ВЗГЛЯД: Друга хвиля прийшла

Затримки зарплат бюджетникам, банки зараз грають у МММ, велика загроза обвалу національної валюти - так експерти описують те, що відбувається в економіці України. Країна вже зіткнулася з другою хвилею кризи. Надія на порятунок, судячи з усього, та ж, що була в аналогічному випадку в Білорусії: на Росію, - пише Ольга Самофалова в російській газеті ВЗГЛЯД.

"Питання стоїть дуже гостро: як знайти власний курс під час другої хвилі економічної кризи", - заявив у середу на засіданні уряду прем'єр-міністр України Микола Азаров. "Завдання дуже складне: в умовах скорочення попиту на зовнішніх ринках на наші товари, дефіциту кредитних ресурсів зберегти бюджетну та економічну стабільність", - додав він.

Завдання дуже складне: в умовах скорочення попиту на зовнішніх ринках на наші
товари, дефіциту кредитних ресурсів зберегти бюджетну та економічну стабільність

Поки ж уряд ініціює кредитування експорту. "Без потужної спеціалізованої фінансово-кредитної підтримки нашим експортерам не виграти конкуренцію", - зазначив Азаров. При цьому він висловив упевненість, що незабаром "вдасться побудувати систему експортної підтримки, коли іноземні покупці будуть отримувати українські товарні кредити для придбання українських літаків, кораблів, турбін, компресорів, гірських машин тощо", передає БІЗНЕС-ТАРС.

Про другу хвилю кризи в Україні говорить низьке зростання економіки країни. "Ми орієнтувалися на економічне зростання приблизно 3,5%. Добре, якщо матимемо плюс по завершенні року", - сказав напередодні Азаров на з'їзді Федерації роботодавців України. Причини уповільнення зростання, за словами Азарова, в погіршенні цінової кон'юнктури на традиційні товари українського експорту укупі зі зниженням попиту на них, а також невисокий урожай зерна.

Могло б бути й гірше

Азаров намагається заспокоїти населення країни. За його словами, економіка України зараз переживає не найгірші часи у своїй історії, ситуація в 90-ті роки була значно складнішою, передає УНІАН.

"У 90-ті роки, коли у нас стояло три чверті підприємств, легше було? Коли ми розраховувалися трунами, гноєм, коли у нас бартер процвітав. Легше було? Давайте, друзі мої, відразу скажемо і не будемо песимістичними прогнозами лякати наших людей. Ми пройшли з вами дуже важкі часи, коли, на превеликий жаль, не розуміючи, що робили, втратили 70% ВВП країни", - заявив Азаров.

Азарову вже нічим виправдовуватися, крім того, що бувало й гірше

Прем'єр упевнений, що в України достатньо сил, щоб впоратися з проблемами, що стоять перед нею. Однак інші фахівці не такі оптимістичні.

"Будемо сподіватися, що уряд не буде робити різких і дурних кроків, тоді так погано, як у 90-ті роки, дійсно не буде", - говорить газеті ВЗГЛЯД старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASI України Володимир Дубровський. "Але саме по собі порівняння вже показове: Азарову вже нічим виправдовуватися, крім того, що бувало й гірше", - додає він.

На його думку, друга хвиля кризи означає, що криза нікуди не йшов, просто тимчасово поліпшувалася зовнішня кон'юнктура.

"Базові експортні галузі української економіки: хімія і металургія - вкрай залежні від ситуації на зовнішніх ринках. Промисловість зараз погано себе почуває, тому що на вході стикається з монополією Газпрому, а на виході - з конкурентним ринком, на якому попит знижується", - вказує економіст.

"Хімічна та металургійна продукція була конкурентною на зовнішніх ринках, зокрема в Європі, за рахунок дешевої електроенергії, тобто дешевого російського газу. Як тільки енергія стала коштувати дорого, конкурентна перевага зникла, - пояснює Дубровський. - Уряд робить спроби диверсифікувати постачання газу, що похвально, але це дасть результат тільки через кілька років".

Промисловість зараз погано себе почуває, тому що на вході стикається з
монополією Газпрому, а на виході - з конкурентним ринком, на якому попит
знижується

Однак уряд України міг уникнути другої хвилі кризи, якщо б винесли уроки з кризи 2008-2009 років, вважає Дубровський. "Правильна економічна політика полягала в тому, що треба було створити хороші умови для розвитку малого і середнього бізнесу, знизити податковий тиск на нього, навіть частково за рахунок збільшення податків для старих галузей: хімії та металургії. По-друге, треба було ввести вільний курс гривні та економити бюджет. Зроблено же було все навпаки. Курс національної валюти залишався фіксованим, ситуація з малим та середнім бізнесом стала катастрофічна", - вказує Дубровський.

На його думку, український уряд розраховував, що кон'юнктура на зовнішніх ринках буде поліпшуватися, проте прорахувалося.

"При збереженні нинішнього економічного курсу перспективи дуже погані. В Україні вже зараз почалася фіскальна криза, чого я навіть не думав. Податковий тиск, який вже зріс до 25% ВВП, не може зростати до безкінечності. Межа вже досягнута, вже просто не виходить більше збирати. В підсумку пішли затримки зарплат бюджетникам. Це все може потягнути за собою і банківську кризу в країні. Ставки по депозитах вже зараз нереальні. Це означає, що банки в Україні зараз грають у МММ", - говорить співрозмовник газети ВЗГЛЯД.

Держкомстат України напередодні повідомив, що, за даними на 1 листопада, заборгованість з виплати заробітної плати в країні склала понад 896 млн гривень (більше 100 млн доларів). Сам же Азаров вважає, що ситуація із затримками виплат зарплат "некритична, але неприйнятна". Азаров сьогодні також пообіцяв, що уряд України виділить додаткові кошти на виплату зарплат у грудні. "Всі можуть бути впевнені, що новорічні свята ми зустрінемо як годиться - з гарним настроєм і оптимізмом", - запевнив він.

Хімічна та металургійна продукція була конкурентною на зовнішніх ринках, зокрема в Європі, за рахунок дешевої електроенергії, тобто дешевого російського газу

Що стосується банківської сфери, то близько половини українських банків опинилися на межі банкрутства, їхні рахунки заморожені, виплати по депозитах і зарплатними картками припинені, повідомила Російська служба новин. Проблема кризи не в зростанні долара, а в тому, що банки пропонували ставки вкладів від 22 до 26% річних, проте до моменту виплат не змогли зібрати потрібні суми грошей.

У самому скрутному становищі у зв'язку з припиненням виплат за зарплатними картками виявилися родини цивільних моряків далекого плавання в Севастополі, які отримують зарплату в доларах. У банків немає валюти, а отримувати гривні сім'ї відмовляються, передає РСН.

"Як виходити з цієї ситуації, уряд явно не знає. Будучи загнаним у кут, він може почати робити різкі і неправильні кроки. Наприклад, один з останніх - це спроба ввести 15-процентний податок на продаж готівки. Це злочинний крок. Навіть якщо це тільки розмови, щоб посіяти паніку і змусити людей здати валюту перед очікуваною девальвацією національної валюти, це все одно злочин", - вважає Дубровський.

Що робити

"Уряд повинен провести кардинальну лібералізацію економіки, вжити заходів щодо захисту прав власності, щоб повністю змінити імідж країни. Це допоможе повернути фінансові потоки назад, залучити інвесторів, які сьогодні тікають з країни. Однак щоб зробити такі радикальні заходи, українській владі треба повністю поміняти цілі. А це неможливо. Навіть якщо нинішній уряд буде змушений щось робити в цьому напрямку, воно буде робити це так незграбно, що результату не буде. Навіть Кучма був на голову вище нинішнього уряду України", - міркує Дубровський.

У підсумку уряд України, на його думку, піде по найпростішому шляху: буде шукати гроші ззовні, що тільки заховає проблему вглиб, але не вирішить її. Тільки до кінця цього року бюджету України потрібно 30 млрд гривень (близько 4 млрд доларів), які ніде взяти, зауважує економіст.

Допомогти можуть Росія чи МВФ. "Але МВФ ставить умови проведення реформ, у тому числі підвищення тарифів на електроенергію. Взяти гроші у Росії - це ще більш жорсткий варіант, тому що Росія поставить умови вступу в МС і продаж ГТС. Позичати у Росії - це як позичати у "братків" , які потім з "лохами" зможуть робити все що захочуть. Біля МВФ принаймні більш прозорі умови. До того ж якщо МВФ дасть, наприклад, 1 млрд доларів, то це гарантія, що Україна зможе отримати ще 4 млрд на зовнішніх ринках. МВФ виступає неформально гарантом", - вважає Дубровський.

В Україні сильні інтереси олігархів. А російські олігархи для них не тільки
друзі, але й конкуренти. Вони бояться вступати в більш тісний союз з Росією через страх бути з'їденими

У 2010 році економіка Білорусії також опинилася в кризовій ситуації, країна вирішила її грошовими вливаннями. Вибір був такий же: взяти гроші у МВФ або у Росії. Білорусь на тлі заморожування відносин з МВФ пішла на угоду з Росією. У підсумку Білорусія віддала Газпрому повністю свою газотранспортну систему Белтрансгаз, а в обмін отримала грошову підтримку, в тому числі у вигляді кредитів з ЄврАзЕС, а головне - дешевий газ і великі обсяги безмитної російської нафти.

Україна, по суті, стоїть зараз перед аналогічним вибором. Дубровський вважає, що Україна навряд чи зробить такий самий вибір, як і Білорусія. "В Україні сильні інтереси олігархів. А російські олігархи для них не тільки друзі, але й конкуренти. Вони бояться вступати в більш тісний союз із Росією через страх бути з'їденими", - говорить Дубровський.

"Швидше за все, в нинішній ситуації уряд почне друкувати гроші. Єдине, де є запас, - це практично нульова інфляція. Але, звичайно, зростання інфляції викличе негативну реакцію населення та інвесторів", - вважає економіст.

Втім, зараз Україна стоїть на роздоріжжі декількох доріг, і передбачити, яким шляхом вона піде, вкрай складно, резюмує співрозмовник газеті ВЗГЛЯД.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів