Reuters: Україна обирає парламент Януковичу

Україна проведе 28 жовтня перші парламентські вибори за президента Віктора Януковича. Оновлення обраної у "помаранчеву" епоху Верховної Ради дозволить лідеру Партії регіонів за два з половиною року, що залишилися до президентських виборів, добудувати "вертикаль влади" за російським зразком і залишитися на чолі 45-мільйонної держави, як мінімум, до 2020 року, передає агентство Reuters.

Прихильники Януковича завдяки переходу від голосування за партії до змішаної системи, за якої половина депутатів обирається індивідуально, можуть отримати більшість у 450-місному однопалатному парламенті, який зараз контролюють за рахунок перебіжчиків від опозиції та коаліції з комуністами.

Партії влади та комуністам протистоять обезголовлена Батьківщина засудженої на сім років Юлії Тимошенко та політичний стартап боксера Віталія Кличка, що набирає популярності.

Вибори відбуваються на тлі охолодження і без того натягнутих відносин із Заходом, який вважає Тимошенко політв'язнем і стурбований згортанням свобод та ринкових реформ у країні. Малоліквідний український фондовий ринок остаточно вимер до осені, а зарегульований валютний утримує рівновагу лише завдяки держбанку, інтервенціям ЦБ та запевненням уряду, що страхи неминучої девальвації і спаду економіки марні.

"Головне завдання не лише опозиції, але й суспільства - зупинити Януковича. Якщо цього не зробимо, то він реалізує свій план правити вічно", - заявив другий номер у списку Батьківщини, міністр оборони в уряді Тимошенко Анатолій Гриценко.

ЗА НОВИМИ ПРАВИЛАМИ

Опозиція звинувачує владу у використанні адміністративного ресурсу. Аналогічні побоювання висловили напередодні у спільній статті для провідної американської газети The New York Times голови зовнішньополітичних відомств США та Євросоюзу Хілларі Клінтон та Кетрін Ештон, поставивши співпрацю України із Європою у залежність від прихильності реформам, верховенства закону та дотримання прав людини, включаючи свободу слова, доступ до ЗМІ та в політику.

У період парламентської кампанії члени уряду Януковича і сам президент, що без того домінують в інформаційному телеефірі, невпинно звітують про успіхи, клянуть "популістів і базік" у парламенті та обіцяють конвертувати "стабільність у добробут".

Після реваншу над "помаранчевими" на президентських виборах у лютому 2010 року Янукович за півроку домігся підтримки більшості у парламенті і, перекроївши Конституцію, повернув собі масштабні повноваження, урізані на користь Верховної Ради після "помаранчевої" революції 2004 року. Президент знову отримав право призначати уряд та голів місцевих адміністрацій, яких обіцяє оцінювати за результатом партії влади на парламентських виборах.

"У нас головним індикатором і барометром буде голосування населення. Як вони будуть ставитися до влади, така їй і оцінка", - заявив Янукович в Одесі в середу.

Підконтрольна Януковичу більшість у Раді змінила і правила гри на виборах: збільшила прохідний бар'єр для партій до 5 із 3 відсотків, скасувала мінімальну явку і графу "проти всіх" і ввела змішану систему замість пропорційної, що залишає надію на більшість у парламенті навіть за умови падіння рейтингу до трохи більше 20 відсотків від 34 відсотків на виборах 2007 року.

Згідно з новими правилами, із 450 депутатів 225 будуть обрані в одномандатних округах, і Партія регіонів розраховує, що з них більше 150 увіллються у її фракцію.

Від обраних за партійними списками депутатів фракція регіоналів за поточного рейтингу може розраховувати щонайменше ще на 50-60 голосів, що наближає її до заповітної мети отримати більшість у 226 місць без необхідності переманювати депутатів з інших фракцій та формувати коаліції.

Розрізнена українська опозиція сподівається, що сумарно набере більше голосів, ніж Партія регіонів, і не дозволить Януковичу взяти під контроль конституційну більшість із 300 мандатів, що дозволяє ще більше розширити владу президента.

У новому складі Ради знову може опинитися лише п'ять із 22 партій, що балотуються. Комуністи, які додали в популярності порівняно з попередніми виборами, розраховують зберегти своє представництво. А за останню прохідну сходинку змагаються національно-патріотична Свобода і партія Наталії Королевської, яка залишила ряди Батьківщини на початку цього року.

ВІД КРИЗИ ДО КРИЗИ

Під час попередньої кампанії - президентську 2010 року - подарунок Партії регіонів піднесла світова криза, яка призвела до девальвації гривні до 8/$ 1 з 5/$ 1, падіння ВВП на рекордні 15 відсотків, промисловості - на 22 відсотка у 2009 році. На порівнянні з "помаранчевим хаосом" партія влади побудувала і нинішню кампанію.

Критики тим часом вказують на очікування девальвації і невтішну економічну статистику на тлі загрози чергового витка світової кризи. За дев'ять місяців промислове виробництво скоротилося на 1,2 відсотка, сільське господарство - на 4,6, будівництво - на 9,1 відсотка.

Прем'єр-міністр та перший номер передвиборчого списку Партії регіонів Микола Азаров заявив в інтерв'ю Рейтер, що уповільнення зростання ВВП України до 1,0 відсотка з 5,2 відсотка за весь минулий рік, все одно можна вважати досягненням на тлі Європи, що переживає рецесію. За словами Азарова, економіку підтримує внутрішній споживчий попит, що зріс завдяки підвищенню за півроку до виборів пенсій, зарплат та інших соціальних виплат.

Опозиція називає принизливим підвищення місячного розміру мінімальної зарплати, пенсії та прожиткового мінімуму приблизно на $ 10 до $ 120-140 на тлі значного зростання добробуту великих бізнесменів, які входять у близьке коло президента країни. За оцінками Forbes, майно Ріната Ахметова зросло за період президентства Януковича до $ 16 мільярдів з $ 5,2 мільярда, а хімічний магнат Дмитро Фірташ став власником 4 із 6 підприємств з виробництва азотних добрив, отримав контроль над титановою галуззю країни та регіональними газопостачальними компаніями.

Спеціаліст з України, співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсона Андерс Аслунд назвав основною загрозою для Януковича, від якого відвернувся Захід, не народні протести, а помсту великого бізнесу, ображеного на те, що президент позбувається їхніх ставлеників в уряді, концентруючи контроль над фінансовими потоками та економічними активами в руках вузького кола наближених із Донецька.

"Немає ніякої гарантії, що його прихильники, обрані в парламент, продовжать його підтримувати в майбутньому", - вважає Аслунд.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.