DW: Все більше німецьких школярів вивчають китайську
У Німеччині триває мода на вивчення китайської мови. І не тільки в університетах: вивчати ієрогліфи пропонують навіть у школах. Місцевим учителям допомагають китайські студенти.
Юнь Ґао виводить на класній дошці ієрогліфи та терпляче повторює китайські слова. Вона усміхнено вдивляється в напружені школярські обличчя. Здається, в гімназії ім. Лейбніца в місті Ремшайді немає жодної дитини, яка б легко опанувала східну мову. Проте 25-річна китайська студентка, що вивчає германістику, підбадьорює своїх підопічних. "Добре. Що більше ви тренуєтеся, то легше буде далі!" – каже Юнь Ґао.
Дівчина вже місяць викладає китайську десятикласникам, підтримуючи тутешню вчительку Крістіне Ду. Китайська студентка – одна з тридцяти асистентів для вивчення іноземної мови, котрі приїхали до Німеччини на запрошення Служби педагогічних обмінів (PAD). Асистентів запрошують від 2007 року. Це вже не рідкість: вивчати китайську як іноземну можна у 64 школах Німеччини. Також існують близько двох сотень гуртків. Тенденція жвавішає.
Вчать, бо вимагає ринок праці
Юнь Ґао приїхала до Німеччини вдруге. Вона допомагає вчителям у двох гімназіях. Дівчина не тільки прагне навчити 15- й 16-річних підлітків рідної мови, але і вчиться сама. "Я вірю, що це шанс не тільки покращити мою німецьку, а й розширити власний горизонт і дізнатися більше про німецьку культуру",– пояснює Ґао.
Під час практики в Ґете-Інституті Пекіна Юнь Ґао дізналася про Службу педагогічних обмінів, котра покращує викладання іноземних мов у Німеччині, запрошуючи знавців із 14 країн. Те, що цікавість до вивчення китайської в Німеччині зростає, не дивно, каже Ґюнтер Якоб, який провадить триденні семінари для новеньких асистентів. Адже Китай – один із найбільших торговельних партнерів Німеччини. Батьки хочуть підготувати дітей до вимог ринку праці і мотивують їх вивчати китайську, пояснює чоловік.
Оживити ієрогліфи
Однак самих лише знань мови не вистачить, зауважує вчителька китайської мови з гімназії Ремшайда Крістіне Ду. Вона кілька років жила у східній країні й хоче передати учням знання про традиції, цінності й харчові звички китайців. Юнь Ґао енергійно підтримує колегу. "Як німкеня я, напевно, знаю багато культурних аспектів,– розповідає Ду. – Але Юнь Ґао може набагато краще пояснити китайські погляди на політику й економіку". Асистентка дискутує зі школярами на серйозні теми – свободу слова, захист довкілля. Це те, що постійно висвітлюють німецькі мас-медіа.
Китайська мова – значно важче випробування для школярів, ніж англійська та французька. Тут потрібні терпіння та амбіції, вважає Крістіне Ду. Юнь Ґао розтлумачує складнощі правопису та наголошення за допомогою підказок-асоціацій. Приміром, ієрогліф "повторювати" нагадує пташку в маленькому гнізді, котра постійно має вправлятися, щоб навчитися літати, каже дівчина.
Значно більше, ніж мовний курс
Школярі, забувши про все на світі, слухають дівчину, котра оживляє для них далеку країну. Десятикласник Філіп ділиться враженнями: "Коли пані Ґао прочитала нам один текст, я вперше почув, як справжня китаянка наголошує слова, що ми вчимо. Це звучить зовсім не так, як говорить наша вчителька".
Юнь Ґао пишається успіхами своїх учнів. Німецькі методи викладання їй більше до вподоби, ніж китайські. Уроки інтерактивні, а на дітей не тиснуть, вимагаючи високих результатів, зауважує дівчина. Тому є більше місця для творчості. Поки східні школярі слухняно переписують із дошки, у німецьких класах розучують діалоги в ролях, дивляться кіно чи розповідають, як випробовували засвоєні знання в китайському ресторані.
Обидві сторони виграють завдяки вчительському обміну, каже Ґюнтер Якоб. Вчительки-іноземки пізнають чужу країну, стають самостійнішими і розвиваються як особистості. "Вони вивчають життя в Німеччині на власному досвіді, а це значно більше, ніж може дати будь-який мовний курс",– підсумовує спеціаліст.