Ъ: Регіони потрапили під УДАР

В Україні завершується виборча кампанія перед парламентськими виборами 28 жовтня, які і влада, і опозиція оголосили вирішальними для долі країни. За тим, як відбувалася виборча кампанія, спостерігав в Києві спеціальний кореспондент Ъ Максим Юсін.

Якщо Партія регіонів і її союзники втратять більшість у Верховній Раді, це буде серйозним ударом по позиціях Віктора Януковича і створюваній ним вертикалі влади. Якщо ж регіонали збережуть контроль над парламентом і урядом, у Віктора Януковича з'являться реальні шанси на переобрання президентом у 2015 році і, як стверджують його опоненти, на "довічне правління".

Три плюс два

"Якщо ми зараз не зупинимо Януковича, то втратимо Україну. Донецькі будуть правити вічно, ми не вступимо ні в НАТО, ні в ЄС, а замість незалежної держави станемо провінцією Росії. І всім нам нав'яжуть російську мову", - чистою російською, навіть без українського фрикативного "г", запевняла мене молода прихильниця Юлії Тимошенко, несучи вахту в одному із приблизно 20 білих наметів, встановлених уздовж Хрещатика.

На наметах напис БЮТ (Блок Юлії Тимошенко) і червоне серце - символ блоку. При цьому у виборах 28 жовтня блок Тимошенко самостійно не бере участі: він влився в об'єднану опозиційну коаліцію. Хоча вона і називається Батьківщина (як і партія Тимошенко), але очолюють її аж ніяк не тільки прихильники Юлії Володимирівни. Як повідомили поінформовані джерела в Києві, лідер опозиції, колишній спікер Ради Арсеній Яценюк вкрай болісно сприймає спроби Юлії Тимошенко дистанційно керувати діяльністю коаліції з Харківської ЦКЛ N5 (а до госпіталізації - з Качанівської колонії).

Арсеній Яценюк вкрай болісно сприймає спроби Юлії Тимошенко дистанційно керувати діяльністю коаліції з Харківської ЦКЛ N5

"Між вождями нинішньої Батьківщини глибинні суперечності, а часто і особистий антагонізм. Тому я не вірю, що, пройшовши в Раду, вони зуміють створити блок, який не розпадеться при першому ж випробуванні, з якого не буде перебіжчиків", - говорить Ъ український політтехнолог , який працював на всіх виборах в країні протягом останніх 20 років. Цього разу він співпрацює з опозицією, тому попросив не називати його імені: "Щоб хтось з цих хлопців не образився на те, що я видав страшну таємницю, про яку і так всім відомо".

Розкол опозиції - настільки ж очевидна річ, як і непопулярність влади. Закриті опитування, які Партія регіонів (ПР) проводить для внутрішнього користування, підстав для оптимізму не дають. У Києві за ПР готові голосувати близько 10% виборців. У Донецькій і Луганській областях, де Віктор Янукович колись набирав більш як 90%, зараз регіонали можуть сподіватися лише на 50%. І це - у своїх вотчинах. В інших російськомовних регіонах Східної та Південної України (Дніпропетровськ, Харків, Одеса) результати ще нижчі.

"У цілому по країні ПР отримає від 29% до 33%. Її союзники комуністи - від 8,5% до 12%, - пророкує Ъ один з найвідоміших українських соціологів Євген Копатько. - Більше ні одна з проурядових партій не має шансів подолати 5-відсотковий прохідний бар'єр".

Між вождями нинішньої Батьківщини глибинні суперечності, а часто і особистий
антагонізм. Тому я не вірю, що, пройшовши в Раду, вони зуміють створити блок, який не розпадеться при першому ж випробуванні, з якого не буде перебіжчиків

В опозиції на перший погляд ситуація переважає. Серед противників Віктора Януковича більш ніж 5% повинні набрати Батьківщина, партія УДАР (Український демократичний альянс за реформи), яку очолює боксер Віталій Кличко, і націоналістичне об'єднання Свобода. Батьківщина і УДАР ведуть боротьбу за друге місце: вони йдуть практично нарівні (від 17% до 21%). Свобода ж може сподіватися на 5-6% - за рахунок масової підтримки у Західній Україні, особливо у Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях. Тобто радикали, лідер яких Олег Тягнибок не приховує русофобських і антисемітських поглядів, вимагаючи формувати органи влади за національною ознакою, мають хороші шанси вперше пройти в парламент, схиливши шальку терезів на користь опозиції.

Але є один важливий нюанс: вся ця арифметика відноситься тільки до половини складу Верховної ради. Згідно з новою конституцією, за партійними списками тепер обираються не 450 депутатів, як раніше, а лише 225. І навіть якщо в змаганні за партсписками регіонали і комуністи відстануть від суперників, вони цілком можуть відігратися у мажоритарних округах. Там у багатьох випадках балотуються формально незалежні кандидати, які насправді пов'язані з ПР і користуються матеріальною підтримкою бізнесменів, які фінансують її.

"Україна не проводила вибори за мажоритарною системою десять років, ми відвикли від них. 225 округів - це 225 окремих історій. Тож великий елемент непередбачуваності", - пояснює Ъ Євген Копатько. До того ж в Україні вибори мажоритарників відбуваються в один тур: перемогти можна і з результатом 20% - лише б випередити конкурентів.

Розкол опозиції - настільки ж очевидна річ, як і непопулярність влади

До кампанії в мажоритарних округах влада і опозиція з самого початку демонстрували різний підхід. Батьківщина і УДАР вели тривалі переговори з узгодження кандидатур, боячись розпорошити голоси опозиційно налаштованого електорату. Втім, на думку експертів, результат виявився скромним. Два рухи зняли на користь один одного по 26 кандидатів-мажоритарників. Але якщо прихильники Віталія Кличка пожертвували своїми висуванцями в округах, де дійсно буде неабияка боротьба, то лідери Батьківщини схитрували. Зняті ними кандидати і так не мали шансів на перемогу - вони балотувалися в областях, які вважаються оплотом регіоналів (Донецьк, Луганськ, Крим).

У Партії регіонів ні на які жертви молодшим партнерам комуністам взагалі йти не стали. "Ми не зняли жодного кандидата в мажоритарних округах", - підтвердила радник президента України Ганна Герман.

Кадри вирішують усе

На думку пані Герман, робота з кадрами в ПР ведеться на високому рівні. "За весь час не було жодного випадку, щоб хтось залишив нашу фракцію і перебіг до опонентів", - з явним задоволенням повідомила вона виданню.

У протилежному ж напрямі потік перебіжчиків йшов регулярно. Депутати з "помаранчевих фракцій" переходили на бік ПР, голосуючи солідарно з нею з принципових питань. Джерела стверджують, що ціна цієї лояльності в окремих випадках досягала $1 млн, але олігархів, які стоять за ПР, такі суми не лякали і не лякають.

Єврей Яценюк і антисеміт Тягнибок - це буде незабутня коаліція

Точкова робота з обраними в Раду опозиціонерами, швидше за все, буде вестися і цього разу. Особливо з тими, хто піде за списками партії УДАР - нової сили, політична платформа якої поки не до кінця зрозуміла. Деякі кроки Віталія Кличка дають владі підстави для оптимізму. Так, на відміну від Батьківщини, він відмовився підписати коаліційну угоду зі Свободою. І насправді важко очікувати від Віталія Кличка, котрий виріс у російськомовній родині військового, солідарності з поглядами Олега Тягнибока.

Як розповідають кияни, під час маршу, який Свобода провела містом 14 жовтня, особливою популярністю користувався такий "національний тест". Лунав клич "Хто не скаче, той москаль", після чого демонстранти дружно підстрибували. Ось в такій дивній компанії виявилися лідери Батьківщини, які уклали альянс зі Свободою. "Єврей Яценюк і антисеміт Тягнибок - це буде незабутня коаліція", - іронізує український політтехнолог - той самий, який просив не називати його імені, оскільки працює на опозицію. Він не вірить, що в осяжному майбутньому вона зуміє стати владою: "Не для того донецькі прийшли в Київ, щоб так легко здати завойовані позиції. Їм є що втрачати. ​​Вони будуть відчайдушно битися. Можливо, у 2015 році на президентських виборах хтось і зуміє завдати поразки Януковичу. Але поки опозиція до реваншу не готова".

Третя сила може сплутати карти двом першим

Головним сюрпризом виборчої кампанії-2012 став феномен чемпіона світу з боксу Віталія Кличка і його партії УДАР (Український демократичний альянс за реформи). На думку експертів, Віталій Кличко прийшов у політику всерйоз і надовго. На запитання, навіщо йому це треба, українські політологи відповідають: "А чим йому ще зайнятися? Гроші, титули, розкручений бренд у нього є, з рингу він скоро піде, тренером ставати не хоче. Сил та амбіцій у 41-річного чемпіона багато - залишається політика".

А чим йому ще зайнятися? Гроші,титули, розкручений бренд у нього є, з рингу він скоро піде, тренером ставати не хоче. Сил і амбіцій у 41-річного чемпіона багато - залишається політика

Віталій Кличко зайняв найбільш затребувану сьогодні нішу - третьої сили. Він не асоціюється ні з донецькими, ані з "помаранчевими". За ним, на відміну від багатьох депутатів і екс-міністрів, не тягнеться шлейф скандалів. Виборці вірять в його благородні помисли: вони переконані, що Віталій Кличко, у якого і так все є, йде в політику не заради особистого збагачення.

Головним радником і сірим кардиналом пана Кличка вважається маловідомий 43-річний Віталій Ковальчук, в минулому заступник голови однієї з районних адміністрацій Києва. Виборчу кампанію партії УДАР частково фінансує сам Кличко. Решту коштів, як стверджують джерела, виділяють бізнесмени, котрі традиційно підтримують Партію регіонів, але воліють не класти всі яйця в один кошик. За даними соціологів, найбільше голосів УДАР може набрати в Києві і в областях Центральної України - Полтавській, Сумській, Черкаській, Київській.