Аналітики назвали причини рішення НБУ змусити експортерів продавати половину валюти

Влада країни, ледь дочекавшись фіналу парламентських виборів, за підсумками яких вона зберегла перевагу, взялася за адміністративні заходи із захисту стабільності гривні, вимагаючи від експортерів і населення переводити в гривню половину валютної виручки, передає Reuters.

Олена Бєлан з інвестиційної компанії Dragon Capital переконана, що настільки різке введення обов'язкового продажу виручки у валюті свідчить на користь того, що тиск на курс гривні не зменшується. Аналітик нагадала, що з 1998 рік по 2005 рік у країні вже діяв подібний механізм, який також застосовувався до експортерів, які зобов'язані були продавати 50% своєї виручки за п'ять днів.

"Виходячи з поточного обсягу українського експорту близько $ 8,0 млрд на місяць, введення обов'язкового продажу забезпечить додатковий приплив іноземної валюти в розмірі $ 4,0 млрд при 50% порозі. Зараз середньоденний обсяг продажу доларів США на міжбанківському ринку складає близько $ 1,0 мільярда" , - зазначила Бєлан.

Отже, зобов'язання продавати валютну виручку допоможе гарантувати більш стабільний приплив валюти на міжбанк, однак не поліпшить стан зовнішньоторговельного дефіциту і платіжного балансу в цілому. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі поряд зі зростанням попиту на готівкову валюту з боку населення і бізнесу залишаються головними факторами впливу на курс гривні, зазначає аналітик.

Белан також вказала на певний парадокс подібних заходів. Так, будь-які адміністративні заходи, звичайно, суперечать гнучкому валютному курсу, який є однією з головних вимог МВФ для України. Тим не менше, під час минулого дії такої вимоги в країні все одно діяла кредитна програма Фонду.

У свою чергу, Дмитро Сологуб з Райффайзен Банк Аваль називає ключові фактори ослаблення гривні: падіння цін на сталь, високий рівень споживчого та енергетичного імпорту, падіння обсягу іноземних інвестицій та кредитів. Експерт вважає, що в такому випадку адміністративні механізми будуть впливати лише тимчасово, якщо взагалі будуть мати вплив. Так, обов'язкова конвертація валют для фізосіб, на думку аналітика, навряд чи щось змінить, оскільки більша частина таких транзакцій ледь перевищує суму в $ 4-5 тис. на місяць.

Сологуб також зазначив, що довгострокових ефектів рішення НБУ не матимуть. "Найімовірніше, Національний банк розглядає ці адміністративні заходи як тимчасовий крок, який би допоміг стабілізувати роботу валютного ринку до відновлення співпраці із МВФ. На наш погляд, альтернативи програмі МВФ наразі не існує - і будь-які адміністративні кроки (як податок на продаж валюти) не принесуть довгострокового ефекту", - вважає він.

"Якщо врахувати, що у вересні виручка експортерів (товари + послуги) склала $ 7,7 млрд, а чисті інтервенції Нацбанку в цьому ж місяці досягли $ 1,5 млрд (у жовтні вже $ 1,8 млрд), то навіть обов'язкового продажу виручки в розмірі 25% було б достатньо для уникнення скорочення золотовалютних резервів України", - зазначає Андрій Шевченко з агентства Кредит-Рейтинг.

Аналітик зазначає, що в поточному місяці країну знову очікує скорочення резервів як мінімум на $ 1,5 млрд в результаті виплати $ 0,9 млрд МВФ і $ 0,2 млрд за єврооблігаціями міста Києва, валюту для погашення яких КМДА, імовірно, купувала у НБУ, враховуючи відсутність власного валютного доходу. Таким чином, резерви Нацбанку, до кінця листопада, за прогнозами Кредит-Рейтинг, впритул підійдуть до психологічної позначки в $ 24 млрд, що буде відповідати менше ніж трьом місяцям очікуваного імпорту.

Таким чином, Шевченко вважає виправданими заходи НБУ, незважаючи на негатив для експортерів.

Нагадаємо, Національний банк України зобов'язав експортерів реалізувати на міжбанківському ринку 50% валютної виручки, яка надійшла, намагаючись збільшити пропозицію валюти на внутрішньому ринку і захистити гривню від девальвації.