Юрій Любимов залишається у вкрай тяжкому стані

Відомий російський театральний режисер Юрій Любимов залишається у вкрай тяжкому стані. За іншими повідомленнями, в ніч на п'ятницю йому навіть стало гірше.

"Медики роблять все можливе і навіть неможливе, але стан Юрія Петровича залишається вкрай тяжким, - повідомили Интерфаксу лікарі режисера. - Ми не можемо сказати, що в його стані є якась позитивна динаміка".

Тим часом УРА-Інформ повідомляє, що в ніч з четверга на п'ятницю, 2 листопада, Любимову знову стало гірше.

Нагадаємо, що 31 жовтня стан 95-річного Юрія Любимова, який був госпіталізований 12 жовтня в кардіологію, різко погіршився і він впав у кому, лікарі оцінювали його стан як украй тяжкий.

У середу ввечері Любимов отямився.

У кінці вересня засновник і колишній керівник театру на Таганці відсвяткував 95-річний ювілей. Після того, як у минулому році Юрій Любимов залишив заснований ним театр на Таганці, він вже встиг поставити на сцені театру Вахтангова спектакль Біси за Достоєвським.

З минулої осені Любимов почав репетиції Князя Ігоря у Великому театрі. Прем'єра опери була призначена на 16 грудня. Але ще вдень стало відомо, що Великий театр скасував репетиції у зв'язку з тим, що режисер не виписався з лікарні.

Деякі ПРАВИЛА ЖИТТЯ Юрія Любимова (за матеріалами Esquire):

Жінки настільки божевільні, що можуть ходити на шпильках навіть там, де шпильки провалюються.

У мене перша професія - монтер. Я в молодості міг від цікавості вставити ложку в патрон. Вибух! Цікаво. Потім я зрозумів, що на цьому можна заробити. Пробочку відкрутив, вставив між пробкою і патроном волосок - замикання. Я перепалю, а сусіди просять: полагодь. Вони мені - раз - гроші, і я в кіно втік.

Якось я, побачивши війну, потрапивши навіть на Фінську, перестав лякатися.

90 років - це вік, коли ти вже всім дуже задоволений. Нічого не болить - вже добре. Добре пообідав - приємно. У гарну компанію потрапив - прекрасно.

У 60 років я одружився із Катею (Каталін Кунц, угорська журналістка). І тепер старі артисти кажуть мені: із вас приклад беремо.

Ми промокашки. Російських чим не намочиш - все сприймають. І всі радіють, і танцюють, і всі патріоти.

Я для вас печерний житель: я народився в 1917-му році. Для мене "сучасне" - це те, що було і тридцять, і сорок років тому.

Ті, хто виріс у СРСР не розуміють кореневої системи. Взяти театр. Актор - це виконавець, а радянська людина - вона ж творець, вона разом з усіма повинна створювати. Колгосп! Тому у нас, до речі, стількох людей знімають з поїздів. Радянські - вони не розуміють елементарних законів: хочеш поїхати - спочатку розрахуйся.

Син увесь час поправляє: "Ну, сядь ти комфортно. Весь час сидиш, ніби бігти кудись треба, заспокойся, розслабся". Але російським завжди здається, що якщо вони не будуть весь час бігти, все піде шкереберть.

Велике задоволення можу зараз собі дозволити - ось так вільно говорю все, що думаю.

За матеріалами:  Интерфакс, УРА-Информ