ВЗГЛЯД: І Львів туди ж
На Україні продовжується "мовний сепаратизм": ще один регіон відмовився виконувати закон про російською мовою як регіональному. Протести прокуратури, як показала практика, не мають ніякого ефекту. Однак мовні битви, схоже, ніяк не позначаються на рейтингах партій, які візьмуть участь у майбутніх в країні парламентських виборах, - пише Іванна Яніна в російській газеті ВЗГЛЯД.
Львівська обласна рада у вівторок визнав закон "Про основи державної мовної політики" нечинним на території області. Раніше подібні рішення ухвалювали Тернопільська та Івано-Франківська облради. Там прокуратура вже зажадала скасувати незаконні рішення, оскільки закон, прийнятий Верховною радою, обов'язковий для виконання повсюдно. Львівські депутати спочатку не стали відкидати закон, а лише закликали Конституційний суд оцінити його зміст і порядок його прийняття. Втім, тепер, за два тижні до виборів до Верховної ради, депутати вирішили не чекати вердикту КС, а відкинути закон своїми руками.
Експерти називають те, що відбувається передвиборною грою. Вони впевнені, що в підсумку облради зі своїми прокурорами сваритися не будуть. Нагадаємо, що політичне життя в Україні сьогодні зводиться до очікування підсумків виборів у Верховну раду, призначених на 28 жовтня.
Тепер, за два тижні до виборів до Верховної ради, депутати вирішили не чекати вердикту КС, а відкинути закон своїми руками
За останніми соцопитуваннями, до парламенту повинні пройти чотири сили – Партія регіонів, комуністи, тобто прихильники президента Віктора Януковича, а також його супротивники – партія Удар боксера Віталія Кличка і об'єднана опозиція, створена прихильниками Юлії Тимошенко. Половина Верховної ради буде обрано за мажоритарними округами. Тому передбачити, хто отримає більшість, не береться ніхто з серйозних соціологів.
Як вважають експерти, після виборів до закону або внесуть суттєві корективи, розробкою яких займається робоча група, або його взагалі скасують, якщо партіям опозиції вдасться створити в парламенті більшість.
"Ці облради вийшли за межі своїх повноважень, визначених ст. 43 закону "Про місцеве самоврядування в Україні". Вони також порушили вимоги ст. 19 Конституції, яка зобов'язує органи місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами", – пояснив газеті ВЗГЛЯД юрист Олександр Назаренко, додавши: "Якщо облради не виконають вимоги прокуратури, то вона має право подати до суду, і вже суддя може своїм рішенням скасувати все те, що наголосували депутати".
Характерно, що на сході України, зокрема, у Донецькій області спостерігається протилежна ситуація. Донецький окружний адміністративний суд прийняв до розгляду позов обласної організації "Всеукраїнський комітет захисту прав людини" про скасування рішення місцевої облради про реалізацію закону про мовну політику на території області.
За останніми соцопитуваннями, до парламенту повинні пройти чотири
сили – Партія регіонів, комуністи, тобто прихильники президента Віктора Януковича, а також його супротивники – партія Удар боксера Віталія Кличка і об'єднана опозиція, створена прихильниками Юлії Тимошенко
У свою чергу автор скандального мовного закону Вадим Колесніченко раніше в інтерв'ю газеті ВЗГЛЯД пояснював, що місцеві ради взагалі не мають права приймати рішення про надання або не надання російській мові статусу регіональної.
"Рішення про визначення статусу мови жоден орган місцевого самоврядування не має права приймати. Це право держави", – підкреслює автор закону.
"Місцеві органи самоврядування, місцеві органи влади мають право проінформувати населення, дати доручення місцевим органам самоврядування підготувати програму з реалізації закону", – пояснює Колесніченко. Він вважає, що облради західних областей порушують закон, а східних – своїми рішеннями лише констатують, що на їхній території такий-то відсоток населення володіє російською мовою.
Дійсно, в рішеннях деяких облрад немає прямої згадки про надання російській мові статусу регіональної.
Наприклад, депутати Дніпропетровської облради рекомендували громадам області забезпечити "права громадян на використання державної, російської або інших мов, які будуть визнані як регіональні на відповідних територіях".
А Запорізька облрада своїм рішенням лише постановила "довести до відома територіальні громади сіл, селищ, міст Запорізької області, місцевих рад Запорізької області, що російська мова як регіональна мова використовується на території Запорізької області".
Прокурора послали подалі
Тим часом, як повідомив Інтерфакс, Івано-Франківська обласна рада на позачерговій сесії у вівторок відхилила протест в. о. прокурора області Володимира Гаврюшенка на рішення облради від 23 серпня "Про дотримання вимог Конституції України щодо функціонування державної української мови в Івано-Франківській області".
Прокурор вимагав скасувати пункт, в якому сказано, що закон України Про засади державної мовної політики "не підлягає виконанню на території Івано-Франківської області.
Прокурор вказує, зокрема, на те, що, приймаючи це рішення, Івано-Франківська облрада вийшла за межі своїх повноважень, передбачених законом Про місцеве самоврядування на Україні, а також порушила вимоги ст. 19 Конституції України, яка зобов'язує органи місцевого самоврядування діяти в межах повноважень, передбачених конституцією і законами країни.
Проте самі депутати, не чекаючи рішення Конституційного суду, вже своїм власним рішенням оголосили сам закон "підривним", а народних депутатів, що за нього голосували – "злочинцями".
Приймаючи це рішення, Івано-Франківська облрада вийшла за межі своїх повноважень, передбачених законом Про місцеве самоврядування в Україні, а
також порушила вимоги ст. 19 Конституції України
Відхилення протесту керсправами виконавчого апарату Івано-Франківської облради Василь Скріпнічук обґрунтував тим, що "мовний" закон "прийнятий з грубим порушенням Конституції та ряду законів України, а також прямо суперечить рішенням Конституційного суду".
Скріпнічук вказав на те, що, згідно з Конституцією України, державною мовою є українська, і, виходячи з цього, вона є складовою частиною конституційного ладу. "Тому прийняття" мовного "закону є переконливим свідченням спроби неконституційного, незаконного захоплення влади парламентською більшістю", – повідомив депутат.
Скріпнічук також вважає, що проголосувавши за цей закон депутати "надали допомогу іноземній державі в проведенні підривної діяльності проти України", діяли на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності країни, тому їхні дії мають ознаки державної зради. "Таким чином, зазначений закон можна вважати результатом злочинних діянь організованої групи, спрямованих проти основ національної безпеки України", – вважає Скріпнічук.
Він також послався на позицію мешканців області щодо єдиної державної української мови.
Нагадаємо, Верховна рада України прийняла ініційований Партією регіонів законопроект "Про засади державної мовної політики" 3 липня. 8 серпня президент Янукович підписав цей закон. Закон набув чинності 10 серпня, він передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де нацменшини перевищують 10% населення.
На популярності не позначилося
Партія влади проштовхнула "мовний закон" з метою підвищення рейтингу перед виборами. Таку думку висловив в інтерв'ю газеті ВЗГЛЯД директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.
Політолог упевнений, що після парламентських виборів ситуація так чи інакше зміниться. Або створена для доопрацювання закону робоча група внесе значні зміни у документ, які зміцнять позиції державної мови, або опозиція, якщо набере на виборах більшість, на першому ж засіданні Ради скасує цей закон.
Прийняття закону про державну мовну політику не додало рейтингу ні опозиції, що бореться із законом, ні владі, що його впроваджувала до життя
У той же час політолог зазначив, що за останніми соцопитуваннями мовний закон так і не привів до значного збільшення рейтингу Партії регіонів, а лише посилив розділ країни на дві частини. Нагадаємо, що підвищення статусу російської мови було однією з передвиборчих обіцянок Партії регіонів і особисто її лідера Віктора Януковича.
Втім, інші соціологи уточнюють, що сутичка навколо закону не допомогла наростити рейтинг ні його прихильникам, ні противникам. Директор фонду "Демократичні ініціативи", соціолог Ірина Бекешкіна підтвердила в інтерв'ю газеті ВЗГЛЯД, що прийняття закону про державну мовну політику рейтингу ні опозиції, що бореться із законом, ні владі, що його впроваджувала до життя.
"Мовний закон, точніше, мову ще раніше розколов електорат на своїх і чужих. Ну а сам по собі закон справив слабке враження. Немає серед одних або інших виборців тих, хто якось змінив своє ставлення до кандидатів у депутати і сказав: "О , от тепер я за них (Партію регіонів або їхніх опонентів з об'єднаної опозиції та Свободи) проголосую", – заявила Бекешкіна.
"Питання не спрацювало"
"Мовне питання нав'язується людям насильно, – упевнений голова робочої групи з удосконалення мовного законодавства, перший президент України Леонід Кравчук. – Кілька років він не педалювався, люди жили спокійно, я радів, що в кінці кінців настало затишшя. І зараз, за соціологічними опитуваннями, мову і її вживання перебуває у кінці списку питань, що хвилюють. Просто перед виборами був зроблений інформаційне "вкидання", яке не спрацювало так, як очікувалося, а тепер ведуться пошуки винних".
Кравчук не виключає, що в подальшому доведеться все ж окремо прийняти закон про державну мову, таким чином, як його прийняли деякі інші країни, в тому числі і Росія.
"І доведеться, напевно, приймати закон про використання мов інших національностей, які живуть в Україні і є носіями інших мов. У цьому випадку мова і буде йти про систему законів. Зараз же ми говоримо про зміни до закону", – уточнив він.
Робоча група готує практично нову редакцію цього документа. Як стало відомо газеті ВЗГЛЯД від джерел у кабінеті міністрів, члени групи мають намір навіть змінити назву закону. Їхня мета – знизити статус регіональних мов, у тому числі і російської.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.