IKEA вибачилась перед німцями за примусову працю

Шведський меблевий гігант IKEA, вочевидь, заплющував очі на те, що свого часу мав зиск від примусової праці в’язнів з НДР. Жертви вітають вибачення концерну, але хочуть більшого.

"Концерн IKEA ніколи не надавав згоду на те, щоб до виготовлення меблів примусово залучались політичні в’язні", - заявив у п’ятницю, 16 листопада, в Берліні керівник представництва шведського меблевого концерну у ФРН Петер Бетцель. Втім, ці слова можуть не відповідати реальності, оскільки в концерні, "можливо, з 1978 року, щонайпізніше з 1981-го, знали про можливе залучення політичних в’язнів до виготовлення продукції". Принаймні так занотовано у дослідженні аудиторської компанії Ernst & Young, що провела відповідну перевірку темних сторінок історії меблевого гіганта.

Тему сприймали вельми серйозно з появи перших пліток, постійно наголошував Бетцель останнім часом. Проте нині він вибачився перед постраждалими, точна кількість яких, до речі, так і не встановлена: "Як представник IKEA хочу висловити моє глибоке співчуття", - заявив Бетцель у присутності численної кількості колишніх примусових робітників. Ці слова почув і голова федерального відомства з вивчення архівів спецслужб НДР Роланд Ян.

Жертви кажуть про карцер

Без аналізу документів з архівів "штазі" розслідування не мало б успіху. У ньому відтворено зміст понад півтори тисячі сторінок із даними про зарплату за примусову роботу для IKEA. Меблевий концерн і сам віднайшов близько 20 тисяч документів періоду з 1960 до 1990 років, про що теж можна довідатись із дослідження Аналіз IKEA-НДР. Бетцель запевнив, що його підприємство візьме участь у фінансуванні подальшого вивчення теми науковцями. Водночас він не виключає відшкодування збитків постраждалим.

А вони були насправді, і Александр Арнольд, наприклад, каже, що навіть запізніла матеріальна компенсація його б задовольнила. 1984-го року він як ув’язнений тюрми у місті Наумбург "в нелюдських умовах" мав виготовляти стільці, розповідає Арнольд тремтячим голосом. Хто уникав роботи, потрапляв у карцер. "Там люди утримувались до десяти днів прив’язаними за руки і ноги до ліжка", - описує Арнольд нелюдські методи. Управляючий IKEA Бетцель був не в жарт вражений цими словами і на відповідне питання, чи знали в IKEA про це, відразу відповів, що "його підприємству про це не було відомо".

На примусовій праці заробляли й інші?

Незважаючи на всю жахливість з’ясованого, примусові робітники з колишньої НДР вдячні концерну IKEA за готовність правдиво глянути в очі минулому. Меблевий гігант буде першим, хто відкрито конфронтуватиме з цією історією, оскільки від НДР - "країни дешевої робочої сили" збагачувались й інші західні підприємства.

Ініціативу IKEA вітає й уповноважений німецького уряду Ян. Він чекає тільки на відповідь, чи може представлене дослідження бути підставою для подання відповідних скарг і вимог на компенсацію. Ян на власній шкурі як колишній журналіст, опозиційний до режиму НДР, відчув свавілля комуністичної влади: перш ніж бути депортованим на Захід у 1980-х, він перебував в ув’язненні.

IKEA перевірить себе також у Китаї

Тема про виробництво меблів із залученням примусової робочої сили IKEA не залишиться в минулому. Бетцель заявив, що з 2000 року діє міжнародний кодекс постачальника, за яким на всіх виробництвах, також і у комуністичному Китаї, вживаються заходи незапланованого контролю. Таким чином підприємство хоче уникнути відлуння історії з НДРівськими політичними в’язнями.