BBC Україна: Чи є Тимошенко і Луценко політичними в'язнями?

Після ухвалення резолюції ПАРЄ в Україні сперечаються, чи є Юлія Тимошенко і Юрій Луценко політичними в'язнями.

Після того, як Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про визначення поняття "політичний в'язень", в Україні постало питання про те, чи є такими не лише з політичної, але й із правової точки зору ув'язнені лідери опозиції Юлія Тимошенко та Юрій Луценко.

Опозиція, а також багато правозахисників переконані: резолюція ПАРЄ однозначно вказує на те, що колишні урядовці підпадають під ухвалену дефініцію, а отже, суди мають брати до уваги це визначення у своїх рішеннях.

Натомість, голова делегації Верховної Ради у ПАРЄ Іван Попеску, який представляє Партію регіонів і який брав участь у сесії асамблеї, доводить, що це не так і що опоненти трактують рішення ПАРЄ виключно з політичних позицій.

В'язні і наслідки  

Про те, що Юлія Тимошенко, Юрій Луценко та інші колишні урядовці є політичними в'язнями, заявляли не лише їхні соратники. Ще у 2010 році, тобто від часу арешту екс-членів помаранчевого уряду, про це заявляла Українська Гельсінська спілка з прав людини.

Подібну заяву зробив 8 жовтня нещодавно призначений голова представництва Євросоюзу в Україні Ян Тамбінський.

"Політичні в'язні в Україні є, і це твердження можна навіть почути від осіб, близьких до нинішнього табору влади. Цю проблему обговорюють і українські політики, і всі політики зовні, партнери України", - заявив Тамбінський в інтерв'ю  .

Після того, як 3 жовтня ПАРЄ у своїй резолюції визначила поняття "політичний в'язень", правозахисники кажуть про не лише політичні, але й правові наслідки такого документа.

Резолюція встановлює п'ять основних критеріїв, відповідно до яких особа, позбавлена волі, може бути названа політичним в'язнем. Серед критеріїв названо затримання, яке суперечить гарантіям Європейської конвенції з прав людини, затримання лише з політичних причин, тривалість затримання або умови затримання, не пропорційні злочину, затримання внаслідок нечесного процесу, який видається політично вмотивованим.

"Передбачені резолюцією визначення мають братися до уваги, на них можуть ґрунтуватися рішення чи ухвали інших міжнародних інституцій та судів. І, власне, у цьому була мета ухвалення такої резолюції", - заявив в інтерв'ю ВВС Україна виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко. 

"Наслідки для держави можуть бути досить болісними. У тому числі європейські інституції, включно із фінансовими, можуть брати до уваги політичний контекст у країні, ситуацію у сфері прав людини. Це може прямо позначатися і на програмах економічної співпраці, наприклад, коли йдеться про угоду про асоціацію із Євросоюзом", - додав правозахисник. 

Без зобов'язань  

Проте, такі висновки категорично заперечує голова делегації Верховної Ради у ПАРЄ, член фракції Партії регіонів Іван Попеску.

Він стверджує, що резолюція має політико-правовий характер і не є обов'язковою для виконання. 

"Я стверджую, що це лише політико-правовий документ. Під час дебатів обговорювалася поправка, відповідно до якої пропонувалося звернутися до Європейського суду з прав людини із проханням надати відповідні тлумачення, але ця поправка не була підтримана. Якби це сталося, тоді б документ мав значення для ухвалення судових рішень. А без цього це поки що можуть визначати лише політики. А вони завжди ухвалюють рішення, виходячи з політичної заангажованості", - заявив ВВС Україна Іван Попеску.

За його словами, "крапку ще не поставлено", оскільки готується ще одна доповідь юридичного комітету ПАРЄ, у якій буде запропоновано продовжити перелік критеріїв, коли особа не може визнаватися політв'язнем.  

"Як на мене, цей перелік має бути продовжений. Скажімо, не можуть визнаватися політичними в'язнями ті, хто скоює злочини проти людства, вбивства, а також корупціонери, особи, які були покарані за конкретні кримінальні справи, а не політичні", - вважає депутат-регіонал.

Іван Попеску вважає, що ПАРЄ також має дати визначення стосовно того, як розрізняти політичну і кримінальну відповідальність особи.

Не на порядку денному

Співдоповідачка ПАРЄ з України Майліс Репс в інтерв'ю газеті   заявила, що Парламентська асамблея справді не вважає Юлію Тимошенко та Юрія Луценка політичними в'язнями, але визнає звинувачення на їхню адресу політично мотивованими. 

"Багато юристів, які вивчали ситуацію в Україні, дійшли висновку, що у вас застосовується вибіркове правосуддя, а також є проблема недостатньої незалежності судової системи", - заявила газеті Майліс Репс.

Водночас, вона визнала, що те, як оцінюють справи Юлія Луценка і Юлії Тимошенко, збігається із визначенням поняття "політичний в'язень", що його ухвалила ПАРЄ.

Тоді як голова української делегації у ПАРЄ Іван Попеску стверджує, що необхідність тлумачення терміну "політичний в'язень" виникла через ситуацію в Азербайджані і що на найближчій сесії ПАРЄ у січні саме становище у цій країні заслухають депутати асамблеї, в Українській Гельсінській спілці з прав людини кажуть, що причина також і в іншому. Зокрема, в тому, що після останніх подій у Росії та Україні, які багато хто розцінює як репресії, у Раді Європи все більше говорять про необхідність визнання цього поняття на рівні асамблеї. 

"Оскільки ситуації змінюються, авторитарні режими знаходять інші методи переслідувань, постала така потреба. Зараз є дуже мало режимів, які прямо використовують політичний тиск чи переслідування. Як правило, це ховається за певними кримінальними переслідуваннями", - заявив ВВС Україна виконавчий директор Української гельсінської спілки Аркадій Бущенко. 

Але Іван Попеску це заперечує і стверджує, що на сьогодні в Україні є політики, ув'язнені за конкретні кримінальні дії, а не політичні в'язні.

"Решта - це інтерпретації, у тому числі правозахисників", - заявив депутат. Він також запевняє, що у порядку денному сесії ПАРЄ у січні немає жодного питання, яке б стосувалося теми політичних в'язнів в Україні. Однак ПАРЄ заслухає підсумки виборів у кількох країнах - Грузії, Чорногорії та Україні. 

Водночас Майліс Репс повідомила, що юридичний комітет ПАРЄ планує проаналізувати ситуацію у країнах, стосовно яких раніше висувалися звинувачення у наявності політичних в'язнів - це Азербайджан, Вірменія, Україна, Росія. Якщо буде ухвалене рішення про підготовку доповіді і резолюції ПАРЄ на сесії, то це може забрати два-три роки, вважає доповідачка з України.  

Джерело: BBC Україна