У Британії в 19 столітті жіноче чаювання прирівнювалося до чоловічого пияцтва

У Великобританії 19 століття споживання чаю жінками вважалося шкідливим захопленням, що підриває сімейні підвалини та економіку країни.

До такого висновку дійшли вчені з університету Дурхама (Великобританія), дослідивши документи початку 19 століття.

Як виявилося, у цей період британська громадськість засуджувала жінок, які занадто любили чай. Перш за все, це стосувалося середнього і нижчого стану; вважалося, що чаювання відволікає дружин від домашніх справ, підриваючи традиційні сімейні устої, і в кінцевому підсумку служить причиною економічного занепаду у країні.

"Жінки, які п'ють чай, витрачають час і гроші даремно, відволікаючись від турботи про чоловіка і домашніх справ", - говорилося в документах того часу, згідно з цитатою, наведеною автором дослідження, співробітницею Університету Дурхама Хелен О'Коннел.

По суті, зазначає О'Коннел, з точки зору моралі жіноче чаювання прирівнювали до чоловічого пияцтва. Крім того, любов до цього напою вважалася "вкрай небезпечним вільнодумством", що свідчить про прихильність до революційних і феміністичних ідей.

Із "повальним і пагубним" захопленням чаєм боролися своєрідною пропагандою.

Дослідники наводять один із таких памфлетів, написаний у 1826 році.

"Ти уявляєш, Ненні готова пити чай по два рази на день! Скільки часу на це йде, і ще більше - на те, щоб бігати по нього в магазин. Ось тому-то в особи на зразок Ненні Вард господарство і не в порядку".

Противники чаювання також стверджували, що чай може зашкодити фізичному і психічному здоров'ю, оскільки викликає наркотичну залежність.

***

Чай вперше привезли до Англії у середині XVII століття з Китаю, проте спочатку він був доступний лише вищому світу і вважався ліками. У багатих будинках його подавали дамам після обіду, у той самий час, коли чоловіки пили портвейн. Нижчим класам чай був доступний лише у так званих кавових будинках, де крім чаю та кави пропонувалося спиртне; на початку XIX століття був налагоджений масовий імпорт чаю, після чого менше ніж за сто років обсяг споживання чаю у Великобританії зріс у 15 разів.