ЕЖ: Прохідна Свобода

Справедливості заради: річницю створення УПА українські праві відзначають регулярно, на цей раз вийшло на порядок багатолюдніше, ніж зазвичай. Але особливість недільного маршу не тільки в масштабах ходи: як не дивно це прозвучить для непосвячених, але від участі в ювілейному київському святі відмовилися практично всі праві партії, крім Свободи Олега Тягнибока. Активісти УНА-УНСО вирушили святкувати на Волинь і в Галичину, як пояснили вони самі: "У ті місця, де дійсно воювала УПА". Віктор Ющенко відзначав ювілей на Тернопільщині, там розташований штаб повстанців. Саме з прес-служби Ющенка прозвучало ключове слово "піар". "День створення УПА - не час для піару в Києві", - заявила прес-секретар Ющенка Ірина Ванникова.

Політтехнологи і інформовані медійники сходяться на тому, що київська хода з декоративними димовими шашками, червоно-чорною символікою, військовим камуфляжем і гаслами Слава нації - не більше ніж ефектна телекартинка

Політтехнологи і інформовані медійники сходяться на тому, що київська хода з декоративними димовими шашками, червоно-чорною символікою, військовим камуфляжем і гаслами Слава нації - не більше ніж ефектна телекартинка, пущена, до слова, в прайм-тайм по державних каналах. Справжній її сенс - в мобілізації електорату Партії регіонів і комуністів. Власне, Свобода для того і потрібна регіоналам і саме для цих цілей ними утримується (з тим, що Свобода - проект партії Януковича, здається, не сперечаються вже найзавзятіші її прихильники).

Іншими словами, все, що відбувалося в минулу неділю в центрі Києва, не більше ніж постановочна "оперетка", розіграна в фіналі виборчої кампанії виключно для того, щоб витягнути відсотки партії влади, причому не тільки в Севастополі і Луганську, але і в центрі, де рейтинги Партії регіонів традиційно "провисають". Здебільшого, так воно і є, але паралельно в ці дні в Києві відбувається ще одна гра - соціологічна.

Українські виборці по суті не знають ні програм, ні кредитної історії майбутніх
парламентаріїв, але зате вони знають їхні рейтинги, "справжні" і "фальшиві",
"прохідні" і "непрохідні"

Соціологи з деяких пір стали ключовими гравцями українських виборчих баталій. Здається, глави соціологічних служб в останні тижні згадуються в ЗМІ частіше партійних лідерів. Українські виборці по суті не знають ні програм, ні кредитної історії майбутніх парламентаріїв, але натомість вони знають їхні рейтинги, "справжні" і "фальшиві", "прохідні" і "непрохідні", вони знають розбіжності в цифрах від різних соціологічних служб, вони відтепер посвячені в соціологічні інтриги з відсотками, опитуваннями та прогнозами.

За десять днів перед "годиною Х" набуває чинності заборона на публікацію всіх соціологічних даних, і напередодні в Інституті соціології НАНУ відбулася підсумкова прес-конференція. Ясності вона не внесла, інтрига залишилася, і чи не головний сюжет склав саме "прохідний відсоток" Свободи. За інформацією Українського тижня, з восьми соціологічних служб - учасниць круглого столу три однозначно стверджували, що Свобода долає 5%-ий бар'єр, дві говорили, що вона "на межі проходження", а ще дві настільки ж однозначно заявили, що "не проходить". Восьмий учасник, директор UkrainianSociologyService Олександр Вешняк, зізнався, що у нього немає даних із "загальнонаціонального" округу. Розбіжності в цифрах у різних служб складають близько 5%, і це аж ніяк не на рівні допустимої похибки. Так GfKUkraine (Гліб Вишлінський) дає партії Тягнибока 3%, а КМІС (Валерій Хмелько) - 7-9%. Які реальні цифри, ми дізнаємося через 10 днів. Але в чому сенс соціологічної гри - завищують або занижують підступні соціологи відсотки ультраправих і навіщо це потрібно? Не виключено, що за нібито прохідним рейтингом стоїть та ж "мобілізаційна" ідея, що і за київською ходою. Але якщо правда, як водиться, посередині, і 3% GfK - це нижня межа, а 9% КМІСу - "зяюча вершина", то Свобода справді має шанс "проскочити". І ось тоді почнеться справжня інтрига. Як поведе себе партія-провокатор, партія-спойлер, опинившись в парламенті? Чи буде вона, подібно до комуністів, грати по нотах і голосувати за командою або виявиться на опозиційній трибуні, і тоді, за підрахунками тих же соціологів, опозиція складе більшість (хай, видиму): приблизно 123 мандата отримають у сукупності об'єднана опозиція Арсенія Яценюка, Удар Віталія Кличка і Свобода - проти 102 у комуністів і регіоналів.