Корреспондент: Здоровенькі були. За станом здоров'я українці відстають навіть від найближчих сусідів

16 жовтня 2012, 13:17
💬 0
👁 87

За станом здоров'я українці тепер відстають не тільки від європейців, але навіть від сусідів – росіян і білорусів. Врятувати націю можуть тільки масова відмова від шкідливих звичок і негайне реформування медицини, пише Кароліна Тимків у №40 журналу Корреспондент від 12 жовтня 2012 року.

П'ять років тому Грузія взяла курс на реформування системи охорони здоров'я. "І за цей час наша медицина кардинально змінилася", – з гордістю констатує Георгій Джахая, 37-річний економіст з Тбілісі. У країні була введена страхова медицина, а державні лікарні віддані у приватні руки.

Тільки за останні три роки в Грузії відкрилося близько 200 клінік, і сьогодні, за словами Джахаї, в країні практично не залишилося "радянських" лікарень. "Нові госпіталі нафаршировані сучасною технікою і розташовані так, щоб до 90% населення [села чи району міста] перебували в 30 хвилинах їзди від лікарні", – каже житель Тбілісі.

У рейтингу стану здоров'я громадян 145 країн світу, що складений  інформаційним агентством Bloomberg у 2012 році і враховує тривалість життя, дитячу захворюваність, смертність та її причини, Грузія займає тверде 71-ше місце.

Це непогано на тлі інших пострадянських країн – Естонії (57), Латвії (79), Литви (81), Білорусі (91) і Росії (97). Україна в цьому ряді плентається в хвості – на 99-й позиції, випереджаючи серед вихідців з СРСР лише Киргизстан (101), Туркменістан (104) і Казахстан (111).

Найбільш міцним здоров'ям у світі, за версією Bloomberg,володіють сінгапурці, італійці, австралійці і швейцарці, а найслабшим – жителі Лесото і Свазіленду

Найбільш міцним здоров'ям у світі, за версією Bloomberg, володіють сінгапурці, італійці, австралійці і швейцарці, а найслабшим – жителі Лесото і Свазіленду.

Хоча рейтинг – річ багато в чому умовна, але сумні реалії вітчизняної медицини і кволе здоров'я співвітчизників він відображає правдиво, зазначають експерти.

Ігор Поканевич, керівник Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) в Україні, бачить корінь проблеми у нездоровому способі життя співвітчизників і відсутності реформ у медичній галузі.

Наприклад, остання досі фінансується по-старому – виходячи з кількості ліжок у лікарнях, у той час як Латвія, Естонія, Литва і Росія давно розлучилися з цим радянським пережитком. Там активно працює страхова медицина, яка акумулює кошти населення та спрямовує їх на конкретних пацієнтів і їхні захворювання.

У підсумку українська держава змушена більше за інші країни витрачати на охорону здоров'я – 7,8% від ВВП. Для порівняння: Литва витрачає 7%, Латвія – 6,6%, Росія – 5,6%.

"На жаль, фінансування української медицини не пов'язане з реальними індикаторами здоров'я [коли гроші розподіляються залежно не від місць у клініках, а від поширеності тих чи інших захворювань], – резюмує Поканевич. – Тому грошей витрачають багато і неефективно".

Медицина тут безсила

До 40 років Віталій Андрейченко з Алчевська виявив у себе цілий букет хвороб: підвищений тиск, виразку і збої серцевого ритму. "Хоча ще три роки тому таких проблем не було", – зізнається він.

Не можуть похвалитися міцним здоров'ям і більшість співвітчизників Андрейченка. Середня тривалість життя українців – 68 років, тоді як жителі Західної Європи легко дотягують до 74.

За рівнем смертності від хвороб органів кровообігу – за статистикою, найпоширеніших – серед європейських і пострадянських держав гірше,ніж в Україні, справи йдуть лише в Узбекистані

А за рівнем смертності від хвороб органів кровообігу – за статистикою, найпоширеніших – серед європейських і пострадянських держав гірше, ніж в Україні, справи йдуть лише в Узбекистані.

Щорічно від серцево-судинних захворювань у країні помирають 732 людини на 100 тис. жителів, тоді як у Росії – 683, Білорусі – 601, Естонії – 408. Водночас у Німеччині таких смертей лише 208, а у Франції – 126.

Причиною настільки раннього і масового відходу з життя експерти називають спосіб життя українців. За даними компанії Research & Branding Group, спортом кілька разів на тиждень займаються лише 14% співвітчизників. У країнах Євросоюзу цей показник становить 30%, свідчать дані дослідження Eurobarometer.

Крім того, споживаючи в середньому 15,6 л спиртного на рік на душу населення, Україна посідає п'яту сходинку в рейтингу ВООЗ, поступаючись лише Молдові (18,2), Чехії (16,4), Угорщини (16,2) і Росії ( 15,7).

За оцінкою експертів, в Україні практично відсутня пропаганда здорового способу життя. Це добре помітно, наприклад, на тлі Естонії. Там відмовлятися від шкідливих звичок і займатися спортом закликають інформаційні буклети та реклама на телебаченні, а сімейних лікарів, які займаються профілактикою, держава заохочує додатковими виплатами.

Причиною настільки раннього і масового відходу з життя експерти називають спосіб життя українців. За даними компанії Research & Branding Group, спортом кілька разів на тиждень займаються лише 14% співвітчизників

"Кожна лікарняна каса випускає інфобуклети про здорове харчування, профілактику гіпертонічної хвороби", – розповідає Андрій Борисов, сімейний лікар талліннської лікарні Linna Tervisekeskus.

Та й рівень меддопомоги у багатьох пострадянських державах на порядок вищий, ніж в Україні. 70% вітчизняного медичного обладнання морально застаріло, і через це чимала його частина просто небезпечна для життя.

Тим часом в Естонії, зазначає Борисов, обладнання, як у державних, так і в приватних лікарнях – високої європейської якості, і часто на лікування в країну приїжджають пацієнти з Фінляндії, Швеції та Ірландії.

Таким є результат численних реформ, проведених в естонській охороні здоров'я. З моменту здобуття країною незалежності – як і в Україні, в 1991 році – там введена система солідарного медичного страхування. Усі громадяни, які працюють, сплачують податок у розмірі 13% від зарплати, і він витрачається на охорону здоров'я.

"Але витрачаються гроші в міру необхідності – на когось більше, а на когось менше [залежно від складності лікування]", – розповідає Борисов.

Водночас пенсіонери, діти до 19 років, вагітні, безробітні та студенти мають право на безкоштовне медобслуговування, оплачуване державою. Охорона здоров'я Естонії фінансується з двох джерел – за рахунок приватних платежів і держскарбниці. Причому частка перших в загальному обсязі фінансування складає 26,7%.

У Литві страхова медицина з'явилася трохи пізніше, ніж в Естонії, – більше десяти років тому. Але й за цей час рівень меддопомоги піднявся на кілька сходинок, зазначає Дарюс Йонутіс, гендиректор вільнюського центру кардіохірургії Кардіоліта.

"Сьогодні кожна маленька лікарня має кардіоскопи, лікарі вміють ними користуватися і діагностують кардіологічні захворювання на ранніх стадіях", – розповідає Йонутіс.

У Білорусі, як і в Україні, медична допомога практично не реформувалася і фінансується винятково державою. Тим не менше там 70% витрат охорони здоров'я
покриває держбюджет, тоді як в Україні – 54%

У Білорусі, як і в Україні, медична допомога практично не реформувалася і фінансується винятково державою. Тим не менше там 70% витрат охорони здоров'я покриває держбюджет, тоді як в Україні – 54%. Відсутню частину коштів, наприклад, на купівлю ліків, в обох країнах пацієнти оплачують з власної кишені.

І тим не менше в Білорусі медицина працює ефективніше, ніж в Україні, констатує Дмитро Зукін, директор приватної української репродуктивної клініки Надія. За його словами, там нижчий рівень корупції та розпорошення коштів, що спрямовуються державою на охорону здоров'я.

Больові точки

Втім, ідеалізувати рівень медичної допомоги в пострадянських республіках не варто, кажуть фахівці.

Наприклад, головний біль естонської медицини – черги до лікарів, які, як стверджує 34-річна Юлія Герасименко, мешканка Таллінна, можуть розтягнутися від кількох тижнів до двох місяців.

"Якщо ж людина, що має страховку, не хоче місяцями чекати своєї черги, вона може взяти платний номерок [аналог талончиків в українських державних поліклініках], заплативши тільки за один візит до лікаря 35 євро", – каже Герасименко.

Крім цього, Естонія переживає гостру нестачу медиків. Маса молодих фахівців їдуть до Фінляндії, де зарплата в п'ять-шість разів вища, а умови праці набагато кращі, розповідає Інна Вабамяе, експерт відділу охорони здоров'я міністерства соціальних справ Естонії.

За словами Борисова, якщо естонський лікар у день приймає в середньому 18-25 осіб, а його щомісячна зарплата становить 1 тис. євро, то у фінського – 8-12 пацієнтів та платня 5-8 тис. євро.

Українські реалії не йдуть у жодне порівняння навіть з естонськими: щодня вітчизняний медик приймає понад 20 хворих, а його середній заробіток не досягає і 300 євро

Втім, українські реалії не йдуть у жодне порівняння навіть з естонськими: щодня вітчизняний медик приймає понад 20 хворих, а його середній заробіток не досягає і 300 євро.

Російська охорона здоров'я також є далекою від ідеальних уявлень. Наприклад, 32% стаціонарних лікарень там перебувають в аварійному стані, 30% поліклінік потребують капітального ремонту, у багатьох з них немає гарячої води, а іноді і взагалі водопроводу й енергопостачання.

До того ж медичні послуги в різних регіонах Росії далеко не однакового рівня: з одного боку, є клініки Москви і Санкт-Петербурга з відмінними фахівцями й устаткуванням, а з іншого – лікарні в глибинці, оснащені на рівні 1920-1930-х років.

І навіть з урахуванням таких проблем Росія дасть фору Україні, впевнений Зукін, наприклад, більш солідним державним фінансуванням галузі і припливом коштів із системи обов'язкового медичного страхування. Так, на лікування одного хворого протягом доби в українському стаціонарі передбачено 0,25 євро, тоді як в Росії – 8 євро.

Вітчизняна охорона здоров'я офіційно фінансується винятково за рахунок держави і цих коштів, як правило, вистачає лише на утримання медперсоналу

Справа в тому, що вітчизняна охорона здоров'я офіційно фінансується винятково за рахунок держави і цих коштів, як правило, вистачає лише на утримання медперсоналу.

Так, із 39,5 млрд грн., виділених на охорону здоров'я у 2011 році, 72% пішло на платню працівникам галузі, 8,4% – на оплату енергоносіїв та комунальних послуг, 3% – на харчування хворих, 8% – на медикаменти та близько 9% – власне на процес лікування, а також розвиток медичних технологій.

Незважаючи на те що левова частка грошей йде на зарплати, ці суми залишаються символічними, констатує Зукін. Тому на якісну медичну допомогу українцям розраховувати не доводиться.

"Лікарям необхідно забезпечити гідну оплату праці або дати можливість заробляти на життя в державній медицині легально", – міркує Зукін.

Головне, що, на думку аналітиків, має витягнути вітчизняну охорону здоров'я з глибокої ями, – це страхова медицина, яка зможе жорстко контролювати роботу
медиків

І головне, що, на думку аналітиків, має витягнути вітчизняну охорону здоров'я з глибокої ями, – це страхова медицина, яка зможе жорстко контролювати роботу медиків і не допустить нераціональних витрат.

Щоправда, у цьому випадку лікарі втратять можливість отримувати винагороду від пацієнтів безпосередньо "у кишеню", що сьогодні є повсюдною практикою. Саме з причини сильного опору реформі медичного лобі страхова медицина досі не з'явилася в Україні, стверджують експерти.

Але низку кардинальних змін влада все ж обіцяє. У кількох регіонах України МОЗ впроваджує пілотні проекти, на основі яких буде реформуватися вся галузь.

У Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та Києві вже створені амбулаторії сімейної медицини, досвід роботи яких буде поширений на всю країну. Очікується, що поява сімейних лікарів скоротить кількість фахівців вузького профілю, і, отже, кількість клінік та робочих місць в них зменшиться, а витрата державних коштів стане більш раціональною.

Тим часом, Віталій Москаленко, ректор Національного медичного університету ім. Олександра Богомольця, радить українцям самим приділяти більше уваги власному здоров'ю.

Експерт: Нам необхідно сформувати молоде покоління, щоб воно займалося спортом, не вживало спиртні напої, менше курило. Тільки тоді все налагодиться

"Нам необхідно сформувати молоде покоління, щоб воно займалося спортом, не вживало спиртні напої, менше курило. Тільки тоді все налагодиться", – упевнений Москаленко.

Якщо ж не робити і цього, попереджає Поканевич, здоров'я українців буде погіршуватися, а тривалість життя – скорочуватися.

"Треба чітко розуміти: здоров'я людини – економічна складова будь-якої держави. Нездорова нація не зможе створити здорову і сильну країну", – резюмує експерт.

Хвороблива ситуація

Через низьку якість медичного обслуговування в українців проблем зі здоров'ям істотно більше, ніж у громадян економічно розвинених країн і навіть ніж у сусідів по пострадянському простору

ТЕГИ: медицина Україна реформи охорона здоров'я