Точка зору: вибори як урок для українських політиків

Опозиція в Україні очікувала, що ці парламентські вибори стануть переломними. Однак виборчі перегони лише загострили політичний розбрат у країні, надавши імпульс радикальним партіям, вважає Бернд Йоганн, заступник керівника відділу Східної Європи Deutsche Welle.

Вибори до Верховної Ради мали стати визначальними для подальшого розвитку України. Демократія проти авторитаризму. Правова держава замість корупції та юридичного свавілля. Збільшення ролі Європи та зменшення впливу Росії. Саме таких рішучих змін прагнула українська опозиція.

Тим часом, правляча Партія регіонів сподівалась на підтримку свого курсу. Щоправда, він вигідний здебільшого олігархам зі східних регіонів країни та не змінює на краще життя пересічних українців. Демократичні реформи при цьому згортаються. Це вже призвело до значної політичної ізоляції України в Європі. Через неї важливі угоди між Україною та Євросоюзом наразі "заморожені".

Напрямок чітко не визначено

Вибори не внесли ясності у цьому протистоянні. Жоден з політичних таборів, судячи з тих результатів, які пораховані на даний момент, не здобув явної прихильності населення. Навпаки: це голосування стало уроком виборців для політиків з обох сторін.

Так, Партія регіонів за підсумками голосування є найсильнішою політичною силою. Але отримання нею власної більшості у парламенті не гарантоване. Лише за кілька днів стане відомо, хто отримав депутатські мандати на мажоритарних округах. Якщо регіонали не наберуть більшості у парламенті власними силами, їм доведеться шукати співпраці з Компартією.

Комуністи на цих виборах змогли подвоїти відсоток відданих їм голосів. Їм явно пішло на користь невдоволення людей, насамперед на сході країни, важкою економічною ситуацією. Якщо Партії регіонів знадобляться голоси КПУ, то у відповідь комуністи претендуватимуть на більший вплив та погодження з нею політичних кроків влади. Таким чином, хоча Україною і керує партія підприємців, державна політика може стати у найближчій перспективі дещо комуністичнішою.

Зміни влади не передбачається

Опозиція теж не змогла виконати свою передвиборчу обіцянку – здійснити зміну влади. Партія Батьківщина кинутої за ґрати колишньої глави уряду Юлії Тимошенко залишається другою найсильнішою силою в Україні. Вона мобілізує виборців навіть без своєї одіозно-харизматичної лідерки. Але щось протиставити владному апарату Януковича вона зможе лише у разі співпраці із партією Віталія Кличка. Сама по собі у ролі опозиції вона надто слабка.

Те, що партія Кличка УДАР здобуває третє місце на парламентських виборах, є ознакою того, наскільки інтенсивно змінюється зараз український партійний ландшафт. У першу чергу молоді виборці сподіваються на політичне оновлення в країні, котре асоціюється з успішним підйомом УДАРу. Однак і партія Кличка не зможе сьогодні знищити владну монополію Партії регіонів. Навіть об'єднавши свої зусилля, цим двом опозиційним партіям поки що не вдасться здійснити зміну влади. Проте вони можуть сформувати сильну опозицію у новій Раді.

Посилення радикальних сил

До лав опозиції у новообраному парламенті буде належати й націоналістична партія Свобода. Так само, як і комуністи, вона виграє від великої маси протестного електорату. Настільки радикальній партії вперше вдається потрапити до парламенту. Вона виступає проти будь-якого російського впливу в Україні. Але разом з тим Свобода скептично ставиться і до Європейського Союзу. В її лавах є расисти та антисеміти. Замість ринкової економіки представники цієї партії агітують за державний капіталізм.

Замість того, щоб дати відповіді на важливі запитання щодо подальшого напрямку, вибори в Україні лише поглибили розкол у суспільстві. Радикальні сили відчули підйом. Майбутня Верховна Рада стане відображенням політичного розбрату в країні. Політика України від цього аж ніяк не стане більш прогнозованою. Росії та Європейському Союзу доведеться змиритися з тим, що Україна й надалі залишатиметься складним зовнішньополітичним партнером.

Бернд Йоганн, заступник керівника відділу Східної Європи Deutsche Welle

Джерело: Українська служба DW