НГ: Київ знайшов несподівану альтернативу російському газу

Газпромбанк профінансує проект зі зниження залежності України від Газпрому, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете

Через місяць Україна розпочне будівництво терміналу з прийому зрідженого газу (LNG-терміналу) в Одеській області. Про це повідомив глава Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Владислав Каськів. Уряд спочатку ставив за мету диверсифікувати постачання газу і знизити енергетичну залежність від Росії. Проте до цього часу немає чіткості в питанні про джерела альтернативних поставок. А сенсацією останнього тижня стала новина про те, що Газпромбанк може стати одним з основних інвесторів українського проекту.

Вчора в Одесі прем'єр-міністр України Микола Азаров заявив, що Росія готова знизити ціну на газ для України в 2,5 рази - до 160 дол за 1 тис. куб. м. Але тільки за умови вступу до Митного союзу. У Києві такий підхід вважають неприйнятним. Україна не хоче обирати між Митним союзом і зоною вільної торгівлі з ЄС, а хоче працювати з усіма, зазначив Азаров.

Уряд спочатку ставив за мету диверсифікувати постачання газу і знизити енергетичну залежність від Росії. Проте до цього часу немає чіткості в питанні про джерела альтернативних поставок.

У цьому питанні погляди української влади співпадають із думкою опозиції. Лідер партії УДАР, боксер Віталій Кличко днями заявив, що Україні в своїй енергетичній політиці не слід концентруватися тільки на переговорах про ціну на газ з Росією, а треба займатися пошуком альтернативних джерел енергії та впровадженням енергозберігальних технологій.

Саме з тієї причини, що команда Віктора Януковича не змінила вектор зовнішньої політики, не вдалося і скасувати довгострокові газові угоди, підписані між урядом Юлії Тимошенко і Газпромом. А щоквартальне підвищення ціни на російський газ змусило українську владу ще два роки тому задуматися про диверсифікацію поставок, зокрема, за рахунок зрідженого газу, головним джерелом якого вважався Азербайджан. Глава Міненерго України Юрій Бойко раніше повідомив, що на переговорах у Баку його запевнили в наявності вільних ресурсів, які в перспективі можуть бути отримані на родовищі Шах-Деніз-2.

У квітні прем'єр Микола Азаров підтвердив журналістам, що вже до кінця 2014 року з Азербайджану може поставлятися до України 2 млрд. куб. м газу, через рік - 5 млрд. куб. м., а після 2018-го - до 10 млрд. куб. м. щорічно. Цей обсяг, який відповідає четвертій частці нинішніх імпортних поставок, дорівнює проектній потужності LNG-терміналу.

Гладко було на папері, але в реальності виникли проблеми, зазначають експерти. Першим тривожним дзвінком для України стала відмова Азербайджану підписати в січні нинішнього року в Давосі угоду про створення СП із постачання зрідженого газу. Пізніше документ був підписаний, проте до того моменту російський Газпром та азербайджанська SOCAR теж підписали додаткову угоду до чинного контракту - про збільшення в поточному році закупівель азербайджанського газу в два рази, до 3 млрд. куб. м, а в подальшому - до 7-15 млрд. куб. м за рік. Українські експерти висловили сумнів, що у Баку знайдеться ресурс для планового збільшення поставок в Україну. Тим більше що виникли проблеми при будівництві терміналу зі зріджування газу в грузинському порту Кулеві, з якого можна було постачати зріджений газ Чорним морем до Одеси. Одночасно Туреччина зайняла непоступливу позицію у питанні пропуску спеціальних суден із газом для України через переобтяжені протоки Босфор і Дарданелли.

Микола Азаров підтвердив журналістам, що вже до кінця 2014 року з Азербайджану може поставлятися до України 2 млрд. куб. м газу, через рік - 5млрд.куб. м., а після 2018-го - до 10 млрд. куб. м. щорічно.

До теперішнього часу частину цих проблем вдалося вирішити. Зокрема, у вересні українська влада все ж знайшла спільну мову із турецьким урядом. Джерело в Києві пояснило НГ: "Туреччина блокувала наші плани з двох причин. Перше - із солідарності з Азербайджаном, який таким чином висловив обурення тим, що Україна постачає зброю Вірменії. Нічого незаконного, але якщо Київ чинить не по-партнерськи у важливому для Баку питанні, то може отримати у відповідь таке ж ставлення в іншій сфері. По-друге, в Анкарі образилися, що Україна обрала іспанську компанію для розробки техніко-економічного обґрунтування проекту LNG-терміналу: у турецької сторони були свої пропозиції та плани". Джерело НГ зазначило, що Києву довелося напружити всі сили, щоб залагодити ситуацію.

У середині вересня прем'єр-міністр Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган у ході візиту до Києва заявив, що його країна готова пропускати через протоки щомісяця по вісім танкерів (150 тис. тонн зрідженого газу кожен) для України. Жестом Києва стало рішення про проектування та будівництво українськими компаніями підземних сховищ газу на території Туреччини.

Поки український термінал будуватиметься, планується організувати поставки газу на плавучі платформи, які українська сторона планує орендувати. Що стосується постачальників, то ще у червні прем'єр-міністр України Азаров повідомив: пріоритетним напрямком стає поки Катар. Він пояснив, що Польща домовилася про кредитування Катаром будівництва свого LNG-терміналу. "Польща зможе отримувати від 5 до 10 мільярдів кубометрів зрідженого газу. Загалом їм стільки не потрібно, і ми могли б частину цього газу забрати для власних потреб. Ми про це говорили і з поляками, і з керівництвом Катару", - розповів Азаров. Для доставки розрідженого газу з Польщі український уряд спільно з європейськими банками вже почав фінансувати роботи з модернізації газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород.

В Анкарі образилися, що Україна обрала іспанську компанію для розробки техніко-економічного обґрунтування проекту LNG-терміналу: у турецької сторони
були свої пропозиції та плани

Які структури будуть фінансувати будівництво LNG-терміналу в Одеському порту - невідомо. Раніше Владислав Каськів говорив, що, згідно з ТЕО, вартість самого терміналу складе близько 850 млн. євро. "Згідно із затвердженою моделлю, держава отримає 25%-ий пакет участі в акціонерному капіталі, а фактично внесе лише7,5% грішми, які будуть залучені під державні гарантії. Це не прямі видатки з бюджету, а кошти, які будуть залучені для того, щоб держава зробила свій внесок у статутний капітал. За рахунок роботи гроші будуть повертатися та обслуговувати цю позику ", - пояснив він.

Україні все ж доведеться вкласти чималі кошти - понад 300 млн. доларів - в підготовчі роботи в порту і створення інфраструктури, що дозволяє поставляти газ з терміналу в загальну газотранспортну систему, пояснив НГ експерт з енергетичних питань Дмитро Марунич. "Це складний і дорогий проект. І ніхто не гарантує, що отриманий газ буде значно дешевший від  російського. З точки зору української влади питання навіть не в ціні, а в ідеології диверсифікації поставок газу, зниженні енергетичної залежності від одного постачальника", - зазначив він.

При цьому українські експерти зазначають, що західні банки, придивляючись до проекту, поки не стають у чергу, щоб видати кредити - навіть під українські державні гарантії. "На ситуацію впливають і фінансові проблеми в єврозоні, й інші ризики. Потенційні інвестори розраховують, що буде у випадку, якщо Газпром раптом через рік знизить ціну на газ для України. Або, наприклад, ситуація на газовому ринку взагалі зміниться. Чи будуть споживачі купувати зріджений газ, якщо він буде коштувати стільки ж, скільки російський, або дорожче - за рахунок необхідності окупити проект будівництва терміналу та супутньої інфраструктури? Їм потрібно розуміти, з якою метою будується цей об'єкт ", - зазначив НГ аналітик інвестиційної компанії BG Capital Олександр Паращій.

Поки що про свою зацікавленість в проекті тиждень тому заявив Газпромбанк, який, за словами українських чиновників, готовий стати основним кредитором українського терміналу. Експерти в Києві не вважають, що цей факт означає провал українських планів зменшити залежність від Газпрому. "Це другорядне питання - хто фінансує проект, - сказав Паращій. - Важливо забезпечити альтернативні поставки".

Будівництво LNG-терміналу в Україні заплановано в два етапи. Запуск першої черги в 2016 році передбачає наявність усієї інфраструктури, що дозволяє поставляти із судна-терміналу до газотранспортної системи України до 5 млрд. куб. м газу за рік. Другий етап здачі об'єкта в 2018 році припускає завершення будівництва наземного терміналу потужністю 10 млрд. куб. м газу на рік.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів.