BBC: Право на зброю в США. Чи змінить щось бійня у Ньютоні?

Стрілянина в коннектикутській школі вжахнула Америку. Але як вона вплине – і чи вплине взагалі – на національні закони про зброю?

Хоча Америка не раз стикалася з масовими розстрілами – в школі Колумбайн, університеті Вірджинії, в "Аврорі", Джонсборо та багатьма іншими – бійня в школі Сенді-Гук стала для країни небувалим шоком.

Загинуло двадцять дітей і шестеро дорослих. Убивця, який увірвався в школу, вбив їх, а потім себе.

Ця трагедія оживила дебати довкола національних законів про зброю: прихильники реформ закликають жорсткіше контролювати її використання.

Президент Барак Обама емоційно пообіцяв вжити "значущих заходів" і додав: "Надто вже часто наша країна проходила через це".

Згідно з дослідженням, яке у липні 2012 р. здійснив журнал Mother Jones, в 62-х масових розстрілах, здійснених у США від 1982 р., було задіяно 139 одиниць вогнепальної зброї. Три чверті з них належали вбивцям цілком легально. Це були переважно самозарядні пістолети (більше 60) та автомати (більше 30).

Але в країні, де вогнепальної зброї близько 300 мільйонів одиниць, а право на зброю закріплене в Конституції, експерти не поспішають говорити про зміни.

Кількість громадян, які виступають за більш жорсткий контроль за зброєю, останнім часом лише зменшується, так само – падає рівень кримінальної злочинності.

Врешті-решт США є країною, в якій Національна стрілецька асоціація (НСА) налічує понад 4 мільйонів членів. За даними організації Small Arms Survey, в 2007 р. на кожних 100 американців припадало 88,8 одиниць вогнепальної зброї.

Політична ситуація також не сприяє прихильникам обмежень, каже Джеймс Джейкобс, директор Центру кримінальних досліджень Нью-Йоркського університету.

"Впродовж останніх 20 років політика робила кроки лише в бік захисту прав власників зброї", – каже він.

У 2008 році Верховний суд постановив, що друга поправка до Конституції дає американцям право володіти зброєю для персонального використання, а не просто захищає колективне право штатів мати міліцію – озброєні формування приватних громадян.

Палату представників США наразі контролює Республіканська партія, з якою НСА має добрі стосунки. А коли в 2004 р. вибіг термін федеральної заборони на автомати, республіканець Джордж Буш молодший його не продовжив.

Тим часом негативна реакція на закони по контролю за зброєю, прийняті демократами в 1993 та 1994 р., відлякала лівоцентристських політиків від подальшої боротьби, каже Крістін Ґосс з Університету Дьюка.

"Демократи вважають, що обговорення цієї проблеми не додасть їм балів", – каже вона.

Через це на виборах 2012 року тема зброї майже не піднімалася. Тільки в ході президентських дебатів Обама одного разу підтвердив, що підтримує заборону на володіння автоматами.

Натомість інші країні у відповідь на хвилю масових розстрілів вводили більш жорсткий контроль за використанням зброї.

У Великобританії доступ до неї було обмежено після бійні в Ханґерфорді 1987 р., а після стрілянини у школі в Данблейні 1996 р. володіння пістолетами було заборонено взагалі.

Австралія запровадила радикальні обмеження після того, як у 1996 р. було застрелено 35 осіб в Порт-Артурі (Тасманія). Фінляндія – країна, яка має найліберальніше законодавство щодо зброї в Європі і найбільший відсоток власників зброї – ускладнила отримання дозволу на пістолет після розстрілу 11 студентів в 2008 р.

Але не всі звірства викликали подібну реакцію. Наприклад, Норвегія, де чинні обмеження і так жорсткі, не вжила додаткових заходів після терактів Андерса Беринґа Брейвіка в 2011 р.

У США попередні масові розстріли – в 2012 р. їх, за даними "Вашингтон пост", було 13 – не потягнули за собою жодних змін.

Але масштаб і природа коннектикутської бійні змусили дебати довкола зброї зазвучати по-новому. Крім того, ліберали сподіваються, що тепер, після переобрання, президент зможе висловитись із цього питання більш впевнено.

На думку Роберта Спітцера, професора Університету штата Нью-Йорк і автора праці "Політика контролю за зброєю", законодавчі зміни – питання віддаленої перспективи, хоча вони і не є неможливими.

"Люди справді шоковані, – каже він. – І Обама може проявити якусь ініціативу з цього питання. Але мені дуже важко уявити, що Конгрес прийме нові закони про зброю".

Навіть якщо президент почне вживати якихось заходів, каже експерт, на його шляху постануть інституційні перепони.

У США використання зброї регулюється переважно законами штатів, а не федерації. А Коннектикут і так має достатньо суворі, за мірками Штатів, обмеження.

Крім того, необхідно буде знищити багато юридичних лазівок. У законі Брейді, який підписав у 1993 р. Білл Клінтон, є вимога перевіряти покупців вогнепальної зброї на предмет кримінального минулого або проблем із психікою.

Але в 40% випадків ця норма не діє, бо купівля здійснюється через приватних осіб – зокрема на виставках зброї або через Інтернет.

І навіть коли перевірки відбуваються, вони не досконалі.

Джареду Лофнеру, який вбив шістьох осіб і поранив конгресменку Габріель Ґіффордз в ході замаху на неї в Аризоні в 2011 році, продали пістолет Глок 19, незважаючи на те, що він мав кілька сутичок з поліцією і його вигнали з коледжу за ексцентричну поведінку. Але він не мав судимостей і не оглядався психіатром.

Захисники права на зброю натомість твердять, що треба покращувати психіатричні програми, а не змінювати закони.

"Я думаю, це радше проблема психіатрії, аніж контролю за зброєю", – каже пан Джейкобс.

Однак його опоненти вказують на те, що в США від вогнепальної зброї гине 3,2 особи на 100 000, у той час як в Канаді цей показник складає 1,6, в Австралії – 1, а в Англії та Уельсі – 0,1 (за даними докладу Управління ООН з наркотиків та злочинності, 2012 р.).

Але навіть найстійкіші прихильники контролю за зброєю кажуть, що уявити собі закони, подібні до британських, неможливо в країні, де зброї майже стільки ж, скільки громадян.

Зрештою, вважає пані Ґосс, політичні зміни повинні ініціюватися знизу, а не зверху.

"Не думаю, що лідери поведуть громадян у цій боротьбі. – каже вона. – Швидше вони послідують за громадянами".

Джерело: BBC Україна