Ъ: У світі посилюється контроль за користувачами інтернету

Провайдерів у всьому світі зобов'яжуть контролювати трафік користувачів. Міжнародний союз електрозв'язку при ООН, членом якого є і Україна, у п'ятницю схвалив документ, який зобов'язує інтернет-провайдерів по всьому світу встановлювати системи аналізу інтернет-трафіку для обмеження піратського контенту, пише газета Коммерсантъ-Украина в статті Інтернет відправили на аналізи.

Тим не менш, масова поява подібних систем може виявитися занадто дорогою для операторів і загрожує персональній свободі користувачів інтернету, відзначають експерти.

Так, у п'ятницю в Дубаї завершилася конференція WCIT-2012 Міжнародного союзу електрозв'язку (МСЕ) при ООН. Її ключовий підсумок - вперше за 14 років були внесені зміни в документ, який визначає єдині принципи регулювання інтернет-галузі в світі. Учасники організації, серед яких і Україна, підтримали твердження стандарту глибокого аналізу інтернет-трафіку DPI (Deep Packet Inspection).

Згідно з документом, інтернет-провайдери всієї планети будуть аналізувати не тільки заголовки пакетів даних, що пересилаються, але і їх контент. Це дозволить виявляти і блокувати комп'ютерні віруси, а також доступ до сайтів, які містять "об'єкти, захищені авторським правом, шкідливу інформацію, протизаконний контент". У стандарті значна увага приділена можливостям щодо блокування торент-трафіку і закачувань файлів у форматі mp3 в разі припинення авторських прав.

Очікується, що затверджений на конференції стандарт стане дійсним з 2015 року. "Тепер телеком-регулятори в різних країнах зроблять цей стандарт обов'язковою вимогою до мереж провайдерів телеком-операторів", - пояснює директор громадської організації Європейська медіа платформа Оксана Приходько. У свою чергу, голова департаменту стратегії розвитку зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації Олександр Баранов, який очолював українську делегацію, вчора відмовився коментувати голосування України на конференції.

Вимога обов'язкового впровадження DPI-систем може стати витратною для провайдерів. "Витрати оператора на впровадження системи, здатної аналізувати хоча б від 1% до 5% всього трафіку, можна порівняти із загальним обсягом витрат компаній на всю мережеву інфраструктуру", - відзначає президент компанії Інтернет Інвест (володіє одним з найбільших у країні хостинг-провайдерів MiroHost) Олександр Ольшанський. За його словами, для провайдерів всієї країни це обійдеться в сотні мільйонів доларів.

При цьому ефективність DPI для боротьби з кіберзлочинністю або інтернет-піратством, на його думку, досить мала. "Любителям торентів не складе ніяких труднощів просто змінити спосіб шифрування - і розпізнати пакет без переналаштування системи вже не вдасться", - розповів фахівець.

Аналітики переконані, що впровадження DPI у світовому масштабі може призвести до втрати приватності користувачами мережі. "Провайдер або державний орган зможе отримати доступ до інформації про трафік користувачів, зібраної за допомогою таких систем. Поки незрозуміло, як він захоче нею розпорядитися", - попереджає Приходько. З критикою міжнародної стандартизації DPI виступили багато учасників WCIT. Так, представники Німеччини закликали "не стандартизувати технічні засоби, які посилять контроль над телекомунікаційним контентом, посилять цензуру в інтернеті або стануть перешкодою для вільної передачі інформації або ідей". Втім, Ольшанський називає масове стеження за користувачами в інтернеті занадто дорогим задоволенням. "А способів простежити за окремими громадянами вистачає і зараз", - відзначає він.

Разом з тим, техноблог Mashable повідомляє, що США, Канада, Великобританія і ще ряд країн відмовилися підписувати документ. На думку представників цих держав, новий регламент загрожує посиленням цензури в мережі. Для них продовжить діяти стара редакція документа, яка не містить згадок інтернету.

Всього в конференції, яка проходила з 3 по 14 грудня в Дубаї, взяли участь 159 країн, з яких новий регламент підписали тільки 89 делегацій.

Варто відзначити, що РФ спочатку виступила з ідеєю передачі контролю за мережею національним урядам. Проти ідей посилення контролю виступили Європарламент і Держдеп США, а IT-гігант Google зібрав більше мільйона підписів на підтримку вільного інтернету. Як з'ясували ЗМІ, в зв'язку з цим Росія в останній момент відмовилася від конкретних пропозицій, зупинившись на загальних ідеях про інтернаціональну взаємодію.