ВВС: Зіркові репетитори в Азії. Гламур плюс глибокі знання
Прийнявши гламурні пози, вони посміхаються вам з рекламних щитів. Вони – не топ-моделі й не кінозірки. Вони – елітні репетитори Гонконгу, які пропонують школярам покращити свої знання.
В орієнтованій на споживання культурі Гонконгу зовнішній вигляд дуже впливає на твій успіх. Знамениті репетитори з дорогими зачісками, вбрані в дизайнерський одяг, є об’єктом поклоніння для своїх юних фанів, які натовпами записуються на їхні уроки.
Заробляють ці вчителі відповідно – дехто вже став мільйонером і регулярно з’являється в телешоу.
"Для того, щоб стати елітним репетитором, краще бути молодим і привабливим – це дуже допомагає. Зовнішність для студентів важлива", – каже 26-річна Келлі Мок, "королева репетиторів", яка працює в Кінгз Глорі, одному з найбільших приватних освітніх центрів Гонконга.
Її вишуканий одяг та аксесуари – не лише для білбордів, у вільний від роботи час вона теж любить так одягатися. Але, поспішає додати Мок, вона не користувалася б такою популярністю, якби не забезпечувала учням відмінних знань зі свого предмету – англійської мови.
Імідж рок-зірки
Річарда Енга з Бікен-коледжу часто називають першим із "зіркових репетиторів". Колишній шкільний учитель розповідає, що ідея внести у викладання свіжий струмінь виникла у нього після того, як він знявся у рекламній фотосесії своєї сестри-художниці.
"Шкільні вчителі виглядають однаково, а це нудно", – каже він.
Енг оздобив своїм портретом низку канцелярських товарів: папки і файли для навчальних матеріалів, банерні ручки тощо. Підлітки буквально полюють за цими предметами – так, ніби їхній учитель є рок-зіркою.
Феномен репетитора-знаменитості виник на фоні бурхливого росту, який переживає позашкільна освіта в Азії.
Вступні іспити там надзвичайно складні, а амбітні батьки дуже хочуть бачити своїх дітей в престижних університетах і ліцеях.
У суспільствах, де успіх асоціюється з високою оцінкою на іспитах, ця батьківська занепокоєність означає "стабільний грошовий потік" в бік приватних навчальних установ – йдеться в дослідженні Азійського банку розвитку (АБР).
Репетиторство, або "тіньова освіта", як називає його АБР, дуже поширилось в Азії через те, що дедалі більше школярів прагнуть здобути вищу освіту.
Професор Гонконзького університету Марк Брей, один із авторів згаданого дослідження АБР, розповів ВВС, що 72% гонконзьких старшокласників відвідують ті чи інші додаткові заняття.
Багаті батьки за традицією наймають індивідуальних учителів, але зіркові репетитори займаються з менш заможними дітьми, бо викладають у групах, які можуть налічувати понад сотню осіб.
"Додатковий стимул"
Це не лише гонконзький феномен. Репетиторство "поширилося в усій Азії і дедалі сильніше комерціалізується", розповідає професор Брей. У Південній Кореї 90% учнів молодшої школи відвідують різні додаткові заняття.
Зіркових репетиторів використовують приватні освітні агентства в Південній Кореї, Таїланді, Шрі-Ланці та Індії.
"Вони знайшли спосіб сподобатись молодим людям, втягнути їх у навчання. Створили цілу моду", – каже професор.
"У нас, у Коті, також є цей феномен", – розповідає Прамод Магешварі, виконавчий директор школи Точка кар’єри (Career Point Coaching School) з індійського міста Кота. На його курси з’їжджаються учні з усієї країни.
І цей феномен "дає учням додатковий стимул" займатися. Але зрештою, пояснює Магешварі, успіх репетиторства зумовлений "неефективністю системи загальної освіти", а не особистістю викладачів.
"Рівень індійських учнів не надто високий, але мільйони хочуть успішно скласти серйозні іспити і вступити до університету. Це величезний ринок", – каже Магешварі.
У Китаї репетиторських агенцій не існувало аж до реформ 1990-х років. Але відтоді однією з найбільших таких установ – не тільки Китаю, але й усієї Азії – стала школа Нова східна освіта (New Oriental Education and Technology). Цього року її послугами вже скористалися 2,4 мільйони учнів.
Агенція має філіали у 49 містах і працевлаштовує 17 600 викладачів. Її віртуальні курси налічують 7,8 мільйона користувачів.
Заcновник школи Майкл Юй (також відомий як Юй Міньхун) став мультимільйонером завдяки розробленій ним системі вправ, мотиваційним промовам та комедійним стендапам. Його компанія представлена на Нью-Йоркській фондовій біржі.
Сам Юй – людина з простої сім’ї, викладав англійську в Пекінському університеті. Для підготовки студентів до вступу в західні університети, він також, наслідуючи Гонконг, наймає зіркових репетиторів.
Дехто вважає, що розвинута система позашкільної освіти – це один із секретів успіху азійських учнів на міжнародних олімпіадах, особливо математичних.
Але професор Брей зазначає, що серед країн, які показують високі результати в тестуванні PISA (Міжнародна програма оцінки учнів), є й країни, в яких репетиторство розвинуте слабко, наприклад, скандинавські держави.
Заборона репетиторства
Подекуди держава намагається обмежити репетиторство.
У 1980-х уряд Південної Кореї запровадив повну заборону на приватні уроки.
Реалізувати її виявилось неможливо. Але вона відбила побоювання, що учнів надто сильно навантажують додатковими заняттями. Учителі скаржились, що після безсонних ночей, проведених за підручниками, діти просто засинають в класі.
У 2009 році південнокорейський уряд обмежив кількість годин, які учень може провести в хагвоні – приватному освітньому центрі. Таким чином намагалися знизити рівень стресу в дітей і сприяти розвитку їхньої креативності.
Але ці заходи мали половинчастий вплив: чимало освітніх курсів просто перейшли в мережу.
Уряд зрозумів, що єдиний спосіб вплинути на ситуацію – це змінити екзаменаційну систему: знизити кількість вступних іспитів і заохотити університети враховувати під час вступу не тільки оцінки абітурієнтів.
Дослідження, проведене в Сінгапурі, показало, що хоча репетитори допомагають учню підтягнути знання з конкретного предмету, загальна успішність від цього може постраждати, адже учень приділяє менше уваги іншим предметам.
У звіті АБР сказано, що в багатьох азійських країнах родина витрачає чималу частку свого бюджету на приватні уроки. Це поліпшує результати конкретних учнів, але водночас загострює соціальну нерівність.
Екзаменаційна паніка
Є свідчення, що поширення репетиторства зумовлене особливостями певних культур – наприклад, в західних містах з чисельною китайською діаспорою, таких як Ванкувер та Сідней, також багато освітніх центрів. Але це не єдиний фактор.
"Дуже важливим є рівень вимог з боку університетів. Батьки зроблять усе, що, на їхню думку, допоможе дітям вступити", – пояснює професор Брей.
Гонконг нещодавно перейшов до нової системи випускних іспитів – єдиного оцінювання, яке учні проходять в 17 років. Це призвело до вибуху репетиторства.
"На учнях тепер лежить більша відповідальність, бо потрапиш ти до університету чи ні, залежить від одного-єдиного іспиту", – каже Келлі Мок.
"А оскільки в Гонконгу сила-силенна репетиторів, учні часто не знають, до кого звернутися, тому й обирають "королів" і "королев", – каже вона.
Дехто з учнів просто відвідують лекції або переглядають їхні відеозаписи, інші – записуються на індивідуальні консультації, які вчитель проводить через Facebook чи електронну пошту.
Але чим більше учнів відвідують додаткові заняття, тим сильніший розрив між ними і їхніми однокласниками. "Ті, хто, може, і не хотіли б займатися з репетитором, зараз змушені це робити, щоб не відставати від решти", – каже професор Брей.
Але Ричард Енг відкидає звинувачення в тому, що репетитори сіють паніку:
"Паніку породжують іспити. Якби Гонконг їх скасував, учні би перестали до мене приходити. І ні зовнішність, ні стиль викладання мене би не врятували".
Джерело: ВВС Україна