Митний союз може погіршити довгострокові перспективи української економіки
Можливе приєднання України до Митного союзу, яке зараз активно обговорюється в суспільстві, може принести короткострокові вигоди, але погіршить довгострокові перспективи української національної економіки, вважають експерти.
"У довгостроковій перспективі вступ до МС може погіршити перспективи української економіки - Україна і члени МС перебувають практично на одному рівні технологічного розвитку, і тому синергетичні ефекти від взаємних інвестицій і торгівлі дуже обмежені", - вважає старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Ільдар Газізуллін.
Директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський вважає, що членство в МС може принести певну вигоду обмеженому колу експортерів, які сьогодні стикаються з винятками з режиму вільної торгівлі з цими країнами.
"Теоретично також можна припустити скасування експортних мит на енергоносії, що поставляються Росією Україні. Але кінцевий ефект від такого заходу залежить від того, яку політику ціноутворення на ринках енергоресурсів буде проводити Росія. Тож виграш може бути досить обмеженим в часі", - зазначив експерт.
У той же час директор аналітичної групи Da Vinci Анатолій Баронін сказав, що стратегічним завданням російської економіки є усунення конкуренції з боку пострадянських країн, які мають схожу лінійку продукції.
"Це означає, що Москва буде докладати всіх зусиль для того, щоб витискати конкурентних виробників з ринку, як це відбувається на ринку авіабудування, суднобудування та агрокомплексу, та стимулювати перехід економіки країн-партнерів в сировинний сегмент, посилюючи їх залежність від російського попиту", - пояснив він.
При цьому він додав, що МС є складовою частиною євразійського інтеграційного проекту, який передбачає ще більш глибоку подальшу інтеграцію, як економічну, так і політичну.
Як повідомлялося, президент України 18 грудня планував відвідати Російську Федерацію, щоб обговорити з президентом Росії питання вироблення взаємоприйнятного механізму взаємодії України з МС, але візит був перенесений.
Директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій також відзначив наявний потенціал впливу інтеграції з МС на цінову динаміку на внутрішньому ринку України.
"Ряд імпортних мит МС сьогодні вищий, ніж аналогічні українські імпортні мита. Їх підвищення до рівня мит МС означає неминуче зростання цін для українських споживачів відповідних товарів", - пояснив він.
За його оцінкою, приєднання країни до МС практично не змінить статус українських виробників на ринках країн МС і статус виробників країн МС на ринках України: Україна вже досить впевнено присутня на ринках країн МС завдяки встановленим режимом вільної торгівлі.
Газізуллін повідомив, що наразі обмеження стосуються, так чи інакше, лише 10% загального обсягу українсько-російської торгівлі.
Крім того, старший аналітик МЦПД зазначив, що підпорядкованість української політики наднаціональним органам управління МС та консервація пострадянських інститутів управління економікою не відповідає євроінтеграційним принципам, закріпленим в українському законодавстві.
Баронін вважає, що за наявності політичної волі ніяких перешкод для оперативної зміни законодавства на користь інтеграції в МС не буде. "Однак ні політичної, ні тим більше економічної доцільності в подібних змінах я не бачу. На сьогоднішній день інтеграція в МС очевидно завдасть серйозної шкоди економіці та суверенітету України", - додав він.
При цьому, на думку директора Da Vinci, досвід переговорного процесу щодо зони вільної торгівлі між Москвою і Астаною свідчить про певну дискримінації казахстанського бізнесу: вигоду від інтеграції отримає в кращому випадку обмежена частина бізнесу, замкнутого на керівництво країни.
"Не думаю, що в ситуації з Україною, де існує велика залежність від поставок енергоносіїв, політика Кремля буде більш лояльною. Переконаний, що в разі вступу в ТЗ Україна втратить частку європейського ринку, яку буде неможливо компенсувати в умовах загостреної посткризової конкуренції на світовому ринку ", - допускає аналітик.
У зв'язку з цим він наголосив, що євразійське економічне співтовариство і простір Європейського Союзу технічно несумісні: глибока інтеграція в обидва економічні альянси неможлива.
Бураковський також вважає, що відмова від зони вільної торгівлі з ЄС означає відмову від зміцнення і розширення позицій українських виробників на колосальному європейському ринку, де товари з України поки недостатньо представлені, в тому числі через мита ЄС.
"Участь України в МС несумісна зі створенням зони вільної торгівлі ЄС, оскільки за визначенням будь-який МС - це спільний митний тариф щодо третіх країн. Зрозуміло, що вона також не сумісна і з членством України в ЄС, бо ЄС і МС - це два різні торгові режими, які Україна, та й будь-яка країна, просто не може реалізувати одночасно", - пояснив він.
Міркування про ймовірність швидкого створення зони вільної торгівлі або підписання іншої угоди щодо адаптація норм і правил між МС і ЄС мають утопічний характер, додав експерт.
Щодо правил Світової організації торгівлі, членом якої є Україна, експерт зазначив, що вони не містять будь-яких заборон на участь країни-члена в інтеграційних об'єднаннях, але передбачають дотримання певних умов.
Серед них Бураковський назвав зобов'язання максимально уникати надання несприятливого впливу на торгівлю інших членів СОТ, а також проведення переговорів із зацікавленими країнами щодо компенсації втрат, пов'язаних із підвищенням мит, у разі підвищення зв'язаної ставки мита у результаті створення митного чи іншого союзу.
У свою чергу, Баронін відзначив, що зі вступом Росії до СОТ для країн МС відбулося деяке зниження тарифного захисту.
"Сьогодні в цілому правила МС не виходять за рамки правил СОТ. Слід зазначити, що МС в рамках ЄС також діє в рамках СОТ. Тож сама по собі інтеграція в МС не суперечить нормам СОТ", - пояснив він.
На думку Газізулліна, членство України в СОТ дозволяє країні захищати власні інтереси від можливих політично мотивованих спроб обмежити доступ України на ринки країн-членів МС.
Резюмуючи, Бураковський наголосив, що ніхто зі свідомих політиків і експертів ні в Україні, ні ЄС, ні в Росії не ставить питання про розрив зв'язків з МС. У той же час, за його словами, спостерігається тиск на Україну з метою підштовхнути до інтеграції в МС.
"Ми спостерігаємо свого роду "примус" України до інтеграції... Формулювання "або МС або нічого" я сприймаю як шантаж України", - відзначив він.
За оцінкою директора Da Vinci, оптимальним рішенням може стати, наприклад, формування зони вільної торгівлі з МС: це дозволить стимулювати зростання товарообігу між країнами, але при фактичній відсутності політичних ризиків і ризиків для національної економіки. Баронін вважає, що Україні не варто виконувати ультимативні рішення: або МС, або ЄС.
"Ризики такого рішення занадто високі. Тож, вважаю, що Києву слід рухатися в напрямку створення зон вільної торгівлі з максимальною кількістю учасників і максимальним географічним охопленням ринків, включаючи азіатський, африканський і південноамериканський напрямки", - підсумував він.
Як повідомлялося, робочий візит Президента України Віктора Януковича до Москви перенесено. Нагадаємо, темами зустрічі Президентів України та Росії були визначені актуальні питання українсько-російського співробітництва, насамперед в енергетичній та торговельно-економічній сферах.
Джерела зазначають, що Київ і Москва так і не змогли досягти згоди з приводу умов приєднання України до окремих положень статуту Митного союзу, тому зустріч глав двох держав була перенесена.
***
Раніше українські ЗМІ писали, що в ході візиту Януковича до Росії можуть бути підписані документи, що підтверджують вибір Києвом східного вектора інтеграції замість зближення з Європейським союзом, яке влада декларувала у попередні кілька років.
Як повідомлялося, джерела припускають, що готуються рішення зі зміни газової формули і початку процедури приєднання до Митного союзу.
Зі свого боку ЄС у резолюції щодо України, незважаючи на критику ситуації в країні, не вдається до санкцій, що експерти пов'язують з небажанням Європи "відпускати" Україну в "обійми Росії" на тлі нової риторики Президента Януковича про приєднання до деяких норм МС.