Українські вибори: Брюссель стурбований усе більше

Від часу парламентських виборів в Україні минув понад тиждень, однак остаточні їхні результати і досі не встановлені. Цей факт викликав у Брюсселі спершу здивування, збентеження, а згодом і посилив тривогу європейських партнерів України.

Найгостріша боротьба триває у низці одномандатних округів, а задля перемоги представники партії влади намагаються використовувати всі доступні ресурси: від адміністративних до силових. Усе це - в час, коли в Україні і далі перебувають міжнародні спостерігачі, які працюють під егідою ОБСЄ.

Голосувати - не рахувати?

Сам день виборів видався досить спокійним, а тому перші оцінки як спостерігачів, так і європейських політиків та чиновників були досить стриманими.

З одного боку – наявність порушень в ході передвиборчої кампанії: відсутність рівних можливостей для кандидатів, рівного доступу до ЗМІ, підкупі виборців тощо. З іншого – спокійне волевиявлення громадян в день голосування.

Як зазначив один з депутатів Європарламенту, співголова групи "зелених" Вернер Шульц, вибори "були, можливо, більш-менш вільними, однак, звичайно, нечесними". І ця фраза пояснювала достатню стриманість європейських політиків.

Втім, уже через тиждень після виборів, коли битва за голоси все ще триває, тональність висловлювань починає суттєво змінюватися. Так, у суботу Верховний представник ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики Кетрін Ештон та комісар ЄС з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефан Фюле закликали офіційний Київ здійснити необхідні кроки для якнайшвидшого підбиття підсумку виборів.

"Вони зазначають з дедалі більшою стурбованістю, що через 5 днів після завершення голосування консолідовані результати все ще не були оголошені. Вони закликають українську владу та всі сторони, що беруть участь у процесі, здійснити необхідні кроки для завершення встановлення результатів, що б дало можливість швидкого оголошення остаточного результату, який має відображати справжню волю українських виборців", – написано у заяві речників Ештон та Фюле.

Генсек НАТО: стурбованість росте

У понеділок про дедалі більшу стурбованість відсутністю остаточного результату виборів в Україні заявив і генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен під час традиційної щомісячної прес-конференції.

"Я дуже стурбований ситуацією в Україні. Зрозуміло, що парламентські вибори стали кроком назад для української демократії", – зазначив він. Генсек НАТО нагадав попередні висновки міжнародних спостерігачів за виборами в Україні і наголосив, що хоча українське суспільство і заслуговує на належні демократичні інститути, які б забезпечили принцип верховенства права в країні, однак останні вибори не додали прогресу у цьому напрямку.

Депутати Європарламенту, які щойно в понеділок повернулися з майже тижневої відпустки, поки що не дуже багатослівні.

Співголова групи "зелених" Європарламенту Ребекка Хармс розповсюдила свою заяву, в якій наголосила на тому, що всі обвинувачення у фальсифікаціях з підрахунком голосів мають бути ретельно розслідувані українською владою.

"Підсумкова доповідь довготривалої місії ОБСЄ має звернути на це увагу. Українські громадяни, які знову чітко продемонстрували свою відданість демократії, мають отримати можливість покладатися на міжнародну підтримку", – написала вона.

Депутат наголосила, що останні повідомлення з України ще раз висвітлили проблеми дисбалансу виборчих комісій на користь правлячої Партії регіонів, коли опозиційні кандидати оголошуються необраними, натомість депутатські мандати "присуджуються" представникам влади. При цьому Ребекка Хармс зауважила, що ЄС має обійняти чітку позицію на фоні нових повідомлень про фальсифікації та оголошених погроз опозиції бойкотувати новий парламент.

Як бути далі?

Що ж до Європарламенту, то на її думку, питання фальсифікацій на виборах має ввійти до мандату спеціальних представників парламенту Александра Квасневського та Пета Кокса, які з літа працюють в Україні над розв’язанням проблеми засуджених опозиціонерів, передусім, колишнього прем’єра Юлії Тимошенко та колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. "Спеціальні представники Європарламенту А.Квасневський та П.Кокс мають звернутися до цього питання або відкласти їхній наступний візит", – наголосила вона. Найближчий візит Кокса та Кваснєвського до Києва запланований вже на 6-7 листопада.

Представник європейських консерваторів британець Чарльз Теннок в коментарі для bbc.ua, у свою чергу, не виключив подальшого погіршення відносин між Брюсселем та Києвом. Він, зокрема, зазначив, що отримав повідомлення від української партії УДАР із висловленням стурбованості щодо прозорості та точності результатів виборів.

"Президент Віктор Янукович та його Партія регіонів під час Помаранчевої революції продемонструвала мало поваги до вільних та чесних виборів, тож, я сподіваюсь, що вони винесли з цього досвіду, що демократична воля людей має поважатися", - водночас зазначив він.

Чарльз Теннок додав, що остаточні оцінки він буде готовий зробити після фінального звіту спостерігачів ОБСЄ, і застеріг: "Будь-які докази шахрайських спроб вкрасти вибори ще більше зіпсують відносини ЄС-Україна".

Наскільки затяжний процес підрахунку голосів вплине на двосторонні відносини між Києвом і Брюсселем, стане відомо вже досить швидко.

Європейські міністри закордонних справ планують обговорити майбутнє відносин з Києвом на засіданні 19 листопада в Брюсселі. На тому ж тижні (з 19 по 22 листопада) свою позицію має схвалити і Європейський парламент.

Джерело: ВВС Україна