Найгучніші шпигунські скандали у світі в 2010-2012 роках. Довідка

3 жовтня прокуратура нью-йоркського району Бруклін висунула звинувачення 11 підозрюваним у незаконному експорті військових технологій до Росії. Фігуранти справи обвинувачуються в експорті мікроелектронних деталей, які перебувають під суворим урядовим контролем, зважаючи на їх можливе використання у багатьох військових системах. Мікроелектроніка, імовірно, поставлялася в розвідувальні та військові установи Росії.

Головним підозрюваним у справі є Олександр Фішенко , який має громадянство США та Росії, який очолював американську компанію Arc Electronics і зареєстровану в Москві Apex System. У "трійці" організаторів також фігурують Олександр Пособілов і Вікторія Клєбанова, що посідали ключові позиції в компанії.

За повідомленнями ЗМІ, ФБР США затримала вісьмох із 11 підозрюваних, троє залишилися на волі.

Ця історія стала однією з багатьох шпигунських скандалів, що відбулися в світі за останні кілька років.

2012

1 червня стало відомо про те, що розвідслужбами Китаю був арештований помічник заступника міністра держбезпеки КНР за підозрою в шпигунській діяльності на користь США. Чиновник був завербований ЦРУ і передавав секретну інформацію розвідслужбі США протягом декількох років.

28 травня військовослужбовці Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) Ірану заарештували шпигуна однієї з арабських країн, який зміг дістатися до вертольота президента країни Махмуда Ахмадінежада, коли він прилетів з візитом до міста Себзевар, розташований у провінції Хорасан-Резаві на сході Ірану. Під час допитів заарештований зізнався в тому, що мав зв'язки з громадянами арабської країни і передавав їм засекречену інформацію. Було виявлено схованку зі зброєю та телекомунікаційним обладнанням, за допомогою якого шпигун передавав інформацію.

22 лютого співробітник поліції безпеки Естонії, у віданні якої перебуває захист державних інтересів, Олексій Дрессен був затриманий разом із дружиною в Таллінському аеропорту за підозрою в шпигунстві на користь Росії. При дружині Вікторії в літаку, який вилітав до Москви, був виявлений носій інформації із секретними відомостями. Слідство припускає, що Дрессен використовував дружину як кур'єра. Дрессен підозрюється в передачі секретних відомостей, його діями керував відділ контррозвідки ФСБ.

З 1993 року Дрессен обіймав різні посади в поліції, в тому числі керівника структурного підрозділу.

2011

18 жовтня громадяни Австрії Андреас Аншлаг і його дружина Хайдрун були затримані в німецькому місті Марбург представниками Федерального відомства з кримінальних справ Німеччини (ВКА) за звинуваченням у промисловому шпигунстві. 19 жовтня суд у місті Карлсруе видав ордер на арешт подружжя, обоє затриманих звинувачення на свою адресу заперечували. Затриманих подружжя підозрювали в роботі на Службу зовнішньої розвідки Росії (СЗР) з часів існування КДБ.

Експерти не виключали, що подружжя працювали по всій Європі, а Німеччину використовували лише як базу.

24 березня 2012 поліція заарештувала колишнього віце-консула Нідерландів у Гонконзі Реймонда П. Протягом семи років співробітник МЗС передавав подружжю Аншлаг конфіденційні відомості, деякі з яких могли бути секретними.

5 жовтня 2011 Центр громадських зв'язків ФСБ РФ повідомив про затримання шпигуна з Китаю, який намагався зібрати дані про комплекс С-300.

Затриманий - громадянин КНР Тун Шенюн. У ході слідства встановлено, що за завданням МДБ КНР він під прикриттям посади перекладача офіційних делегацій робив спроби отримання від російських громадян за грошову винагороду технологічної та ремонтної документації щодо зенітно-ракетного комплексу С-300, що містить державну таємницю.

У ніч на 7 липня четверо грузинських фотографів були затримані за звинуваченням у шпигунстві на користь Росії. Фотограф прес-служби президента Грузії Іраклій Геденідзе, його дружина, фотограф Натія Геденідзе, а також фоторепортер європейського фотоагентства EPA Зураб Курцікідзе і фотограф Георгій Абдаладзе, який працював у виданні "Аліа Холдинг", співпрацював за контрактом з МЗС Грузії і був стрінгером Associated Press, були засуджені тбіліським міським судом до умовного ув'язнення за співпрацю з російськими військовими.

21 травня агентство Франс Прес з посиланням на державне телебачення Ірану повідомило, що влада країни заявили про розкриття великої шпигунської мережі і арешт 30 "шпигунів", які працювали на США.

Згідно із заявою міністерства розвідки Ісламської республіки, в ході операції як на території країни, так і за її межами, була виявлена ​​розгалужена шпигунська мережа, пов'язана з ЦРУ. "Шпигунська мережа" вербувала агентів за допомогою дипломатичних місій США у тому числі в Об'єднаних Арабських Еміратах, Малайзії та Туреччині.

13 травня Київ оголосив персонами нон- ґрата двох чеських дипломатів, з якими, за даними СБ України, співпрацював вищевказаний працівник заводу. За даними української сторони, дипломати займалися шпигунством, зокрема, збором інформації про розробки ракетно-космічних систем для Росії. Пізніше Чехія вислала двох українських дипломатів у відповідь на висилку українською стороною двох чеських дипломатів.

У Празі не визнали факту шпигунства і заявили, що висилка дипломатів була викликана політичними причинами і стала відповіддю на надання політичного притулку колишньому міністру економіки України Богдану Данилишину. Однак в українському МЗС повідомили, що Україна мала повну доказову базу щодо діяльності чеських дипломатів.

12 травня в Москві за підозрою в шпигунстві було затримано військового аташе Ізраїлю полковника Вадима Лейдермана. За даними ФСБ РФ, Вадим Лейдерман - кадровий розвідник, намагався отримати дані про військово-технічне співробітництво і допомогу Росії ряду арабських держав і країн СНД. Він був затриманий на місці злочину ФСБ при спробі отримання від росіянина інформації, що становить державну таємницю.

Лейдерман був оголошений персоною нон- ґрата і залишив Росію 14 травня.

3 травня Центр громадських зв'язків ФСБ РФ повідомив про передачу до суду кримінальної справи колишнього полковника СЗР Олександра Потєєва. Як повідомило джерело в спецслужбах, Потєєв, який втік до США, колишній полковник СЗР, підозрюється у видачі американській стороні групи російських розвідників-нелегалів, яких влітку 2010 року вислали зі США в обмін на засуджених в РФ за шпигунство чотирьох громадян.

27 червня Московський окружний військовий суд визнав Потєєва винним за статтею "державна зрада у формі видачі державної таємниці" КК РФ і за цією статтею заочно призначив йому покарання у вигляді 20 років ув'язнення. Також він визнаний винним у дезертирстві і за цей злочин засуджений до шести років позбавлення волі.

За сукупністю злочинів остаточно призначено покарання у вигляді 25 років позбавлення волі. Суд також позбавив Потєєва військового звання "полковник" і нагород - ордена Червоного Прапора і ювілейних медалей.

26 квітня телеканал "Аль-Джазіра" з посиланням на бахрейнське джерело повідомило, що міністерство закордонних справ Бахрейну вимагає від другого секретаря посольства Ірану в столиці королівства - Манамі - Ходжа Алла Рахмані залишити країну протягом 72 годин у зв'язку з його причетністю до діяльності іранської шпигунської мережі.

Рішення МЗС Бахрейну стало черговим кроком у "шпигунському скандалі", що розгорівся між арабськими державами затоки та Іраном.

2010

2 грудня в Великобританії була затримана колишня помічниця депутата Палати громад Майка Хенкока, росіянка Катерина (Катя) Затулівєтєр. Спочатку повідомлялося, що Затулівєтєр підозрюють у шпигунстві на користь РФ, проте жодних офіційних претензій росіянці висунуто не було.

Затулівєтєр потрапила під підозру після того, як нібито від імені депутата запитувала інформацію про британські ядерні програми, підводні човни та інших питаннях сфери безпеки.

Вона була поміщена в депортаційний центр у Великобританії. Щодо росіянки був виданий ордер на депортацію "в інтересах національної безпеки", однак вона подала апеляцію на це рішення.

29 листопада 2011 британська Спеціальна комісія з імміграційних апеляцій (SIAC) задовольнила апеляцію Затулівєтєр і скасувала рішення МВС Великобританії про її депортацію з країни. Головний висновок комісії полягає в тому, що росіянка не була і не є агентом російських спецслужб.

У серпні співробітник Служби зовнішньої інформації Румунії Габріел Греку, що працює в національному посольстві "під прикриттям посади першого секретаря політвідділу", був затриманий у Москві при спробі отримання від громадянина РФ секретної інформації військового характеру. Як повідомив Центр громадських зв'язків ФСБ РФ, у розвідника вилучені "предмети шпигунського спорядження, що повністю викривають його ворожу діяльність проти Російської Федерації".

Перший секретар посольства РФ в Бухаресті Анатолій Акопов оголошений румунськими властями персона нон- ґрата як симетрична відповідь на дії російської сторони стосовно румунського дипломата. МЗС Румунії наказав дипломату залишити країну протягом 48 годин.

28 червня Мін'юст США повідомило про затримання десятьох осіб , яке відбулося за день до цього, які потім були звинувачені в тому, що діяли на американській території як російські агенти без попереднього повідомлення генпрокурора. За даними слідства, головним завданням агентів був збір інформації про США з метою передачі її Росії. У документах звинувачення, зокрема, йшлося, що деякі із заарештованих протягом декількох років контактували з представниками "російської місії при ООН на Манхеттені".

Фігурантами "шпигунського" скандалу стали Анна Чапман, Річард і Синтія Мерфі, Хуан Лазаро, Майкл Зотоллі, Патрісія Міллз, Михайло Семенко, Віккі Пелаез, Доналд Ховард Хітфілд і Трейсі Лі Енн Фолі.

У липні Росія та США домовилися обміняти десятьох затриманих у США за підозрою в шпигунстві на користь Москви на чотирьох людей, що відбувають тюремне ув'язнення у вітчизняних тюрмах - колишнього завідувача сектором інституту США і Канади РАН Ігоря Сутягіна, екс-заступника начальника служби безпеки телекомпанії "НТВ Плюс" Геннадія Василенка, а також Олександра Запорізького і Сергія Скрипаля, в минулому співробітників СЗР і ДРУ.

У квітні індійські правоохоронні органи заарештували високопоставлену співробітницю посольства Індії в Ісламабаді за звинуваченням у шпигунстві на користь Пакистану. За даними ЗМІ, другий секретар посольства Індії в Пакистані Мадхур Гупта (Madhuri Gupta) звинувачується у співпраці з пакистанською міжвідомчою розвідкою Ай-Ес-Ай (Inter-Services Intelligence, ISI). Гупта вже деякий час перебувала під наглядом, і була заарештована після того, як підтвердилися підозри, що вона передає іншій стороні "важливу інформацію".

У квітні південнокорейські спецслужби затримали двох осіб за звинуваченням у тому, що вони були заслані Пхеньяном в Південну Корею для усунення високопоставленого перебіжчика з КНДР, колишнього секретаря ЦК Трудової партії Кореї Хван Дян Оба. Повідомлялося, що вони були співробітниками розвідувального управління міністерства народних збройних сил КНДР, які в грудні через Китай під виглядом північнокорейських перебіжчиків перебралися в Таїланд, звідки були вислані в Південну Корею.

У лютому начальник Служби безпеки України Валентин Наливайченко заявив про викриття "російської шпигунської групи", яка діяла на території країни. За його словами, п'ятеро "членів групи" видворено з території країни, а ймовірний організатор перебуває під вартою.

Матеріал підготовлений РІА Новости на основі відкритих джерел.