НГ: Україна на порозі економічної кризи

Через два тижні після парламентських виборів українці відчули, що передвиборні щедроти закінчилися, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.

У Києві почав дорожчати хліб, очікується подорожчання газу, електроенергії і підвищення тарифів ЖКГ, що спричинить за собою зростання цін на всі товари і послуги. Період стабільності гривні, яку Нацбанк утримував на рівні 8 грн. до 1 дол США, теж, мабуть, підійшов до кінця: цього тижня національна валюта подешевшала до рівня 8,35 до долара. Банки перестали продавати валюту. Чиновники марно заспокоюють громадян: ситуація в економіці не гірша, ніж у Греції.

Цього тижня в Києві спалахує хлібний скандал. Компанія Київхліб, на частку якої припадає до 60% ринку, підвищила ціни на два найпопулярніші сорти хліба - "Український столичний подовий" подорожчав на 17%, а "Батон нарізний київський" - на 9,7%. У компанії пояснили, що утримувати ціни немає можливості, адже за рік газ для хлібзаводів подорожчав на 52,4%, електроенергія - на 25,2%, транспортні витрати - на 32,5%. В інших регіонах України хліб давно коштує дорожче: в столиці навіть після подорожчання ціна становить 4-5 гривень (приблизно півдолара), а в провінції - на 10-20% більше.

У Києві почав дорожчати хліб, очікується подорожчання газу, електроенергії і підвищення тарифів ЖКГ, що спричинить за собою зростання цін на всі товари і
послуги

Але оскільки підвищення цін відбулося відразу після виборів, то питання набуло політичного забарвлення: і пересічні громадяни, і опозиційні політики зійшлися на думці, що влада таким чином покарала столицю, яка дружно проголосувала за кандидатів від опозиції. Тепер міськадміністрація разом з урядом намагаються змусити Київхліб повернутися до колишніх цін. Погрожують санкціями. І обіцяють пільгові ціни на борошно, які, щоправда, не зможуть компенсувати набагато більш високі витрати компанії на газ і електроенергію.

Тим більше що найближчим часом тарифи у Києві можуть значно збільшитися. Днями представники Міністерства регіонального розвитку і ЖКГ повідомили, що зростання цін неминуче. Спеціальна комісія вже розробляє методику. Представники влади обіцяють, що подорожчання до рівня собівартості (тобто на 40-50%) відбудеться не одразу, а держава передбачить компенсаційні механізми для соціально незахищених верств населення. Але пересічні громадяни з тривогою очікують нововведень.

І пересічні громадяни, і опозиційні політики зійшлися на думці, що влада таким чином покарала столицю, яка дружно проголосувала за кандидатів від опозиції

Офіційно мінімальна зарплата в Україні становить 1118 грн. (що при курсі 8 грн. до долара становило 140 дол), вона підвищилася з 1 жовтня на 2 дол, а з 1 грудня заплановано підвищення ще на стільки ж. За даними Мінфіну, середня реальна зарплата в столиці сягає 400 дол, але при розрахунках цього показника враховуються оклади як у бюджетній сфері, так і в комерційних структурах, розрив між якими величезний. Вчитель або лікар отримують трохи більше від мінімального показника. До того ж останнім часом бюджетникам в окремих районах Києва стали затримувати виплату зарплат. У столиці поширюються чутки про те, що це теж пов'язано з "неправильним політичним вибором" тих, на кого влада сподівалася як на агітаторів та лідерів громадської думки.

Ще на початку жовтня прем'єр Микола Азаров пообіцяв педагогам, що до кінця року їх зарплата складе 3 тис. грн. (тоді - 375 дол). А тепер вчителі побоюються, що поки дочекаються виплати за жовтень, їх гроші знеціняться. Гривня щоденно потроху дешевшає. Микола Азаров, дізнавшись про проблеми вчителів, обурився в соціальній мережі: "Десь повідомлялося, що в одному з районів Києва у вчителів затримка з виплати зарплати. Це нібито тому, що кияни не так проголосували на виборах. Важко собі навіть уявити таку нісенітницю". Але нічого не відповів по суті питання.

Вчителі побоюються, що поки дочекаються виплати за жовтень, їх гроші знеціняться. Гривня щоденно потроху дешевшає

Експерти впевнені, що причина криється не в політиці, а у важкій ситуації, що склалася в системі державних фінансів. Голова Державної казначейської служби Сергій Харченко сказав ЗМІ, що в системі державних фінансів дійсно з'явилися проблеми, але уточнив: "Прошу припинити безпідставні виступи і заяви на тему дефолту. Ситуація досить складна, але не складніша від ситуації у системі державних фінансів України в 2008 році або поточної ситуації в Греції, Румунії чи Іспанії".

Причина в тому, що українська економіка не розвивається і припливу капіталів ззовні теж немає. Днями були оприлюднені офіційні показники: негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами в січні-вересні збільшилося в порівнянні з таким же періодом минулого року на 19,7% - до 11,47 млрд. дол. Минулого тижня, проводячи засідання уряду, Микола Азаров визнав , що Україні все складніше вигідно продавати свою продукцію на зовнішніх ринках: "Валютної виручки в країну приходить менше. Водночас, все більше тисне на країну кабальна ціна на російський газ". З урахуванням необхідності здійснювати зростаючі виплати за колишніми зовнішніми запозиченнями, Україні доводиться економити на всьому.

Експерти впевнені, що причина криється не в політиці, а у важкій ситуації, що склалася в системі державних фінансів

Експерти зазначають, що ситуація вже стала кризовою. І вона ускладнюється тим, що, намагаючись зберегти видимість стабільності і благополуччя до виборів, влада витратила значну частину золотовалютних резервів. З початку року запаси Нацбанку скоротилися на 15,7%, з майже 32 до 27 млрд. дол. "Водночас, темпи економічного зростання сповільнилися. Скорочуються обсяги виробництва в головній експортній галузі - металургії. Упав на 10% обсяг будівельної галузі. Щодня з'являється інформація, що подекуди не виконують місцеві бюджети. Перевищує заплановану межу бюджетний дефіцит. На 2012-й сподівалися зростання економіки на 2,3%. Тепер міжнародні агентства прогнозують, що воно не перевищить 1%. Це означає недовиконання бюджету і проблему з виплатами бюджетникам", - сказав "Газеті по-українськи" екс-міністр економіки Віктор Суслов. Він зазначив, що підвищення цін неминуче, як і поступове знецінення національної валюти.

Надію на порятунок українська влада покладає на Міжнародний валютний фонд. Місія експертів, що працювала в Києві наприкінці жовтня - початку листопада, виїхала без коментарів. За словами українських чиновників, висновки делегації щодо ситуації в Україні були засекречені. Коли питання буде розглядатися на раді директорів МВФ і яке рішення може бути прийнято щодо продовження програми кредитування, замороженої два роки тому, - поки невідомо.

Намагаючись зберегти видимість стабільності і благополуччя до виборів, влада витратила значну частину золотовалютних резервів

Якщо раніше Київ вперто відмовлявся виконати рекомендації кредитора, що стосуються підвищення тарифів для населення і виконання низки інших непопулярних приписів, що дозволяють заощадити за рахунок урізання витрат на соціальні програми, то тепер, схоже, до цього готові. Нацбанк уже розглядає можливість переходу до плаваючого курсу гривні, а профільні міністерства розробляють плани переходу до повної оплати вартості всіх тарифів і послуг населенням.

Політологи припускають, що це призведе до бунтів

Політологи припускають, що це призведе до бунтів. Але не відкидають й іншого варіанту розвитку ситуації: не отримавши очікуваної допомоги від Заходу, якщо у Вашингтоні вирішать використовувати МВФ як важіль політичного тиску на українську владу, Київ може розвернутися у бік Москви.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.