ВЗГЛЯД: Менше й тільки за контрактом
Призов до армії України буде скасовано, пообіцяв президент країни Віктор Янукович. Крім того, армія буде ще більш скорочена й стане цілком професійною. Експерти кажуть, що переозброєння військ України йде набагато нижчими темпами, ніж у її сусідів та інших країн колишнього СРСР, - пише Іванна Яніна, в російській газеті ВЗГЛЯД.
В Україні в четвер відзначають "своє 23 лютого". Так жартома багато хто називає день збройних сил, який був заснований постановою Верховної ради 6 грудня 1993 року.
"Аналіз останніх збройних конфліктів свідчить про те, що перемога досягається не за рахунок кількості військ, а за рахунок їхнього високого рівня підготовки, оснащення та професіоналізму", - сказав президент Віктор Янукович, виступаючи в Будинку офіцерів у Києві. У зв'язку з цим, за словами глави держави, будуть переглянуті завдання, структура і система ВСУ.
"Їхня чисельність буде значно скорочена, ми призупинимо призов строкової військової служби і перейдемо до комплектування армії виключно за контрактом", - пообіцяв Янукович.
Реформа передбачає скорочення чисельності армії протягом найближчих п'яти років з 192 тис. до 70 тис. чоловік і скасування строкової служби вже до 2017 року
Нагадаємо, розроблена міністерством оборони реформа передбачає скорочення чисельності армії протягом найближчих п'яти років з 192 тис. до 70 тис. чоловік і скасування строкової служби вже до 2017 року.
Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала одне з найбільш потужних в Європі угруповань військ, оснащене ядерною зброєю та сучасними зразками іншого озброєння. Чисельність її досягала 700 тис. чоловік. Пізніше Україна відмовилася від ядерної зброї, різко скоротила особовий склад, кількість озброєнь і військової техніки. Армія, за даними цього року, нараховує 184 тис. чоловік, у тому числі до 139 тис. військовослужбовців, залишаючись п'ятою за розміром армією Європи.
Недорогі офіцери
Основна проблема української армії - низький рівень грошового забезпечення та відсутність гарантій соціальної захищеності. Як наслідок - низький моральний дух і офіцерів і контрактників.
Серед армій колишнього Радянського Союзу тільки в молдовській грошове забезпечення ще скромніше, ніж в українській. Українські молодші офіцери (командир взводу - командир роти) отримують стільки ж, скільки молоді солдати і сержанти-контрактники Казахстану, тобто 250-300 доларів на місяць. Лейтенант маленької і компактної (як хоче Янукович) латвійської армії отримує на місяць майже 800 доларів, не кажучи вже про зарплати військових у країнах Середньої Європи. Лейтенант російської армії отримує не менше п'ятдесяти тисяч рублів, тобто більше ніж 1600 доларів.
Основна проблема української армії - низький рівень грошового забезпечення
та відсутність гарантій соціальної захищеності
У цьому році святкування Дня української армії співпало з останнім днем роботи старої Верховної ради, на засіданні якої був дуже швидко проголосований бюджет на наступний рік. Що очікували подарунка військові в общем-то його не отримали. Вперше за всю історію незалежної України в ньому не передбачено коштів на будівництво і придбання житла для військових.
Всього в бюджеті на 2013 рік на армію закладено менше 2 млрд доларів (трохи більше 15 млрд гривень). Це означає, що Україна припускає витрачати на одного військовослужбовця приблизно в 5 разів менше, ніж у російській армії, і в 30 разів менше, ніж у польській.
Тому експерти з сумнівом вислухали обіцянку Януковича про створення компактної і боєздатної армії.
"2012 рік для української армії є часом активізації відновлення озброєнь і військової техніки, які є в бойовому складі. Не можна не помітити певних успіхів на цьому терені. Темпи ремонту та часткової модернізації авіатехніки, засобів протиповітряної оборони і кораблів свідчать про те, що стагнація української армії зупинена", - заявив газеті ВЗГЛЯД директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентин Бадрак.
Всього в бюджеті на 2013 рік на армію закладено менше 2 млрд доларів
Однак експерт вказав і ряд негативних тенденцій. По-перше, Україна має експортно-орієнтований оборонний комплекс, який по мінімуму задіяний в галузі переозброєння:
"Державне оборонне замовлення зміщене на другу половину року, рівень оборонних витрат, якщо не буде в бюджеті закладено більше 20 млрд гривень, не дозволить говорити серйозно про розвиток збройних сил".
Як вказує Бадрак, Україна суттєво відстає від держав-сусідів, які активно переозброюють свої армії.
"Наприклад, темпи переозброєння Польщі, Росії, Румунії в кілька разів перевищують рівень переозброєння України. Навіть такі держави, як Білорусь, сьогодні активніше займаються розвитком армії, ніж Україна. В українську армію, на жаль, не потрапляють нові технології. Наприклад, закупівля безпілотного комплексу в Ізраїлю не призвела до розвитку безпілотної авіації в Україні, як це сталося в Росії. Сьогодні Росія вже виробляє на своїх виробничих потужностях сучасні безпілотні комплекси", - пояснив експерт.
Темпи ремонту та часткової модернізації авіатехніки, засобів протиповітряної
оборони і кораблів свідчать про те, що стагнація української армії зупинена
Втім, арсенал української армії все ж поповнюється. У цьому році, за словами експерта, у війська надійшли: бойовий вертоліт Мі-24ПУ1, наземна радіолокаційна станція П-18 "Малахіт", бронетранспортери БТР-4Е і БТР-70Ді, парашутна система "Барс-С". Триває робота над національними програмами "Корвет", "Сапсан" і "Ан-70". За останній рік було відновлено 8,4 тисячі зразків військової техніки, а також відремонтовано 35 літаків. На флоті чекають з ремонту кораблі. Вже в січні наступного року одинадцять суден повинні бути повністю відремонтовані і приступлять до виконання завдань у складі ВМС. Втім, аналітики не виключають, що навіть пріоритетні програми озброєння через недофінансування перетворяться на "довгобуди".
"Темпи фінансування і темпи переозброєння такі, що Україні при всьому бажанні не впоратися за найближчі 5-6 років із завданням створення мобільної професійної армії європейського типу", - нарікає Бадрак.
"З таким бюджетом, який прийняли сьогодні, можна підтримувати армію на рівні ремонту та часткової модернізації. Такі гроші можуть дозволити на адекватному рівні займатися бойовою підготовкою. Але зайнятися розвитком армії такий бюджет не дозволить. Наприклад, розвиток сил спеціальних операцій - те, що нас хвилює сильно - неможливо".
"Служба - втрата часу"
Експерт визнав, що до 2017 року можна, як і обіцяє Янукович, перевести армію на контрактний принцип формування, проте контрактний принцип і професійна армія - це "дві великі різниці".
Як вважає Бадрак, контрактна армія - це та, в якій істотно покращиться якість бойової підготовки.
"Армія, де призовники просто будуть замінені контрактниками, але потенціал не збільшиться, в силу повільного переозброєння і високого відтоку контрактників - це не професійна армія, - заявив експерт. - Якщо армія в найближчі роки так і не потрапить в пріоритети фінансування, то, на жаль, це не буде армія, відповідна рівню таких країн, наприклад, як Польща, Чехія".
Армія, де призовники просто будуть замінені контрактниками, але потенціал не
збільшиться, в силу повільного переозброєння і високого відтоку контрактників -
це не професійна армія
Бадрак бачить наступні шляхи розвитку армії: "Збільшення фінансування до хоча б 20 млрд гривень - це нижня межа можливості для розвитку армії, включаючи переозброєння. Створення окремих, національних програм переозброєння з Перебійного фінансуванням. Третє - максимальне використання експортних можливостей оборонного комплексу, впровадження нових технологій в армії, в тому числі імпорт технологій".
Що стосується пересічних українців, то за підсумками соцопитувань, більшість як і раніше вважає військову службу "втратою часу" і не засуджує тих, хто ухиляється від неї.
Крім того, більшість (72,9%) не вважає, що зростання оборонного бюджету поліпшить стан української армії. Надію на це висловили 14,4% опитаних. Також більшість громадян (68,3%) вважає, що армія не здатна захистити країну в разі реальної загрози. Вірять у те, що українська армія на це здатна, 23,4%, тобто менше чверті опитаних.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів