Парламентська криза в Греції: влада спростувала можливість військового перевороту

Грецька влада спростувала публікацію впливової газети, в якій говориться, що деякі сили в армії розглядали можливість військового перевороту в країні.

Газета Віма, щотижневий номер якої надійшов у продаж в суботу ввечері, повідомила з посиланням на військових, що неназвані особи цікавилися думкою окремих офіцерів про можливість їх участі в уряді військових кіл у жовтні 2011 року.

Водночас, в країні розгорталася урядова криза, що коштувала в результаті політичної кар'єри тодішньому прем'єру Йоргосу Папандреу.

Колишній прем'єр, колишній голова національної розвідки і нинішній глава Міноборони виступили із заявами, в яких спростували дані газети.

"Грецькі збройні сили були, є і будуть прихильні своєму обов'язку, який вказує конституція Грецької республіки і грецький народ: забезпечувати і зміцнювати національну незалежність, суверенітет і недоторканність (території) країни. Все інше не відповідає дійсності", - заявив міністр оборони Панос Панайотопулос.

Колишній глава Національної служби інформації (розвідувальне відомство) Константінос Бікас також розповсюдив заяву, в якій спростовуються відомості статті про те, що нібито розвідка була в курсі підозрілих настроїв частини армії.

"Національна служба інформації ніколи не інформувала тодішнього прем'єр-міністра Йоргоса Папандреу про можливий переворот", - заявив колишній глава розвідки.

"Дані про підготовлюваний переворот не повідомлялися тодішньому прем'єру", - повідомили, в свою чергу, в офісі Папандреу, який зараз є депутатом грецького парламенту.

Газета Віма в своїй публікації стверджує, що напруженість виникла 26 жовтня 2011 року, коли ЄС і МВФ погодилися виділити Греції додаткову кредитну підтримку та посприяти 100-мільярдному списанню її боргу в обмін на багаторічні жорсткі заходи економії. Очікування тодішнього прем'єра Папандреу, що цю угоду зустрінуть на батьківщині з полегшенням, не виправдалися. Навпаки, прем'єр зіштовхнувся з новими протестами проти заходів економії, а в день національного свята 28 жовтня 2011 учасники протесту зірвали військовий парад в Салоніках, обсвистали президента країни Каролоса Папульяса.

У відповідь на це Папандреу оголосив про намір провести референдум за кредитною угодою з ЄС, під якою тільки що поставив свій підпис, чим глибоко шокував світові ринки і політиків в ЄС.

На тлі урядової кризи 2 листопада 2011 тодішній міністр оборони Панос Беглітіс несподівано відправив у відставку все керівництво збройних сил країни, включаючи начальника генштабу і командувачів родів військ, чим викликав критику опозиції.

За наступні вісім місяців в країні змінилося три кабінети міністрів, включаючи уряд технократа Лукаса Пападімоса і тимчасовий кабінет з обмеженими повноваженнями в травні-червні 2012 року. Також Греції довелося двічі провести дострокові парламентські вибори, щоб сформувати життєздатний уряд. Нинішній коаліційний кабінет прийшов до влади за підсумками виборів 17 червня і складається з правоцентристів, лівоцентристської партії ПАСОК, яку раніше очолював Папандреу, і поміркованих лівих. Уряд, як очікується, спробує в найближчі дні провести через парламент нові 11,5-мільярдні скорочення витрат в обмін на черговий транш кредитної підтримки ЄС і МВФ, без якого Греції вкотре загрожує дефолт.