, діти, яких однолітки сприймають як соціально ізольованих, виростаючи, демонструють більш низький рівень екстравертності.
У свою чергу, те, що діти в своїх товаришах визначали як "приємність", у дорослому житті частіше всього проявлялось в більш високому рівні поступливості і сумлінності, а також у меншій схильності до неврозу в порівнянні з тими, хто в дитинстві сам вважав себе симпатичним.
У цілому ж дослідження показали, що при прогнозі того, ким стане людина в дорослому житті, варто покладатися скоріше на думку однолітків, ніж на думку самої людини.
Як повідомлялося раніше, влада Каліфорнії заборонить психотерапевтам лікувати дітей і підлітків від гомосексуальності.